Вікіпедія

Кельн: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Місто|
назва = КельнКьольн
| місцева_назва = Köln
| зображення = Köln Panorama.jpg
Рядок 27:
}}
 
'''КельнКьо́льн'''{{ref+|також трапляється ненормативне написання '''Кьо́льнКельн'''<ref>Україна і Європа, 1990—2000&nbsp;рр. / Інститут історії України (НАНУ).&nbsp;— Київ: Інститут історії НАН України, 2001.&nbsp;— С. 126, 141, 160; Українська архівна енциклопедія.&nbsp;— Київ: Держкомархів, 2006.&nbsp;— С. 137</ref>|К|П}}({{lang-de|Köln}} {{МФА2|kœln|МФА|De-Köln.ogg}}, {{lang-la|Colonia}}, {{lang-fr|}}, {{lang-en|Cologne}})&nbsp;— [[місто]] в [[Німеччина|Німеччині]], у [[Землі Німеччини|федеральній землі]] [[Північний Рейн-Вестфалія]]. Четверте за кількістю населення місто країни після [[Берлін]]а, [[Гамбург]]а і [[Мюнхен]]а; третє найбільше за площею. Найбільше місто федеральної землі. Заснований у І ст. н.&nbsp;е. як [[римська колонія]]. У [[953]]–[[1803]]&nbsp;рр. було столицею самоврядного Кельнського архієпископства (курфюства) в складі [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]]. Сильно постраждало внаслідок [[Стратегічні бомбардування під час Другої світової війни|варварських бомбардувань під час Другої світової війни]] ([[1940]]—[[1945]]). Відоме своєю культурною та архітектурною спадщиною ([[Кельнський собор]], [[Кельнський університет]]), а також подіями міжнародного значення, що відбувалися в місті.
 
== Історія ==
Рядок 34:
На цій території тривалий час мешкало кельтське плем'я [[ебурони|ебуронів]]. Останні виступили у 53 році до н.&nbsp;е. проти [[Давній Рим|римлян]] на чолі із [[Гай Юлій Цезар|Гаєм Юлієм Цезарем]], але зазнали поразки. Вслід за цим Цезар поселив у цій місцині союзне германське плем'я [[убії]]в.
 
КельнКьо́льн одне з найстаріших міст Німеччини&nbsp. Спочатку називався ''Oppidum Ubiorum''. З часом отримав назву «Колонія Агрипіна» від імені народженої тут правнуки імператора [[Октавіан Авґуст|Авґуста]]&nbsp;— [[Агріппіна Молодша|Агрипіни молодшої]] ({{lang-la|Colonia Agrippina, повністю - Colonia Claudia Ara Agrippinensium}}).
 
У 20 або 19 році до н.&nbsp;е. [[Марк Віпсаній Агріппа]] дозволив убіям пересилитися на Лівобережжя Рейну. Агріппа дозволив їм влаштуватися в кельнській бухті. Це зміцнило позиції римлян на Рейні. Поселення убіїв організували в самоврядну громаду античного типу&nbsp;— civitas Ubiorum (Цивітас Убіорум), що було неподалік від військового табору. З останнього Друз та Тиберій у 16-13 роках до н.&nbsp;е.
 
Близько 7-10 років н.&nbsp;е. усі поселення перетворилися на єдине поселення з чітким плануванням. За формою являло собою неправильний, відповідно до контуром височини, чотирикутник, що мав площу близько 1 км<sup><small>2</small></sup>. Дві осі, які перетиналися під кутом 90°, досі лежать в основі найжвавіших кельнськихкьольнських вулиць&nbsp;— Hohe Straße (античне&nbsp;— ''Cardo maximus'') і Schildergasse (античне&nbsp;— ''Decumanus maximus''). Відповідно, всю територію римські архітектори розбили на прямокутники мережею широких вулиць. В результаті утворилося 70 інсул-кварталів (insulae) з боками близько 100&nbsp;м. Значну їх частку, між валом, що тягнувся паралельно Рейну, і Cardo maximus, було відведено для громадських будівель. Там згодом розмістилися адміністративні будівлі, зокрема ставка військового командування (преторій), форум і храми. Важливою спорудою був Вівтар убіїв (ara Ubiorum), що згідно [[Тацит]]у, до 15 року набув загальногерманського значення.
 
У 50 році за наказом імператора [[Клавдій|Клавдія]] отримав статус міста італійського права. Тоді ж було змінено його назву на Colonia Claudia Ara Agrippinensium. Набуття нового статусу відбулося з ініціативи Агрипіни Молодшої, дружини імператора Клавдія, яка вирішила таким чином вшанувати місце свого народження. Сюди було переведено ветеранів як колоністів. У 69-70 та 88 роках місто було центром повстань і змов проти імператорської влади в Римі. У 85 році за рішення імператора [[Доміціан]]а стає головним містом провінції Нижня Германія (provinciae caput). У 96 році саме в Колонії Агрипіна було оголошено імператором [[Траян]]а.
Рядок 49:
 
=== Середньовіччя ===
{{main|КельнськеКьольнське курфюрство|Архієпископ КельнаКьольна}}
Між 455 і 459 роками Колонією Агрипіни оволоділи ріпуарські франки. Вважається, що це сталося в результаті свого роду військового перевороту, коли їх вождь, він же воєначальник на римській службі, узурпував владу в обох німецьких провінціях, його ім'я невідоме. Близько 470 року Колонія стала центром королівства першого відомого короля ріпуарських франків&nbsp;— Зігіберта Кельнського (пом. 508 року). Як його резиденції використовувалася частина колишнього Преторія&nbsp;— Aula Regia.
 
У битві проти [[алемани|алеманів]], що сталася в 496 р при Цюльпіхі недалеко від КельнаКьольна, Зігіберт підтримав короля салічних франків [[Хлодвіг]]а, який у 486—487 роках захопив владу в провінції Бельгіка Друга. З часом Хлодвігу, який спирався на союз з ортодоксальною церквою, вдалося усунути суперників. Була знищена і Ріпуарська династія. У 508 році Хлодвіга оголосили в КельніКьольні королем усіх франків.
 
Після смерті Хлодвіга у 511 році і до часу володарювання Карла Великого в КельніКьольні, поряд з Метцом (сучасна Франція), перебувала одна з резиденцій правителя Австразії. У 520 році сюди разом з королем Теодоріхом I приїхав Св. Галл. Проповідник обурився впертістю жителів КельнаКьольна і околиць, які продовжували поклонятися поганським богам, і підпалив їх храм. Від розгніваної юрби, яку насилу заспокоїв король, святий сховався в Aula Regia.
 
Починаючи з VI&nbsp;ст. на деяких франкських монетах чеканилося назву міста COLVNIA/COLONIA118. У КельніКьольні знаходився центр єпископства, з 795 р&nbsp;— архієпископства. У другій половині VI&nbsp;ст. в місті з'явився перший єпископ з франкским ім'ям&nbsp;— Еверігізил. Після послаблення Франкської імперії, тут постає самостійне церковне володіння КельнськаКьольнська архієпископія. Її очільники були найвпливовішими після Майнцького архієпископа. В часи піднесення починає будувати КельнськийКьольнський собор, спорудження якого тривало століття. В часи правління імператора Фрідриха I Гогенштауфена, архієпископ отримує в управління Вестфалію, яку було відібрано у Генрха Льва з династії Вельфів.
 
Значні підконтрольні території, вигідне становище сприяло посиленню впливу архієпископа. Водночас зростало місцеве самоврядування, представники якого намагалися обмежити самовладдя кліру. Разом з тим КельнКьольн стає членом торговельного союзу Ганза. В політичному плані зберігає свою опозиційність імператорській владі. За реформою Карла IV Люксембурга архієпископ отримав титул [[курфюрст]]а, що надавало право обирати імператора.
 
Напочатку Реформації в місті посилилася боротьба між протестантською та католицькою партією. Лише завдяки втручанню у справи міста іспанського короля Філіпа II Габсбурга, місто та держава залишилися католицькими. В часи Тридцятирічної війни підтримувало Католицьку лігу. Внаслідок чого зазнало нападу шведських військ. В подальшому архієпископи переважно були союзниками французьких королів з династії Бурбонів. Як самостійна держава припинило своє існування в часи [[Наполеонівські війни|Наполеонівських війн]].
 
=== Сучасність ===
Зараз КельнКьольн&nbsp;— це важливий комерційний центр, транспортний вузол з найбільш напруженим рухом залізниці та найбільшою контейнеро- та вантажо-завантжувальною станцією Німеччини (''Umschlagbahnhof Köln Eifeltor''). Порти Рейну є одними з найважливіших європейських [[річковий порт|річкових портів]].
 
Місто розміщене на річці [[Рейн]]. Тут знаходиться знаменитий [[КельнськийКьольнський Собор|КельнськийКьольнський собор]] ({{lang-de|Kölner Dom}})&nbsp;— резиденція [[Католицизм|католицького]] архієпископа КельнаКьольна.
 
КельнКьольн&nbsp;— також економічна і культурна столиця регіону [[Рейнська область|Рейнланд]]. У місті знаходиться більше ніж 30 музеїв і сотні галерей. Тут проводять численні виставки&nbsp;— від розкопок залишок римської цивілізації до сучасних графічних робіт і скульптури. У [[2005]]&nbsp;р. в КельніКьольні відбувся 20-й [[Міжнародний День Католицької Молоді|Міжнародний день католицької молоді]], яку відвідав [[папа Римський]] [[Бенедикт XVI]]. Це була одна з найбільших зустрічей молоді, де було понад мільйон учасників.
 
В місті знаходиться найбільший в Німеччині [[університет]]&nbsp;— [[КельнськийКьольнський університет]], в якому навчаються 44&nbsp;000 студентів. КельнськийКьольнський університет&nbsp;— один з найстаріших університетів Європи і відомий далеко за межами Німеччини своїми факультетами економіки та інформатики. В місті знаходиться найбільша фахова вища школа ({{lang-de|Fachhochschule Köln}}) Німеччини з 16&nbsp;500 студентами, також тут розміщені численні інші фахові вищі школи.
 
[[Історичний архів міста КельнаКьольна]]&nbsp;— один з найбільших і найбагатших міських архівів Європи. [[3 березня]] [[2009]] року він провалився під землю внаслідок недбальства під час будівництва нової гілки підземного трамваю.
 
== Клімат ==
 
КельнКьольн знаходиться в [[Помірний кліматичний пояс|зоні помірного клімату]]. У місті переважають північно-західні вітри, часто трапляються шквалисті пориви. У зимовий період температура рідко падає нижче 0&nbsp;°C, заморозки трапляються при переміщенні холодних повітряних мас зі [[Скандинавія|Скандинавії]] та [[Східна Європа|Східної Європи]]. Літо в місті помірно тепле. Весна досить прохолодна і затяжна. Середньорічна сума [[атмосферні опади|опадів]] становить 839&nbsp;мм.
 
{{Клімат міста
|Місто_род=КельнаКьольна
|Джерело=[http://www.pogoda.ru.net/climate2/10513.htm Погода і Клімат]
| Січ_сер=2.5 | Січ_сер_опади=62
Рядок 121:
|}}
 
== Музеї КельнаКьольна ==
* [[Музей Вальрафа-Ріхарца]]
* [[Римсько-германський музей]]
Рядок 128:
* [[Агріппіна Молодша]] (15—59)&nbsp;— дружина римського імператора [[Клавдій|Клавдія]], сестра [[Калігула|Калігули]], мати імператора [[Нерон]]а.
* [[Хлодвіг|Хлодвіг I]] (бл. 466—511)&nbsp;— король франків.
* [[Бруно КельнськийКьольнський]] (1030—1101)&nbsp;— [[богослов]], католицький святий, засновник Ордену [[картузіанці]]в.
* [[Альберт Великий]] (1193?—1280)&nbsp;— домініканський чернець, [[філософ]], [[теолог]], видатний представник середньовічної схоластики.
* [[Герард фон Ріла]], (або Майстер Герхард, 13&nbsp;ст.) перший [[архітектор]] КельнськогоКьольнського собору.
* [[Тома Аквінський]] (1225—1274)&nbsp;— філософ и теолог, систематизатор ортодоксальної [[схоластика|схоластики]], засновник [[томізм]]у.
* [[Стефан Лохнер]] (1400—1451)&nbsp;— німецький художник, або майстер Стефан Кельнський, майстер перехідної доби від [[Середньовіччя]] до [[Відродження]].
Рядок 149:
[[Файл:Panorama cologne 20050114.jpg|center|thumb|950px|Вид на місто з мосту Дойц]]
<gallery>
Koeln.Center.05.11.13.jpg|Площа в центрі КельнаКьольна
CologneCathedralSouth.jpg|[[КельнськийКьольнський Собор|КельнськийКьольнський собор]]
Fischmarkt.jpg|Церква Святого Мартіна
St. Kunibert Köln (2036-38).jpg|Церква Святого Куніберта
Рядок 156:
Koeln-Hahnentor.jpg|Брама Ганенторбург
Severinstorburg Köln Chlodwigplatz.JPG|Брама Святого Северіна
Universitaet zu Koeln-Eingang Hauptgebaeude.jpg|[[КельнськийКьольнський університет]]
Koeln Hauptbahnhof Luftaufnahme.jpg|Залізничний вокзал
</gallery>
Рядок 162:
== Див. також ==
* [[Блакитний Банан]]
* [[КельнськийКьольнський собор]]
 
== Коментарі ==
Рядок 172:
== Посилання ==
{{Commons|Köln}}
* [http://allcastle.info/europe/germany/005 КельнськийКьольнський собор] на allcastle.info
* «Западная Европа» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 300—301 {{ref-ru}}
 
Рядок 182:
[[Категорія:Міста Північного Рейну-Вестфалії]]
[[Категорія:Міста над Рейном]]
[[Категорія:КельнКьольн|*]]
 
[[Категорія:Міста-мільйонники Німеччини]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кельн