Гас: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, уточнення, джерела
оформлення
Рядок 14:
== Історія ==
Спосіб перегонки сирої нафти на гас, а також інші вуглеводневі [[Хімічна сполука|сполуки]], було вперше оприлюднено у IX столітті
[[Файл:Al-RaziInGerardusCremonensis1250.JPG|міні|Перський вчений Разі (або RhazesРазес) був першим, хто переганяв гас у 9-му столітті. Він зображений тут у рукопису Герарда з Кремони.]]
[[Персія|перським]] вченим Разі (або RhazesРазесом). [[Лікар]] і [[хімік]] Разі, у власному «Кітаб аль-Асрар» («Книзі таємниць») змалював два способи виробництва гасу, званого тоді ''нафт абіад'' («біла нафта»), з використанням апарату, під назвою ''алембік''. В одному способі як [[Абсорбенти|абсорбент]], було використано [[Глина|глину]], тоді як в іншому методі, використовували [[хлорид амонію]] (''сал-аміак''). Процес [[Дистиляція|дистиляції]] повторювали доти, поки більша частина летких вуглеводневих фракцій, не була видалена, та кінцевий продукт був абсолютно прозорим і безпечним для [[горіння]]. Гас також, протягом того ж часу, вироблявся з [[Горючі сланці|горючих сланців]] і [[Бітуми|бітумів]] шляхом нагрівання породи для отримання мастила, яке потім переганяли [14]. Під час правління середньовічної китайської [[Династія Мін|династії Мін]], китайці виготовляли гас шляхом видобутку і очищення нафти, а потім перетворили його на лампове [[паливо]]. [15] Китайці використовували нафту і гас для освітлювальних ламп та [[опалення]] будинку вже 1500 року до [[Наша ера|нашої ери]]. [16]
 
=== Освітлювальна олія з вугілля та горючого сланцю ===
Рядок 26:
Попри наявність пріоритету відкриття, Геснер не отримав свій перший [[патент]] на гас до 1854 року — аж за два роки після того, як Джеймс Янг отримав патент у [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатах]]. Спосіб очищення продуктів дистиляцією від Геснера, мабуть, перевершував технологію Янга, бо дозволяв отримувати більш чисте паливо, яке краще пахнуло. Виробництво гасу за патентами Геснера, почалося у Нью-Йорку 1854 року, а пізніше у Бостоні, з [[Бітумінозне вугілля|бітумінозного вугілля]] і [[Горючі сланці|горючіх сланців]]. [18] Геснер зареєстрував слово «Гас» як товарний знак 1854 року, і протягом декількох років, лише північно-американській Gas Light Company і компанії Downer (якій Gesner надав право) було дозволено називати їх лампову олію «Гас» у Сполучених Штатах. [20]
 
1848 року, [[Шотландія|шотландський]] [[хімік]] Джеймс Янг досліджував виявлену нафту, яка просочувалася на вугільній шахті, у якості джерела мастила та освітлювального палива. Коли просочування було вичерпано, він робив досліди з сухою перегонкою вугілля, особливо смолистим «болотним вугіллям» (торбанітом). Він витягнуввидобув з нього чимало корисних рідин, одну з яких назвав парафіновою олією, оскільки за низьких [[Температура|температур]] вона застигала на речовину, що нагадувала [[парафін]]. Янг отримав патент на свій спосіб і отримані продукти 1850 року (1852 року, підтвердив патент у США), а 1851 року, побудував перші у світі, справді комерційні нафтопереробні заводи у Батгейті, де використовував нафту, видобуту з місцевої розробки торбаніту, сланцю та бітумінозного вугілля.
 
=== Гас з нафти ===
1851 року Семюель Мартін К'єр почав продавати лампову олію місцевим шахтарям під назвою «Вуглецева олія». Він отримував її за власним винаходом, перегонкою з сирої нафти. К'єр також, винайшов нову лампу для спалювання свого продукту.
 
З 1840-х років соляні свердловини К'єра стали насиченими нафтою. Спочатку К'єр просто скинув марну нафту до
[[Файл:Siedekurven_white.svg|міні|Процес кипіння сирої нафти якісно]]
1851 року Семюель Мартін К'єрКер ({{lang-en|Samuel Kier}}) почав продавати лампову олію місцевим шахтарям під назвою «Вуглецева олія». Він отримував її за власним винаходом, перегонкою з сирої нафти. К'єр також, винайшов нову лампу для спалювання свого продукту.
найближчого каналу [[Пенсильванія|штату Пенсільванія]], але пізніше разом з хіміком зі східної Пенсільванії, він почав досліджувати декілька дистилятів сирої нафти.
 
З 1840-х років соляні свердловини Кера стали насиченими нафтою. Спочатку Кер просто скинув марну нафту до найближчого каналу [[Пенсильванія|штату Пенсільванія]], але пізніше разом з хіміком зі східної Пенсільванії, він почав досліджувати декілька дистилятів сирої нафти.
 
[[Ігнатій Лукасевич|Львів'янин-фармацевт Лукасевич]], та його угорський партнер [[Ян Зег]] досліджували різні методи дистиляції, у намаганні поліпшити спосіб Геснера з виготовлення гасу, та використовували мастило з місцевого нафтового просочування. Багато людей знали про їх роботу, але приділяли цьому мало уваги. У ніч на 31 липня 1853 року, [[Лікар|лікарі]] з місцевої лікарні потребували термінової операції, яка була практично неможливою при [[Свічка|свічках]]. Тому вони відправили посланника до Лукасевича за його новими [[Гасова лампа|лампами]]. Лампа горіла так яскраво і чисто, що чиновники лікарні замовили кілька штук та великий запас палива. Лукасевич усвідомив успіх власної роботи, та пішов з [[Аптека|аптеки]], щоби знайти ділового партнера, а потім вирушив до [[Відень|Відня]], щоби зареєструвати свою техніку. 1854 року, Лукасевич перебрався до Горлицеського району [[Польща|Польщі,]] де заснував нафтопереробний завод поблизу [[Ясло]] 1859 року.
 
Відкриття нафти у колонії Дрейка західної Пенсільванії 1859 року, викликало велику кількість громадських хвилювань і інвестиційного [[буріння]] нових свердловин не лише у Пенсільванії, але і у [[Канада|Канаді]], де нафту було виявлено у нафтових джерелах Онтаріо 1858 року. Збільшення запасу нафти, дозволило нафтопереробним заводам повністю відмовитися від патентів на нафту з вугілля як Юнга, так і Геснера. У підсумку, освітлювальна нафтова промисловість, наприклад, [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатів]] повністю перейшла на нафту у 1860-х роках. Нафтове освітлювальна олія, широко продавалася як гас, і торгова назва незабаром втратила свій майновий статус і стала основним продуктом «гас».
Рядок 43 ⟶ 42:
Зі збільшенням виробництва гасу, [[Китовий жир|китовий промисел]] скорочувався. Американський китобійний флот, який неухильно зростав протягом 50 років, досяг свого піку у 199 кораблів, 1858 року. До 1860 року, всього за два роки, флот зменшився до 167 кораблів, а 1876 року, всього 39 американських кораблів вирушило у полювання на китів. Гас, роблений спочатку з вугілля і горючого сланцю, а відтак з нафти, значною мірою захопив прибутковий ринок китобійного промислу щодо лампової олії.
 
[[Електричне освітлення]] почало витісняти гас у якості [[Штучні джерела світла|джерела світла]] наприкінці 19-го століття, особливо в міських районах. Зростання кількості бензинових автомобілів на початку 20-го століття, викликало попит на більш легкі вуглеводневі фракції, і нафтопереробні заводи винайшли способи збільшення випуску [[Бензин|бензину]] за одночасного зниження виходу гасу. Крім того, деякі з більш важких вуглеводнів, які раніше потрапляли до гасу, було включено до дизельного палива. Гас зберіг деяку частку на ринку завдяки тому, що він все частіше використовується у печах і переносних нагрівачах.
 
Наприклад, 2013 року, у Сполучених Штатах, гас склав близько 0,1 % за обсягом продукції нафтопереробного виробництва.
Рядок 78 ⟶ 77:
* [[Відсульфований гас]] отримують обробкою звичайного гасу [[сірчана кислота|сірчаною кислотою]] при температурі 70–80&nbsp;°C. Після [[сульфування]] і промивки гасу водою в ньому залишається деяка кількість сульфокислот (R&nbsp;— SO<sub>2</sub>&nbsp;— OH).
 
== Використання ==
== Уживання ==
 
=== [[Гасова лампа|Освітлення]] ===
''Основна{{див. стаття:'' [[також|Гасова лампа]]}}
 
=== [[Авіаційне паливо]] ===
''Основна{{основна стаття:'' [[|Авіаційне паливо]]}}
 
=== [[Ракетне паливо]] ===
''Основна{{основна стаття:'' [[|Ракетне паливо]]}}
 
=== Засіб дезінфекції ===
 
=== Медицина ===
Рядок 95 ⟶ 92:
 
=== Інше ===
У менш розвинених країнах, гас є важливим джерелом енергії для приготування їжі та освітлення. Він, також, має попит як паливо для приготування [[Їжа|їжі]] у переносних [[Пальник|пальниках]] для піших [[Турист|туристів]].
 
Як пальне, його часто використовують для переносних печей та продають на деяких заправних станціях. Він іноді
[[Файл:Kerosene_truck_Aichi_Japan.jpg|міні|[[Вантажний автомобіль|Вантажівка]], яка доставляє гас в Японії.]]
застосовуєтьсяГас слугує паливом у багатьох портативних приладах для приготування їжі&nbsp;— [[примус]]ах, [[керосинка]]х, [[керогаз]]ах. Іноді їх застосовують як джерело [[Теплова енергія|тепла]] під час збоїв основного [[теплопостачання]].
 
Гас широко використовується в [[Японія|Японі]]<nowiki/>ї як паливо для переносних і закріплених гасових нагрівачів [[опалення]]. Там, гас можна легко купити на будь-якій заправній станції або замовити доставку до будинку. У Сполученому Королівстві та [[Ірландія|Ірландії]], гас часто використовується як паливо для опалення або приготування їжі у районах, не пов'язаних з мережею [[Газопровід|газопроводів]]. Добавки, такі як RangeKlene, може бути додано до гасу, щоби зменшити виділення [[Сажа|сажі]] під час його спалювання у плитах.
 
Як пальне його продають на деяких заправних станціях. Гас широко використовується в [[Японія|ЯпоніЯпонії]]<nowiki/>ї як паливо для переносних і закріплених гасових нагрівачів [[опалення]]. Там, гас можна легко купити на будь-якій заправній станції або замовити доставку дона будинкудім. У Сполученому Королівстві та [[Ірландія|Ірландії]], гас часто використовується як паливо для опалення або приготування їжі у районах, не пов'язаних з мережею [[Газопровід|газопроводів]]. Добавки, такі як RangeKlene, може бути додано до гасу, щоби зменшити виділення [[Сажа|сажі]] під час його спалювання у плитах.
[[Аміші]], які взагалі утримується від використання [[Електрика|електрики]], покладаються на гас для освітлення вночі.
 
В [[Україна|Україні]], гас також, використовується у моторних нагрівачах з рукавами, для обігріву великих ангарів з обслуговування авіатехніки, а до до початку 1970 років, він у великій кількості, застосовувався для приготування їжі на [[Керогаз|керогазах]], продавався на розлив і коштував у ті часи від 3 до 7 копійок за літр, аж поки не почалося підведення до будинків природного газу{{джерело?}}.
 
== Токсичність ==
Рядок 113 ⟶ 106:
 
== Цікавий факт ==
Слово «керосин», яким називають гас у багатьох мовах, безперечно походить від грецького «{{lang-el|κερός»}}. Проте, деякі джерела<ref>''Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А. Н., 1910''</ref><ref>В. ЦВЕТКОВ «РЕЧНОЙ ТРАНСПОРТ» &nbsp;// Менделеев и русский способ перевозки нефти</ref> колись стверджували, що у російській мові назва цього нафтопродукту виникла зі словосполучення «Керъ и сынъ» («Кер і син»)&nbsp;— вивіски на гасовій крамниці [[Американці США|американця]] Самуеля Кера ув Петербурзі. Попри те, що у [[Російська імперія|Російській Імперії]] перший [[Нафтопереробний завод|нафтоперегінний завод]] з'явився ще у 1820-х роках, перевага віддавалася американському гасу&nbsp;— власне виробництво, було нерентабельним.
 
Слово «керосин», яким називають гас у багатьох мовах, безперечно походить від грецького «κερός». Проте, деякі джерела<ref>''Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А. Н., 1910''</ref><ref>В. ЦВЕТКОВ «РЕЧНОЙ ТРАНСПОРТ» // Менделеев и русский способ перевозки нефти</ref> колись стверджували, що у російській мові назва цього нафтопродукту виникла зі словосполучення «Кер і син»&nbsp;— вивіски на гасовій крамниці [[Американці США|американця]] Самуеля Кера у Петербурзі. Попри те, що у [[Російська імперія|Російській Імперії]] перший [[Нафтопереробний завод|нафтоперегінний завод]] з'явився ще у 1820-х роках, перевага віддавалася американському гасу&nbsp;— власне виробництво, було нерентабельним.
 
== Література ==
Рядок 120 ⟶ 112:
 
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}10.https://web.archive.org/web/20140228144933/http://www.epa.gov/hpv/pubs/summaries/kerjetfc/c15020ad2.pdf
 
{{reflist}}10.https://web.archive.org/web/20140228144933/http://www.epa.gov/hpv/pubs/summaries/kerjetfc/c15020ad2.pdf
 
11.http://www.inchem.org/documents/icsc/icsc/eics0663.htm