Вікіпедія:Транслітерація японської мови українською абеткою: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
大和人 (обговорення | внесок)
тези взяті зі стелі, не підкріплені нічим. Хіба так можна?
Dotrox (обговорення | внесок)
Актуалізація інформації.
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 1:
{{рекомендація|ВП:Я}}
 
Для транслітерації японських слів засобами української абеткимови в українській Вікіпедії використовуєтьсяслід використовувати [[системаКирилізація Полівановаяпонської мови#2014 | '''систему Бондаренко''']] в редакції від 2014 року.
 
При перекладі статей з інших мов, зокрема російської, слід брати до уваги, що початкова мова статті може бути біднішою за українську на засоби звуковідтворення, через що японські слова можуть спотворюватися при транслітерації цією мовою. З цієї причини при перекладі слід перевіряти транслітерацію згідно вищезазначеної системи для української мови.
У Вікіпедії слід використовувати '''[[ВП:АД|авторитетні]]''' (наукові, академічні) системи транслітерації мов, щоб запобігти [[Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень|оригінальним дослідженням]]. Для передачі японської мови українською такою авторитетною системою є '''наразі''' лише [[кирилізація японської мови|система Поліванова]], яка була розроблена для російської мови{{fact}}. Але це єдина кирилична система, яка використовується у більшості україномовних наукових і академічних видань України, зокрема у журналах [[Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського|Інституту сходознавства ім. Агатангела Кримського]] НАНУ «[[Східний Світ (журнал)|Східний світ]]» і «Сходознавство». За цією системою передачі японської також випускається '''професійна''' перекладацька література в Україні{{fact}}.
 
'''Система Поліванова — наразі єдина в українському мовному просторі академічна система передачі японської мови кирилицею'''{{fact}}. '''Допоки''' аналогічних кириличних систем транслітерації японської в Україні не розроблено професіоналами-японістами, Вікіпедія має дотримуватися полівановської системи.
 
У Вікіпедії слід використовувати '''[[ВП:АД|авторитетні]]''' (наукові, академічні) системи транслітерації мов та уникати використання систем транслітерації розроблених для інших мов (таких, що не відповідають мові статті). Саме через це для транслітерації запропоновано [[Кирилізація японської мови#2014 | '''систему Бондаренко''']], яка була розроблена [[Бондаренко Іван Петрович | Іваном Бондаренко]] (доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри китайської, корейської та японської філології, заступник директора [[Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка | Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка]]) спеціально для української мови.
Однак, якщо слово давно увійшло до української мови і/або є у академічних словниках, то використовується словникове написання. Наприклад, Токіо, Кіото, суші, банзай. У сумнівних випадках, слід звертати увагу на написання японських слів в авторитетних виданнях, зокрема, наукових україномовних журналах, журналі «[[Всесвіт (журнал)|Всесвіт]]»{{fact}}.
 
Також слід звернути увагу, що запропоновано саме виправлену редакцію від 2014 року, яка базується на результатах досліджень М. Івахненко, А. Шпігунова (2008)<ref>http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/visnyk/shidni_movy_18_2012.pdf</ref>, Т. Комарницької, К. Комісарова<ref>Комарницька Т. К., Комісаров К.&nbsp;Ю.&nbsp;Сучасна японська літературна мова: теоретичний курс: в 2 т.&nbsp;— Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012.</ref>, О.Коваленка (2012)<ref>http://nndiuvi.org.ua/images/book/29.pdf</ref> і більш точно передає звучання символів хіраґани та катакани, ніж перша редакція від 1997 року.
 
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
[[es:Wikipedia:Manual de estilo para artículos de origen japonés]]