Дибич-Забалканський Іван Іванович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Shynkar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Іван Іванович Дибич-Забалканський''' (Йоган-Карл-Фрідріх-Антін, 12 або 13 (01 чи 02).05.1785 — 09.06(28.05).1831) — барон, граф (1827), військовий і державний діяч Російської імперії, [[генерал-ад'ютант]] (1818), член [[Державна Рада Російської імперії|Державної ради]] (1823), генерал-фельдмаршал (1829), кавалер багатьох орденів (у тому числі найвищих російських — [[Орден Святого Георгія (Російська імперія)|св. Георгія]] всіх ступенів, [[Орден Андрія Первозванного|св. апостола Андрія Первозванного]] й [[Орден Олександра Невського (Російська імперія)|Олександра Невського]] з алмазними прикрасами, австрійських — [[Орден Марії-Терезії (Австро-Угорщина)|Марії Терезії]] та Леопольда 1-го кл., прусських — [[Орден Чорного орла|Чорного орла]] та Червоного орла 1-го ст.). Народився в маєтку Грослейпе ([[Сілезія]]). Походив із давнього рицарського роду, син прусського (від 1798 — російського) офіцера Ганса Еренфріда фон Дибича (1737—1822). Початкову освіту здобув удома, від 1797 навчався в Берлінському кадетському корпусі.
==Військова кар'єра==
Службу в Росії почав 4
==1812==
Учасник Війни 1812, став
==1813 - 1815==
1813 – у зарубіжному антинаполеонівському поході,
==Двадцяті роки [[XIX століття]]==
1821 перебував з імп. Олександром I на Лайбахському конгресі. 7 трав.(25 квіт.) 1823 призначений виконувати обов'язки нач. "Головного штабу Його Величності" (за рік офіційно затверджений у цьому званні), відтоді входив до Комітету міністрів і супроводжував царя в усіх поїздках, аж до останнього відвідання Криму та м. Таганрог (нині місто Ростовської обл., РФ) 1825. Разом із кн. Петром Волконським привіз до Санкт-Петербурга із Варшави зречення від престолу цесаревича Костянтина Павловича (Романова). Керував арештами декабристів (див. Декабристів рух). 1826 став генералом од інфантерії. За дорученням імп. Миколи I 1827 усунув з посади царського намісника на Кавказі О.Єрмолова.
|