Замбія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
шаблон
Рядок 66:
'''Див.''' [[Географія Замбії]]
 
Більшу частину тер. Замбії займає хвилясте плоскогір'я з висотами 1000–13501000—1350 м. На півн.-сх. країни вздовж західного краю Центрально-Африканського ґрабена розташовані горстові гори — Мучинга (1893 м), на півночі — г. [[Сунзу]] (2067 м). Найвища точка Замбії — гора Намітова (2164 м) — розташована на плато Ньїка, поблизу кордону з Малаві. Клімат країни субекваторіальний. Більша частина території Замбії дренується р. Замбезі і її притоками Кафуе і [[Луангва]], менша частина — р. Луапула. На півночі країни знаходяться великі озера тектонічного походження — Танганьїка, Мверу, Мверу-Вантіпа. Для рельєфу З. характерні великі плоскі улоговини — дамбос, найбільші з яких тектонічного походження і належать до Східно-Африканської зони розломів (западини Бангвеулу, ґрабен Луагві та ін.).
 
Головні природні визначні пам'ятки країни — водоспад [[Вікторія (водоспад)|Вікторія]] висотою 107 м на р. Замбезі на кордоні з Зімбабве і водоспад Каламбо висотою бл. 245 м на кордоні з Танзанією.
Рядок 78:
Замбія — аграрна країна з розвинутою гірничою промисловістю. Основа економіки — гірничодобувна та кольорова металургія. Основні галузі промисловості: гірнича (мідно- і кобальтодобувна) та переробна, текстильна, хімічна, конструкційних м-лів, мінер. добрив. Транспорт г.ч. автомобільний, частково — залізничний, повітряний, трубопровідний. Між Ндолою і портом Дар-ес-Салам в Танзанії функціонує нафтопровід. Міжнародні летовища є поблизу Лусаки і Ндоли.
 
У 1990-х роках в паливно-енергетичному балансі Замбії частка деревини становила 69 %, місцевого вугілля — 6 %, імпортної [[нафта|нафти]] — 11 %, ГЕС — 14 %. У 1990 було вироблено 7,8 млн кВт·год електроенергії, з них 19 % було експортовано в [[Зімбабве]].
 
'''Див. також:''' [[Корисні копалини Замбії]], [[Історія освоєння мінеральних ресурсів Замбії]], [[Гірнича промисловість Замбії]].
Рядок 99:
У свою чергу вони поділяються на райони.
 
== Історія ==
{{main|історія Замбії}}
Історію існування людини на даній території можна умовно поділити на кілька етапів:
: 1). Від виникнення людини до формування традиційного суспільства (1,2 млн років тому — ІІ тис. н. е.);
: 2). Формування політичних об'єднань, ранні класові суспільства (XVI–XIXXVI—XIX ст.);
: 3). Період колоніальної експлуатації (сер. XIX ст. — 1963);
: 4). Незалежна країна Замбія (1963 — наш час).
Рядок 110:
Замбія відноситься до регіонів виникнення людини: homo habilis проживав на цій території 1,2 млн років тому. Зупинки мисливців раннього палеоліту знайдено в місцевості Вікторія-Фолс та Каламбо-Фолс.
 
У [[1921]] р. в штольні Брокен-Гілл було знайдено залишки людини 125 тис. років тому — т.  зв. «брокенгілська людина», що вміла видобувати вогонь. Поширення людини сучасного типу відбулося приблизно 20 тис. рр. до н. е.
 
У [[1925]] в печері Мумбва знайдено [[сліди людини]] верхнього [[Палеоліт|палеоліту]].
Рядок 126:
'''Мачилі''' — найдавніше з датованих поселень залізної доби в Замбії. Тип кераміки «з прорізним орнаментом».
 
У V–VIV—VI ст. починають розробляти мідь й сіль. У ХІ ст. з'являється кераміка нового типу — '''Луангва'''. Представники цієї культури є пращурами сучасних племен чева, нсенга, нгоні, тумбука, солі, лала, бемба, лунгу та ін. Вони прийшли з району Південного Заїру. У цих племен скотарства превалювало над землеробством.
 
Розкопки Дж. Вогеля й Дж. Егана призвели до відкриття типу кераміки «'''каломо'''» — відрізняється простотою форм й орнаментів. Будували овальні в плані поселення. Метали використовували для виготовлення прикрас, знарядь праці та зброї.
 
У XIV–XVXIV—XV ст. торговим центром у злитті річок [[Замбезі]] й Кафеу було '''Інгомбе Іледе'''. Знайдено поховання 11 людей, представників аристократії. Серед племені була поширена віра в сили природи й духів предків.
 
Пращури народів іла, тонга прийшли на цю територію в ХІ — ХІІІ ст. Не створили єдиної політичної організації, можливо, через міграційні процеси. Пізніше через їх території пролягали шляхи арабських й португальських торговців. Харчувалися кукурудзяною кашою, кислим молоком, кукрудзяним пивом та напоєм «''сібванта''» (квас). Виготовляли меблі, музичні інструменти.
Рядок 145:
Вожді союзу '''Лозі''' (чи Баротсе) також були нащадками Муато Ямве або Казембе.
 
У сер. XVII ст. утворився союз '''луї''' («луйана» — річні люди). Характерна білатеральна система (рідство за батьківською й материною лініями одночасно). Вождем виступав Муламбва (1790–18351790—1835). Їм інші племена платили данину.
 
У першій третині XIX ст. починається міграція '''макололо''' — скотоводів із мовою сікололо. Вони господарювали на цій території з 1838 по 1864 рр. Їх переміг син останнього вождя луї, проте прийдешні макололо на цей час настільки асимілювали з місцевим населенням, що утворили нову етнічну одиницю. Із 1878 року існувала нова династія Баротселенда, що продовжується й до наших днів.
 
'''Бемба''' прийшли на цю територію в І половині XVIII ст. Увійшли в союз з арабами, завдяки чому отримали вогнепальну зброю. Провели війни у 1820–18401820—1840 та 1860–18801860—1880 рр. Резиденція вождя в Касаме.
 
=== Період колоніальної експлуатації ===
Рядок 182:
* {{ГЕС3}}
* История Замбии в новое и новейшее время.-М., Наука, главная редакция восточной литературы., 1990.- 292 ст.: ил. (рос).
{{бібліоінформація}}
 
{{Zambia-stub}}