Український кристалічний щит: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис, оформлення |
правопис |
||
Рядок 22:
Український кристалічний масив майже цілком складається з метаморфічних і магматичних порід, основна маса яких глибоко перероблена ультраметаморфічними процесами, включно з гранітизацією і вибірковим [[анатексис]]ом, що спричиняли формування місцевих корових магм. Є райони, де ці процеси виявлялися порівняно слабо і де можна визначити первинні літологічні й вулканогенні формації. Український кристалічний масив був і є об'єктом інтенсивних досліджень, існують деякі розбіжності в поглядах на його тектоніку, магматизм і метаморфізм. Але загалом український кристалічний масив розглядають як багатоярусну складчасту споруду, розчленовану глибинними і регіональними розломами на великі блоки неоднакової величини, зміщені один відносно одного по вертикалі на різні глибини. Найпоширеніші архейські породи (переважно [[ґнейс]]и, [[амфіболіт]]и, [[Кристалічний сланець|кристалічні сланці]], [[мігматит]]и, [[метабазит]]и), на які припадає понад 50% території кристалічного щита з виходами докембрійських формацій. Ступінь метаморфізації їх вищий, ніж інших докембрійських порід масиву. Осадові і первинні магматичні формації утворилися в умовах архейської рухомої зони. Найпізнішими породами архейського віку є деякі з дайкових порід, які розглядаються як утворення епіархейської платформи. Вік [[архей|архею]] 2 500 — 3 800 млн p. Ранньопротерозойські формації (вік 1 600 — 2 500 млн pp.) на загал слабше метаморфізовані, ніж архейські.
Трапляються ультраметаморфічні формації (мігматитові гранітоїди), переважають метабазити і метаультрабазити, епідотові і актинолітові амфіболіти, зелені сланці, метаморфізовані [[Конгломерат (порода)|конґломерати]]. До них належить криворізька серія порід, поширена в центральній частині кристалічного масиву і зібрана в складчасті структури
До найбільш древніх утворень Українського щита відносяться нижньоархейські гнейси і кристалосланці, амфіболіти, ультрабазити, метабазити, мігматити, кварцити і інші породи аульської, конксько-верховцевської і западно-приазовської серій. Зустрічаються вони в вигляді останців серед діоритів, плагіогранітів і інших гранітоїдів. В їхньому складі переважають біотитові і біотит-амфіболові різновидності, які повсюдно з іншими
Відзначені гнейси серед метаморфічних утворень центрально-приазовської серії нижнього протерозою. Представлені біотитовими, гранат-біотитовими і амфіболовими різновидностями.
Рядок 30:
З гірськими породами У.к.щ. пов'язані різноманітні корисні копалини: [[залізні руди]] ([[Криворізький басейн|Криворізького басейну]]), [[уранові руди]], [[графіт]], руди рідкісних та благородних металів, [[будівельні матеріали]], коштовне [[дорогоцінне каміння|каміння]], [[мінеральні води]] тощо. З корами вивітрювання і осадовими відкладами пов'язані потужні родовища марганцю, ільменіту та циркону, каолінів. Потенційні ресурси та розвідані запаси цих корисних копалин в межах У.к.щ. займають провідне місце в Європі та світі. Окремі типи рудних формацій є винятковими і встановлені тут уперше, напр., рідкіснометалічні та ураноносні лужні метасоматити, золоторудні об'єкти в тектоно-метасоматичних зонах, камерні пегматити тощо.
Кристалічні породи вкрито шаром (від 0 до 50
== Див. також ==
| |||