Гатцук Микола Олексійович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
МУ: оформлення джерела, вікіфікація
Basio (обговорення | внесок)
Рядок 43:
Гатцук досліджував питання українського [[правопис]]у. В статті «Про правописи, заявлені українськими письменниками з 1834 року по 1861 р.» ([[Основа (журнал)|«Основа»]], 1862, № 7) охарактеризував системи українського правопису, що їх розробили [[Максимович Михайло Олександрович|Михайло Максимовович]], [[Боровиковський Левко Іванович|Левко Боровиковський]], [[Метлинський Амвросій Лук'янович|Амвросій Метлинський]], [[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймон Куліш]] та ін. Стаття була спрямована проти [[кулішівка|кулішівки]].
 
Михайло Максимович відстоював етимологічний правопис з використанням діакретичних знаків для відтворення української вимови. Спробу наблизити українське письмо до фонетичного зробив Пантелеймон Куліш у виданні «Записки о Южной Руси» (1856) та в «граматці[[«Граматка» Пантелеймона Куліша|Граматці]]» (1857). Значно далі в фонетизації українського правопису пішов Гатцук. У книжці «Ужинок рідного пол'а», виданій під псевдонімом М.Куций, він фактично застосував [[фонетична транскрипція|фонетичну транскрипцію]] з великою кількістю надрядкових знаків. Наприклад:
 
{{text|Ŏколиб нε ц’а важка скрута татарс’кого лиха, миб ўже здаўнаб мали своу рідну моўу, пис’мєнє і достоту °вироблєну; св’атоблиўε °слово Божε і ỏго заповіт вірісне кожнй-б тамиу; і нε було б ўнεвічинε ріднε слоўо; миб тоді мали своỷ Літεратуру, своỷ осноўу а’сного жит’а’.}}