Астрід Ліндґрен: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис |
|||
Рядок 30:
Астрід Ерікссон народилася [[14 листопада]] [[1907]] року в південній Швеції, в невеличкому містечку [[Віммербю]] у [[лен (Швеція)|лені]] [[Кальмар (лен)|Кальмар]] провінції [[Смоланд (ландскап)|Смоланд]], у фермерській родині. Вона стала другою дитиною Самуеля Авґуста Ерікссона і його дружини Ганни. Її батько займався сільськими справами на орендованій ділянці в Нессі, на самій околиці містечка. В Астрід був старший брат Ґуннар (1906–1974) та дві сестри — Ганна Інґрід Стіна (1911–2002) й Інґеґерд Брітта Саломе (1916–1997). Пізніше брат Астрід став членом [[Риксдаг|шведського парламенту]].
[[Файл:Barndomsbild på Astrid Lindgren.jpg|міні|ліворуч|290пкс|Астрід (стоїть третя зліва) з батьками та братом і сестрами]]
Як написала сама Ліндґрен в автобіографічному збірнику «Мої вигадки» (1971), вона росла у вік «коней та [[кабріолет]]а». Основним засобом пересування для сім'ї був кінний екіпаж, темп життя був повільнішим, розваги — простіші, а стосунки з навколишньою природою тіснішими. Такі обставини сприяли розвитку у письменниці любові до природи — цим почуттям проникнута вся творчість Ліндґрен, від ексцентричних історій про доньку капітана [[Пеппі Довгапанчоха|Пеппі Довгупанчоху]] до повісті про [[Роня, дочка розбійника|Роні, доньку розбійника]].
Сама письменниця завжди називала своє дитинство щасливим (в ньому було багато ігор і пригод) і вказувала на те, що саме воно служило джерелом натхнення для її творчості. Батьки Астрід не тільки відчували глибоку прив'язаність один до одного та до дітей, а й не соромилися виявляти її, що було великою рідкістю у той час. Про особливі відносини в сім'ї письменниця з великою симпатією і ніжністю розказала в єдиній своїй книзі, не зверненій до дітей, — «Самуель Август із Севедсторпа і Ганна з Гюльта» (1975).
| |||