Відкрити головне меню

Зміни

2 байти додано ,  1 рік тому
термін
 
== Геологічна будова і рельєф ==
Анди складаються переважно з субмеридіанальнихсубмеридіональних паралельних хребтів — [[Кордильєра-Орієнталь|Східна Кордильєра Анд]] (або Кордильєра-Орієнталь), [[Кордильєра-Сентраль|Центральна Кордильєра Анд]] (або Кордильєра-Сентраль), [[Кордильєра-Оксиденталь|Західна Кордильєра Анд]] (або Кордильєра-Оксиденталь), Берегова Кордильєра Анд (або прибережний хребет), між якими лежать внутрішні плоскогір'я та плато (найбільше — [[Пуна (Анди)|Пуна]], її частина у Болівії та Перу носить назву [[Альтіплано]]) та западини. Через значну протяжність Анд їх окремі ландшафтні частини значно відрізняються одна від одної. За характером рельєфу та іншими природними відмінностями, зазвичай виділяють три основні регіони — ''Північні'', ''Центральні'' та ''Південні Анди''.
 
Анди — відроджені гори, створені новітніми підняттями на місці так званого Андійського (Кордильєрського) складчастого геосинклінального поясу; Анди є однією з найбільших на планеті систем альпійської складчастості (на [[палеозой]]ському і частково [[Байкальська складчастість|байкальському]] складчастому фундаменті). Для гірської системи характерні [[Трог (геологія)|троги]], що утворилися протягом [[Тріас]]ового періоду, згодом заповнені шарами осадових і вулканогенних порід значної потужності. Крупні масиви Головних Кордильєрів і узбережжя [[Чилі]], як і Прибережного хребта [[Перу]], є [[граніт]]ними [[інтрузія]]ми [[крейдяний період|Крейдяного]] періоду. Міжгірні і краєві прогини ([[Альтіплано]], [[Маракайбо (озеро)|Маракайбо]] та інші) утворилися в [[палеоген]]ові та [[неоген]]ові часи. Тектонічні рухи, що супроводжуються сейсмічною і вулканічною активністю, продовжуються і в наш час.
[[Файл:Bolívar usgs.jpg|thumb|left|250px|Гора [[Піко-Болівар]] у Венесуелі]]
 
Головна система Анд складається з паралельних хребтів, що простяглися в меридіанальномумеридіональному напрямінапрямку, розділених внутрішніми плоскогір'ями або западинами. Лише [[Карибські Анди]], розташовані в межах [[Венесуела|Венесуели]], що належать до Північних Анд, протяглися субширотно уздовж побережжя [[Карибське море|Карибського моря]]. Це наймолодша та відносно низька ділянка Анд (до 2765 м). До північних Анд відносяться також [[Еквадорські Анди]] (у [[Еквадор]]і) і Північно-західні Анди (на заході Венесуели і в [[Колумбія|Колумбії]]). Найбільш високі гребені Північних Анд мають невеликі сучасні льодовики, на вулканічних конусах — вічні сніги. Острови [[Аруба]], [[Бонер]] і [[Кюрасао]] в Карибському морі є вершинами продовження Карибських Анд, що опускаються у море.
 
У Північно-західних Андах, що віялоподібно розходяться на північ від 1° зх. ш., виділяють три головних Кордильєри (гірських хребта) — [[Кордильєра-Орієнталь (Колумбія)|Східну]], [[Кордильєра-Сентраль (Колумбія)|Центральну]] і [[Кордильєра-Оксиденталь (Колумбія)|Західну]]. Всі вони високі, крутосхилі і мають будову глибоких складок. Для них характерні розломи, підняття і опускання новітнього часу. Головні Кордильєри розділені крупними западинами — долинами річок [[Маґдалена (річка)|Маґдалени]] і [[Каука (річка)|Кауки]] — [[патія (річка)|Патії]].