Самчук Улас Олексійович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Yakudza (обговорення | внесок) сумнівні твердження без джерел |
|||
Рядок 55:
У Чехословаччині жив з 1929 по 1941 рік. Українська Прага 1920-1930-х жила бурхливим науковим та культурно-мистецьким життям. До безпосереднього оточення, яке творило «його Прагу», Улас Самчук відносив [[Олександр Олесь|Олександра Олеся]], [[Спиридон Черкасенко|Спиридона Черкасенка]], [[Олекса Стефанович|Олексу Стефановича]], [[Оксана Лятуринська|Оксану Лятуринську]], [[Олег Ольжич|Олега Ольжича]], Михайла Мухина, Миколу Бутовича, Роберта Лісовського, [[Степан Смаль-Стоцький|Степана Смаль-Стоцького]], [[Дмитро Дорошенко|Дмитра Дорошенка]], Миколу Галагана, Леоніда і Надію Білецьких, Дмитра Антоновича, Сергія Шелухіна, Микиту Шаповала, Валентина і Лідію Садовських, Русових, Яковлевих, Мідних, Батинських, Слюсаренків, Щербаківських, Сімовичів, Лащенків, Горбачевського, Ольгерта Бочковського. У Празі Улас Самчук належав до Студентської академічної громади. «''Нас було кілька сотень з загальної кількатисячної української колонії, ми були поколінням Крут, Базару, Листопада, Четвертого Універсалу, України Мілітанс''». У 1937 році з ініціативи [[Коновалець Євген|Євгена Коновальця]] була створена культурна референтура проводу українських націоналістів на чолі з Олегом Ольжичем. Центром Культурної референтури стала [[Прага]], а однією з головних установ — Секція митців, письменників і журналістів, де головував Самчук.
1941 року в складі однієї з [[похідні групи ОУН|похідних груп ОУН-м]] повернувся на Волинь (до [[Рівне|Рівного]]), де був редактором газети «Волинь» до 1943.
З ним працював редактором [[Петлюра Олександр Васильович]], видавництво в ті роки очолював [[Тиктор Іван|Іван Тиктор]], співпрацювала [[Олена Теліга]]. У 1944—1948 жив у [[Німеччина|Німеччині]], був одним із засновників і головою літературної організації [[МУР]]. Після переїзду до [[Канада|Канади]] (1948) став засновником ОУП «Слово» (1954).
|