Антонович Володимир Боніфатійович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Zekvik (обговорення | внесок) |
||
Рядок 53:
У [[1861]] році працював учителем (професор{{sfn|Mioduszewski|1935|loc=S. 143.}}) [[Латинська мова|латинської мови]] в [[Перша київська гімназія|першій Київській гімназії]].
Як зазначає [[Шаров Ігор Федорович|Ігор Шаров]], становлення В. Антоновича як політичного лідера відбувалося досить складно і почалося перш за все з визначення себе як українця та відкритого конфлікту з друзями-поляками, з розуміння обов’язку перед українським народом. Так виник «хлопоманський рух», орієнтований на романтично-народницькі ідеали, а в 1861 р. — українське культурно-просвітницьке товариство — Київська громада. Продовжуючи просвітницькі традиції кирило-мефодїївців, В. Антонович і його однодумці стояли вже на позиціях якщо не відвертого матеріалізму, то в усякому разі еволюціонізму і позитивізму. Критичне ставлення до існуючих у [[Російська імперія|царській Росії]] порядків, засудження самодержавства, сповідування принципів конституціоналізму, парламентаризму і федералізму спонукало громадівців до просвітницької діяльності і пропаганди наукового світогляду. Саме ці чинники, за переконанням В. Антоновича, повинні змінити суспільство.
З метою пропагування своїх поглядів громадівці відкривали недільні школи. Там навчали читанню, письму і арифметиці.
Антонович часто їздив до [[Санкт-Петербург]]а, щоб налагодити зв'язки з редакцією журналу «[[Основа (журнал)|Основа]]». Там він уперше [[Публікація|опублікував]] дві свої розвідки [[Полеміка|полемічного]] характеру. Особливу реакцію української і польської громадськості викликала його [[стаття]] «Моя сповідь» ([[1862]]).
| |||