Російсько-турецька війна (1787—1792): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 28:
Ультиматум був відкинутий, і 13 ([[24 серпня]]) Османська імперія оголосила війну Росії. Османське командування, маючи армію чисельністю близько 200 тис. осіб і флот, планувала захопити [[Кінбурн]], [[Херсон]], а потім Крим, розгорнувши одночасно дії на [[Північний Кавказ|Північному Кавказі]].
 
Росія зосередила 2 армії: ''Катеринославську'' під командуванням фельдмаршала [[Потьомкін Григорій Олександрович|Г. О. Потьомкіна]] (82 тис. осіб) із завданням опанувати [[Очаків]] і вийти до [[Дунай|Дунаю]] й ''Українську'' під командуванням фельдмаршала [[Румянцев-Задунайський Петро Олександрович|П. О. Румянцева]] (37 тис. осіб), розташовану на [[Поділля|Поділлі]], для сприяння головним силам. Оборона Криму та Кавказу покладалася на окремі корпуси і [[Чорноморська козачакозацька флотилія|Чорноморську козачукозацьку флотилію]] (оскільки власне [[Чорноморський флот Російської імперії]] ще тільки активно будувався).
 
У вересні 1787 року османське командування вирішило захопити Кінбурнську фортецю, в якій перебував [[Суворов Олександр Васильович|О. В. Суворов]] зі своїм корпусом. Османська ескадра заблокувала Дніпровський лиман та висадила на Кінбурнську косу 6-ти тисячний десант яничарів. У бойових діях активну участь брали й українські козаки.