Біологічний зворотний зв'язок: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: Файл: Biofeedback training program for post-traumatic stress symptoms.jpg | thumb | Використання біоуправління в лікуван... Мітки: потенційно неавторитетне джерело пряме міжмовне посилання |
Bunyk (обговорення | внесок) заміна неперекладених посилань шаблоном, атрибути в лапки |
||
Рядок 1:
[[Файл: Biofeedback training program for post-traumatic stress symptoms.jpg | thumb | Використання біоуправління в лікуванні посттравматичного синдрому]]
{{TOCright}}
'''Біологічний зворотний зв'язок''' ({{lang-en
Використовуються зорові, слухові, тактильні та інші сигнали-стимули, що дозволяє розвинути навички саморегуляції за рахунок тренування і підвищення [[лабільність | лабільності]] регуляторних механізмів.
Рядок 32:
Найбільший внесок в його розвиток внесли:
* дослідження
* дослідження M.B. Sterman (1980) про підвищення порогів судомної готовності після [[Умовний рефлекс | умовнорефлекторного]] посилення сенсомоторного ритму в центральній звивині кори головного мозку як тварин, так і людини<ref name="r12">''Sterman M. B.'' EEG biofeedback in the treatment of epilepsy: An overview circa 1980. In: Clinical Biofeedback: Efficacy and Mechanism (Eds.: L.White, B.Tursky), 1982, pp.330-331, Guilford, NY.</ref>;
* відкриття J. Kamiya (1968) здатності випробуваних довільно змінювати параметри своєї електроенцефалограми (ЕЕГ) при наявності зворотного зв'язку про їх поточні значення<ref name="r8">''Kamiya J.'' Conscious control of brain wave. //Psychol.Today, 1968, v.1, p.56-60.</ref>.
Рядок 53:
|accessdate = 2015-07-29
|lang =
}} </ref>. Відкрито виробництво приладів і методик для біоуправління при [[Науково-дослідний інститут молекулярної біології і біофізики СВ РАМН | Науково-дослідному інституті молекулярної біології і біофізики СВ РАМН]], існує солідний досвід використання біологічного зворотного зв'язку в практичній галузі<ref name="autogenerated1">''Джафарова О. А., Скок А. Б., Хаймович Е. В., Шубина О. С., Штарк М. Б.'' [http://www.narkotiki.ru/datadepot/narkology01/2004_01_10.pdf Электроэнцефалографическое биоуправление при синдроме дефицита внимания с гиперактивностью] // Наркология, № 1, 2004, с. 56.</ref><ref>''Базанова О. М., Афтанас Л. И.'' Использование индивидуальных характеристик ЭЭГ для повышения эффективности биоуправления // Журнал невропатологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 2006. т. 106. № 2. с. 31-36.</ref><ref>''Базанова О. М.'' Современная интерпретация альфа-активности электроэнцефалограммы // Успехи физиологических наук. 2009. Т. 40. № 3. С. 32-53.</ref><ref name="autogenerated3">''Вольф Н. В., Гребнева О. Л., Джафарова О. А., Коваленко С. П.'' Проблемы, рекомендации и перспективы при изучении синдрома дефицита внимания с гиперактивностью // Альманах Новые исследования, 2006, № 2, с. 36.</ref><ref>Веревкин Е. Г., Завьялов В. Ю., Шубина О. С.'' Депрессия и биоуправление // Бюллетень Сибирского отделения Российской академии медицинских наук. — Новосибирск, 1999. — № 1. — С. 36</ref><ref>Мельников М. Е., Шубина О. С.'' Современные электроэнцефалографические исследования химической зависимости // Успехи физиологических наук, 2013, т. 44, № 3, с. 16-32.</ref><ref>Циркин Г. М., Шперлинг М. М.'' К вопросу о применении ЭЭГ- и ЭМГ-биоуправления для преодоления патологического двигательного стереотипа // Бюллетень Сибирского отделения Российской академии медицинских наук, 2004, № 3, с. 132—133</ref><ref>Шубина О. С., Уколова Л. А., Шабанова Н. А., Богодерова Л. А., Загоруйко Е. Н.'' Психосоматические соотношения при заболеваниях суставов аутоиммунной природы // Сибирский вестник психиатрии и наркологии, 2009, № 1, с. 71-74.</ref>.
Розвиток ленінградської і санкт-петербурзької школи пов'язують з ім'ям [[Богданов Олег Вікторович | О. В. Богданова]]<ref>{{cite web
|