Відкрити головне меню

Зміни

8 байтів додано ,  1 рік тому
правопис
 
== Геологічна будова і рельєф ==
Анди складаються переважно з субмеридіональнихсубмеридіанальних паралельних хребтів — [[Кордильєра-Орієнталь|Східна Кордильєра Анд]] (або Кордильєра-Орієнталь), [[Кордильєра-Сентраль|Центральна Кордильєра Анд]] (або Кордильєра-Сентраль), [[Кордильєра-Оксиденталь|Західна Кордильєра Анд]] (або Кордильєра-Оксиденталь), Берегова Кордильєра Анд (або прибережний хребет), між якими лежать внутрішні плоскогір'я та плато (найбільше — [[Пуна (Анди)|Пуна]], її частина у Болівії та Перу носить назву [[Альтіплано]]) та западини. Через значну протяжність Анд їх окремі ландшафтні частини значно відрізняються одна від одної. За характером рельєфу та іншими природними відмінностями, зазвичай виділяють три основні регіони — ''Північні'', ''Центральні'' та ''Південні Анди''.
 
Анди — відроджені гори, створені новітніми підняттями на місці так званого Андійського (Кордильєрського) складчастого геосинклінального поясу; Анди є однією з найбільших на планеті систем альпійської складчастості (на [[палеозой]]ському і частково [[Байкальська складчастість|байкальському]] складчастому фундаменті). Для гірської системи характерні [[Трог (геологія)|троги]], що утворилися протягом [[Тріас]]ового періоду, згодом заповнені шарами осадових і вулканогенних порід значної потужності. Крупні масиви Головних Кордильєрів і узбережжя [[Чилі]], як і Прибережного хребта [[Перу]], є [[граніт]]ними [[інтрузія]]ми [[крейдяний період|Крейдяного]] періоду. Міжгірні і краєві прогини ([[Альтіплано]], [[Маракайбо (озеро)|Маракайбо]] та інші) утворилися в [[палеоген]]ові та [[неоген]]ові часи. Тектонічні рухи, що супроводжуються сейсмічною і вулканічною активністю, продовжуються і в наш час.
[[Файл:Bolívar usgs.jpg|thumb|left|250px|Гора [[Піко-Болівар]] у Венесуелі]]
 
Головна система Анд складається з паралельних хребтів, що простяглися в меридіональномумеридіанальному напрямі, розділених внутрішніми плоскогір'ями або западинами. Лише [[Карибські Анди]], розташовані в межах [[Венесуела|Венесуели]], що належать до Північних Анд, протяглися субширотно уздовж побережжя [[Карибське море|Карибського моря]]. Це наймолодша та відносно низька ділянка Анд (до 2765 м). До північних Анд відносяться також [[Еквадорські Анди]] (у [[Еквадор]]і) і Північно-західні Анди (на заході Венесуели і в [[Колумбія|Колумбії]]). Найбільш високі гребені Північних Анд мають невеликі сучасні льодовики, на вулканічних конусах — вічні сніги. Острови [[Аруба]], [[Бонер]] і [[Кюрасао]] в Карибському морі є вершинами продовження Карибських Анд, що опускаються у море.
 
У Північно-західних Андах, що віялоподібно розходяться на північ від 1° зх. ш., виділяють три головних Кордильєри (гірських хребта) — [[Кордильєра-Орієнталь (Колумбія)|Східну]], [[Кордильєра-Сентраль (Колумбія)|Центральну]] і [[Кордильєра-Оксиденталь (Колумбія)|Західну]]. Всі вони високі, крутосхилі і мають будову глибоких складок. Для них характерні розломи, підняття і опускання новітнього часу. Головні Кордильєри розділені крупними западинами — долинами річок [[Маґдалена (річка)|Маґдалени]] і [[Каука (річка)|Кауки]] — [[патія (річка)|Патії]].
Східна Кордильєра має найбільшу висоту в своїй північно-східній частині (гора [[Рітакуба-Бланко]], 5493 м); в центрі Східної Кордильєри — стародавнє озерне плато (переважні висоти — 2,5 — 2,7 тис. м); для Східної Кордильєри взагалі характерні крупні поверхні вирівнювання. У високогір'ях знаходяться численні льодовики. На півночі Східну Кордильєру продовжують хребти [[Кордильєра-де-Меріда]] (найвища точка — гора [[Піко-Болівар]], 5007 м) і [[Сьєрра-де-Періха]] (досягає висоти 3540 м); між цими хребтами в обширній низовинній западині лежить озеро [[Маракайбо (озеро)|Маракайбо]]. На крайній півночі — масив [[Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта]] з висотами до 5800 м (гора [[Піко-Крістобаль-Колон|Крістобаль-Колон]]).
 
Долина річки Маґдалени відокремлює Східну Кордильєру від Центральної, відносно вузької і високої; у Центральній Кордильєрі (особливо в її південній частині) — багато вулканів ([[Невадо-дель-Уїла|Уїла]], 5750 м; [[Невадо-дель-Руїс|Руїс]], 5321 м; і ін.), деякі з якихних діючі ([[Кумбаль]], 4890  м). На північ Центральна Кордильєра дещо знижується і утворює масив [[Антіокія (гірський масив)|Антіокія]], сильно розчленований річковими долинами. Західна Кордильєра, відокремлена від Центральної долиною річки [[Каука (річка)|Каука]], має менші висоти (до 4200 м); на півдні Західної Кордильєри — все ще активний вулканізм. Далі на захід — невисокий (до 1810 м) хребет [[Серранія-де-Баудо]], що переходить на півночі в гори [[Панама|Панами]]. На північ і захід від Північно-західних Анд — Прикарибська і Тихоокеанська алювіальні низовини.
 
У складі [[Еквадорські Анди|Екваторіальних]] (Еквадорських) Анд, що доходять до 4° пд.ш., — дві Кордильєри ([[Кордильєра-Оксиденталь (Еквадор)|Західна]] і [[Кордильєра-Орієнталь (Еквадор)|Східна]]), розділені пониженнями заввишки 2500—2700 м. Уздовж розломів, що обмежують ці пониження (западини), — один з найвищих у світі вулканічних ланцюгів (найбільш високі вулкани [[Чимборасо]], 6267 м, [[Котопахі]], 5897 м). Ці вулкани, а також вулкани Колумбії, утворюють першу вулканічну область Анд.
При просуванні на південь субтропічний клімат західних схилів плавно переходить в океанічний клімат помірних широт: зростають річні суми опадів, зменшуються відмінності в зволоженні по сезонах. Сильні західні вітри приносять на побережжя велику кількість опадів (до 6000 мм в рік, хоча зазвичай 2000—3000 мм). Більше 200 днів на рік йдуть сильні дощі, на узбережжя часто опускаються густі тумани, море ж постійно [[шторм]]ить; клімат несприятливий для мешкання. Східні схили (між 28° і 38° пд.ш.) посушливіші, ніж західні (і лише в помірному поясі, на південь від 37 ° пд.ш., завдяки впливу західних вітрів їхнє зволоження зростає, хоча вони і залишаються менш зволоженими порівняно із західними). Середня температура найтеплішого місяця на західних схилах становить всього 10—15 °C (найхолоднішого — 3—7 °C).
 
У крайній південній частині Анд, на [[Вогняна Земля|Вогняній Землі]], — дуже вологий клімат, який формують сильні вологі західні і південно-західні вітри. Опади (до 3000  мм) випадають в основному у вигляді [[мряка|мряки]] (яка з'являється більшість днів року). Лише у найсхіднішій частині архіпелагу опадів значно менше. Протягом всього року стоять низькі температури (при цьому коливання температури по сезонах украй незначні).
 
== Жива природа ==