Відмінності між версіями «Дербент»

9 байтів додано ,  2 роки тому
нема опису редагування
 
 
== Географічне положеннярозташування ==
Місто розташованезнаходиться на західному березі [[Каспійське море|Каспійського моря]], недалеко від гирла ріки [[Самур (ріка)|Самур]], там де гори Великого Кавказу найближче підходять до [[Каспійське море|Каспійського моря]], залишаючи лише вузьку смужку трьохкілометрової рівнини; замикаючи її, місто утворювало так званий Дербентський або [[Каспійський прохід]]. Роль Дербенту і Дербентського проходу була велика, він був розташований в одному з найбільш стратегічно важливих і топографічно зручному місці знаменитого [[Прикаспійський шлях|Прикаспійського шляху]], що зв'язує [[Східна Європа|Східну Європу]] та [[Передня Азія|Передню Азію]].
 
Місто розташоване на західному березі [[Каспійське море|Каспійського моря]], недалеко від гирла ріки [[Самур (ріка)|Самур]], там де гори Великого Кавказу найближче підходять до [[Каспійське море|Каспійського моря]], залишаючи лише вузьку смужку трьохкілометрової рівнини; замикаючи її, місто утворювало так званий Дербентський або [[Каспійський прохід]]. Роль Дербенту і Дербентського проходу була велика, він був розташований в одному з найбільш стратегічно важливих і топографічно зручному місці знаменитого [[Прикаспійський шлях|Прикаспійського шляху]], що зв'язує [[Східна Європа|Східну Європу]] та [[Передня Азія|Передню Азію]].
 
== Клімат ==
 
== Історія міста ==
Важливе значення цього проходу було причиною загарбницьких прагнень [[скіфи|скіфів]], [[сармати|сарматів]], [[алани|аланів]], [[гуни|гунів]], [[хазарихозари|хазархозарів]] та інших. Дербент пережив бурхливі історичні події, штурми і руйнування, періоди занепаду та розквіту. Тут пролягала одна з найважливіших ділянок [[Великий Шовковий Шлях|Великого Шовкового шляху]], і Дербент виступав перехрестям цивілізацій, що зв'язувало Схід і Захід, Північ і Південь.
 
Відомий грецький історик [[Геродот]] одним з перших наводить відомості про «Дербентський прохід» в V ст. до н. е. Величезний інтерес до міста виявляла і [[Римська імперія]], перша експедиція якої була організована за Селевка I в 290-281 р до н. е. У 66-65 р до н. е. здійснюються військові походи [[Лукулл]]а і Помпея на Кавказ, однією з головних цілей яких було захоплення Дербента.
Наступниками [[Римська імперія|Риму]] та [[Парфія|Парфії]] в боротьбі за [[Кавказ]] в ранньому середньовіччі стають [[Візантія]] та [[Сасаніди|Сасанідський]] [[Іран]].
 
Одним з важливих історичних фактів Дербента, що входить до складу Кавказької Албанії під назвою Чара, є прийняття міста в 313 році християнства. З [[V століття]] починається активний розвиток міста, а також грандіозне фортифікаційне будівництво, покликане захистити [[Передня Азія|Передню Азію]] від нової хвилі [[кочівник]]ів - тюркських племен [[гуни|гунів]] та [[хазарихозари|хозарів]] . 439-457 роки - будівництво фортифікаційних споруд Ездігердом I; в 488-531 відбувається заміна сирцевих стін кам'яною кладкою Хосрова Анушірваном. Фортеця починає набувати вигляду, який зберігся до нашого часу.
 
Зростання могутності й багатства Дербента не могли не привертати увагу могутніх сусідів. [[552]] року відбувається напад хозарів на місто. Патріарший престол з метою порятунку переносять із міста Чара (Дербент) в місто [[Партала]].
 
[[Файл:Derbent wall.jpg | thumb | 165px | left | Вид на Дербент з міської стіни]]
Із завоюванням Дербента арабами місто перетворюється на головний опорний пункт [[Халіфат]]у на [[Кавказ]]і, в найважливіший військовий, політичний та ідеологічний центр; тут проводяться значні будівельні роботи. Дербент стає найбільшим середньовічним містом Кавказу з розвиненими ремісничими виробництвами (гончарство, склоробство, металообробка, ювелірна справа, обробка каменю і будівельна справа, ткацтво, килимарство, виробництво паперу, шовку, мила тощо), сільським господарством (землеробство, садівництво, обробка шафрану, марени, бавовни, льону і т. д.). Середньовічний Дербент - це найбільший порт на Каспії, найважливіший центр міжнародної транзитної торгівлі Сходу і Заходу, Півночі і Півдня. Дербент підтримував тісні торговельні зв'язки з багатьма областями та містами [[Близький Схід|Близького]] і [[Середній Схід|Середнього]] Сходу, [[Східна Європа|Східної Європи]] - про це свідчать і середньовічні автори, і численні археологічні знахідки. Сюди прибували торгові каравани і кораблі з [[ХазаріяХозарія|ХазаріїХозарії]], [[Русь|Русі]], [[Волзька Булгарія|Волзької Булгарії]], [[Джурджан]]у, [[Табаристан]]у, [[Дейлом]]у, [[Хорасан]]у, [[Хорезм]]у, [[Індія|Індії]] тощо.
 
У X ст., з розпадом [[Арабський халіфат|Арабського халіфату]], Дербент стає центром незалежного емірату, до влади приходить місцева династія [[Хашеміди|Хашемідів]]. У 1067-71 роках місто захоплюють турки-[[сельджуки]]. У XII ст. в Дербенті знову утворюється самостійне незалежне князівство, яке проіснувало порівняно недовго — до [[1239]] року, коли Дербент, завойований монголами, входить до складу [[Золота Орда|Золотої Орди]]. Місто поступово приходить в економічний занепад.
87 806

редагувань