Зазакі: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
самоназви, ISO 639, посилання, інкубатор, правопис |
Немає опису редагування |
||
Рядок 22:
Поширена серед народності [[Заза (народ)|Заза]] на території [[Туреччина|Туреччини]] — у східній [[Анатолія|Анатолії]], між витоками річок [[Євфрат]] і [[Тигр (річка)|Тигр]], в провінціях Тунджелі, Ерзінджан, Бінгель, Сивас, Ерзурум, Варто, Елязиг, Діярбекір, Сіверек, Адияман, а також частково в декількох селах Малатьї, Мардіна, Мутко, Аксарая.
[[Файл:Kurdish languages map.svg|міні|ліворуч|350пкс|Поширення курдських діалектів
{{Legend|#ef6662|[[Курманджі (мова)|Курманджі]]}}
{{legend|#c63143|[[Сорані]]}}
{{Legend|#8c3143|[[Південнокурдська мова]]}}
{{Legend|#ffd700|[[Зазакі]]}}
{{Legend|#ff8c00|[[Ґурані]]}}
{{legend|#b3d423|Змішані}}]]
Мова споріднена із прикаспійськими мовами, перш за все [[Талиська мова|талиською]].
Носії мови зазакі зазвичай вважають себе частиною [[курди|курдської спільноти]], тому у курдській літературі зазакі зазвичай розглядається як діалект курдської мови. Проте відмінності між зазакі та іншими курдськими діалектами досить глибокі, взаєморозуміння між ними неможливе, у зв'язку з чим серед лінгвістів прийнято вважати зазакі окремою мовою<ref>''Л. А. Пірейко''. Мова заза. Іранські мови II. Серія «Мови світу». — М.1999.</ref>. На думку російського сходознавця І. А. Смирнової, мова зазакі є одною з двох складових діалектів курдської мови<ref>''І. А Смирнова, Керім Ейюб. ''Історико-діалектологічної граматика курдської мови. — М: Наука, 1999. — Стор 5 </ref>. Однак це припущення неоднозначно сприймається багатьма сходознавцями<ref>''A. Rielstope''. Some questions on Kurdish. — London: Smith & Br., 2003.</ref>.
{{-}}
== Примітки ==
{{примітки}}
|