Відмінності між версіями «Монастир Миколи Йорданського»

зображення, уточнення (навряд чи це Пріорка)
(оформлення, шаблон, вікіфікація)
(зображення, уточнення (навряд чи це Пріорка))
| назва = Монастир Миколи Йорданського
| оригінальна назва=
| фото = File:План Києва 1695 (План Ушакова) - "Город Нижний Подол" фрагмент (Йорданський монастир).jpg
| фото =
| ширина = <!--стандарт 250px-->200пкс
| підпис = Монастир на плані 1695 року
 
| місто = [[Київ]]
== Історія ==
 
Микільський Йорданський [[жіночий монастир]] існував з 1616 і до 1803 року нау північній частині [[ПріоркаПоділ|ПріорціПодолу]] ([[Кирилівська вулиця (Київ)|Кирилівська вул.]], 51, тепер тут корпуси Київської нотної фабрики).
 
1832 року київський археолог-любитель [[Лохвицький Кіндрат Андрійович|К.&nbsp;А.&nbsp;Лохвицький]] у садибі купця І.&nbsp;Г.&nbsp;Марра на вулиці Кирилівській (нині Фрунзе), 51, що на Пріорці, виявив залишки цегляних фундаментів якогось храму із кладкою, як на [[Золоті ворота (Київ)|Золотих воротах]] у Києві, та земляних укріплень. Це могла бути парафіяльна Микільська церква, пов'язана своєю історією із стародавнім переказом «Чудо св. Миколая стосовно половчанина, яке сталося у місті Києві». Окремі ж дослідники ототожнили знахідку із відомою церквою св. пророка Іллі, у якій руські воїни-християни присягалися 945 року на вірність договорові із греками. А професор місцевої [[Київська духовна академія (1819—1918)|духовної Академії]] [[Петров Микола Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Петров]] переконував громадськість у тому, що саме в цьому районі започатковувався Київ і далі розвивався уздовж гори в південному напрямку. Пізніше, в часи [[Князь Ігор Володимирович|князя Ігоря]], центром укріплень стала територія, що прилягала до [[Андріївська гора|Андріївського пагорба]]<ref name="ВЕК">{{cite web|title=Йорданський монастир|url=http://wek.kiev.ua/uk/%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80|work=Веб-енциклопедія Києва}}</ref>.
 
За іншими джерелами, при тому храмові з давніх часів існував Микільський Йорданський [[жіночий монастир]], серед черниць якого перебувала мати преподобного [[Феодосій Печерський|Феодосія Печерського]]. Припинила його існування, вочевидь, [[монголо-татарська навала]] 1240 року<ref name="ВЕК" />.