Радянське А. наполегливоопрацьовуєопрацьовувало багато питань, серед яких — полегшення перебігу вагітності, запобігання т. з. пізнім токсикозам та ін. ускладненням вагітності й родів, знеболювання родівпологів, боротьба з надмірною втратою крові під час родівпологів, з передчасними та затяжними родамипологами, з травмою новонароджених, з мертвонароджуваністю і ранньою смертністю новонароджених, з материнською смертністю (взагалі мізерно малою) та ін. Розвиток рад. А. відбуваєтьсявідбувався в тісному зв'язку з ін. галузями теоретич. і практич. медицини — [[фізіологія|фізіологією]], [[хірургія|хірургією]], [[бактеріологія|бактеріологією]], [[гінекологія|гінекологією]] та ін.
В СРСР працюєпрацювало понад 100 кафедр А. і н.-д. інститутів охорони материнства і дитинства, які готуютьготували кваліфіковані акушерські кадри і опрацьовуютьопрацьовували актуальні питання А. В УРСР на 1 січня 1959 було розгорнуто 28 549 родильнихпологових ліжок; колгоспних родильнихпологових будинків було 7 306. В 1958 стаціонарна допомога була подана в містах 99,5 % родільпороділь, у сільс. місцевостях — 96,7 %.
Треба зазначити, що питома вага стаціонарної [[родопоміч|родопомочі]] в Україні до Жовтневого перевороту дорівнювала лише 3—5 %. Рад. законодавство передбачаєпередбачало всіляке сприяння материнству, створює сприятливі умови для вагітних і матерів. Ще 8. VII 1944 був виданий Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про збільшення державної допомоги вагітним жінкам, багатодітним і одиноким матерям, посилення охорони материнства й дитинства», про встановлення почесного звання «[[Орден «Мати-героїня»|Мати-героїня]]» і заснування ордена «Материнська слава» і «Медалі материнства».
[[5 травня]] — [[Міжнародний день акушерки]].
