Товариство дослідників української історії, писемності та мови в Ленінграді: відмінності між версіями

'''Товариство дослідників української історії, писемності та мови в Ленінграді''' ({{Lang-ru|Общество исследователей украинской истории, литературы и языка в Ленинграде}})  — історично-наукове товариство, культурно-просвітницька та громадська установа, що об'єднувала літературознавців, фольклористів, етнографів, мовознавців, істориків, археологів, мистецтвознавців для дослідження української історії, мови та літератури й поширення [[Українознавство|україніки]] в Росії.

Засноване за ініціативою акад. В. &nbsp;М. &nbsp;Перетця та А. &nbsp;Й. &nbsp;Лященка 25 грудня 1921 року як «Товариство прихильників української історії, писемності, писемності та мови в Петрограді»<ref>{{Cite web|title = Літературно-науковий вісник. Книга III-IV, Львів, 1924|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>, в 1933 року перейменоване на «Українське наукове товариство» ({{Lang-ru|Украинское научное общество}}), яке того ж року було оголошене «контрреволюційною організацією», багато його членів були репресовані за так званою «Справою славістів»<ref>{{Cite web|title = Ашнин, Ф.Д., Алпатов, В.М., Дело Славистов: 30-е годы, Издательство “Наследие", 1994, Москва, стор. 35, 101|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>.

ФункціонувалоДіяло, як комісія, а з 1928 року -&nbsp;— як філія [[Національна академія наук України|ВУАН]].

Були надруковані "«Звідомлення"» за 1922-261922—1926, випуски "«Наукового збірника"» та окремі праці членів товариства.

Вилучено зі складу ВУАН за рішенням листопадової сесії Ради ВУАН.

==== 1923 ррік ====

У 1923 &nbsp;р. Товариство, що заступило собою давніше «Товариство прихильників української історії і мови», складалося з 16 дійсних членів: проф. Д. &nbsp;І. &nbsp;Абрамович, проф. В. &nbsp;П. &nbsp;Адріянова, проф. С. &nbsp;Д. &nbsp;Балухатий, проф. О. &nbsp;П. &nbsp;Баранників, проф. В. &nbsp;Ф. &nbsp;Боцяновський, В. &nbsp;В. &nbsp;Данилів, К. &nbsp;О. &nbsp;Копержинський, А. &nbsp;Й. &nbsp;Лященко, М. &nbsp;М. &nbsp;Могилянський, акад. В. &nbsp;М. &nbsp;Перетц, П. &nbsp;П. &nbsp;Потоцький, проф. П. &nbsp;К. &nbsp;Сімоні, І. &nbsp;І. &nbsp;Фетисів, проф. В. О. ІЦавинський, проф. С. &nbsp;О. &nbsp;Щеглова, і 3 членів &nbsp;— співробітників: [[Верховець Яків Дмитрович|Я. &nbsp;Д. &nbsp;Верховець]], П. &nbsp;С. &nbsp;Косюра і С. &nbsp;І. &nbsp;Шкроб.

Президія Т-ваТовариства складалася з голови &nbsp;— акад. В. &nbsp;М. &nbsp;Перетца, його заступника &nbsp;— А. &nbsp;Й. &nbsp;Лященка й секретаря &nbsp;— І. &nbsp;І. &nbsp;Фетисова (до 2-ХІ), пізніше &nbsp;— К. &nbsp;О. &nbsp;Копержинського.

Діяльність Т-ваТовариства розвивалася, повільно поширюючись, часом &nbsp;— припиняючись через те, що в минулому році двічі відбувалася перереєстрація; під час неї &nbsp;— від 1-І до 27-IV та від 24-VІІІ до 19-Х не можна було скликати членів на чергові наукові зібрання. Одначе, не зважаючи на це, у минулому році відбулося 11 прилюдних засідань (27-IV, 11-V, 25-V, 8-VI, 10-VIII, 24-VIII, 19-Х, 2-ХІ, 23-ХІ, 7-ХІІ, 21-ХІІ), при участі членів і гостей.

Діяльність Т-ваТовариства виявилась у двох напрямах: у рефератах, що читалися та обговорювалися на згаданих вище засіданнях, і в працях, що їх провадили поодинокі члени, кожен у царині своїх наукових інтересів. Прочитано було 24 реферати (спис їх у додатку). Крім обговорення рефератів членів і гостей, на зборах своїх Товариство розглянуло дві записки голови: перша записка &nbsp;— про організування допомоги студентам, що хочуть узяти участь у розробленню матеріалів і питань у царині українознавства під керівництвом членів Т-ваТовариства. Ухвалено: прийняти програму і прохати відповідних членів прийняти на себе керування науковою роботою української молоді в Ленінграді. Друга записка пропонує утворити у Ленінграді дослідчу наукову катедру або Інститут, що охоплюватиме всі парості українознавства. Ухвалено: просити Нар. Ком. Освіти У. Р. С. Р. подбати про утворення такої катедри або Інституту в Ленінграді на підставі нормального статуту, з головним завданням: розроблювати матеріали, що переховуються у ленінградських книгозбірнях, насамперед &nbsp;— рукописних. З проектом Науково-Дослідчої катедри ухвалено вдатися до Української Академії Наук з проханням підперти оцей проект авторитетом вищої наукової інституції в Україні.

Що торкається наукових праць поодиноких членів Т-ваТовариства, &nbsp;— на запрошення голови подали свої звідомлення оці члени (перечисляючи тільки праці, що належать безпосередньо до українознавства):

1. Д. &nbsp;І. &nbsp;Абрамович &nbsp;— студіював історію давнього слов’янослов'яно-руського Пролога в Україні і Московщині в зв’язкузв'язку з його джерелами.

2. В. &nbsp;П. &nbsp;Адріянова &nbsp;— працювала над історією давнього українського театру в зв’язкузв'язку з західньо-европейським. Досліджуючи зосібна діяльність вихованців Київської Академії XVIII &nbsp;в., &nbsp;— довела, що один із них, Ів. Лятошевич, написав панегіричний діялог на честь наслідника престолу, Петра, поставлений на сцені Тверської семінарії в рр. 1840-х. Розвідка з текстом діялогу надрукована в кн. «Старинный театр в России» під ред. В. &nbsp;П. &nbsp;Перетца. Крім цього, закінчила розвідку про misę en scene українського театру XVII—XVIII &nbsp;вв. (устрій сцени, декорації, вбрання тощо).

3. В. &nbsp;Ф. &nbsp;Боцяновський &nbsp;— написав біографію Т. &nbsp;Г. &nbsp;Шевченка (5-6 арк. друку); використав нові матеріяли про творчість і життя великого українського поета.

4. [[Верховець Яків Дмитрович|Я. &nbsp;Д. &nbsp;Верховець]] &nbsp;— розроблював питання про первісну історію Шостянської пороховні, що офіціяльно святкувала століття свого існування у 1871 році; автор доводить, що пороховня у Шостці існувала ще за гетьмана Дорошенка.

5. В. &nbsp;В. &nbsp;Данилів &nbsp;— працював по архівах, розробляючи матеріали, що торкаються діячів українського відродження у XIX &nbsp;ст. Прочитав у Т-віТоваристві два реферати.

6. К. &nbsp;О. &nbsp;Кодержинський &nbsp;— студіював історію Острозької школи і друкарні, зокрема діяльність Даміяна Наливайка (к. XVI &nbsp;— поч. XVII &nbsp;ст.). Написав; рецензію на кн. проф. А. Білецького «Стар. театр в России»; написав, використав нові матеріали, розвідку «"Драматичні елементи. в укр. обрядовій поезії. Студіював українську комічну оперу з поч. XIX &nbsp;в. в звязку з французькою та московською. Досліджував літературну долю легенди про «пана, Твардовського» на українському ґрунті.

7. А. &nbsp;Й. &nbsp;Лященко &nbsp;— надрукував у виданні «Пушкинского Дома» Рос. Акад. Н., «Литературные Портфели» статтю про І. &nbsp;П. &nbsp;Котляревського і його, ' відносини до М. &nbsp;І. &nbsp;Гнідича; крім реферата в Товаристві, прочитав в Общ_ Люб. Др. Письменности свою розвідку «Летописные сказання о смерти Олега Вещего»; в «Пушкинском Доме» &nbsp;— «П. Куліш і П. Плетньов» на підставі листів Куліша. Провадив далі розвідки на полі вивчення староруського епосу; написав статті: «Биліни про Івана Гостинного сина», «Биліни про Іллю Муромця та його сина»; «Биліни про Дюка Степановича», останню прийняла до друку Рос. Академія Наук. Заряджував відділом слов’янськихслов'янських літератур у Бібліотеці Рос. Академії Наук, де згромаджено силу українських книг.

8. В. &nbsp;М. &nbsp;Перетц &nbsp;— головним чином розшукував і досліджував па’мяткипам'ятки давнього українського письменства. В серпні і вересні працював по бібліотеках у Москві та Києві (де переглянув більш, як 60 рукописів); написав розвідки: «Ів. Вишенський і польська література XVI століття» (прочитано в скороченні на зборах Всеукр. Акад. Наук); «Збірник повістей Григорія свящ. Шаргородського з р. 1660»; «Вірші архімандрита Онуфрия р. 1699». Прочитав низку доповідей у Т-віТоваристві.

9. П. &nbsp;П. &nbsp;Потоцький &nbsp;— студіював документи з архіву козацького роду Потоцьких про службу і побут укр. військової старшини XVIII &nbsp;ст.; провадив далі бібліографічний опис книг, іконографії і картографії книгозбірні Потоцьких; перекладав з німецької Правдиве і докладне описання Запорозьких козаків Фендриха фон-Ханделовика (вид. Найснгейм, 1789); зробив реферат про відношення до М. &nbsp;О. &nbsp;Максимовича укр. письменників та вчених. Написав начерк історії «Основи» і характеристику цього видання та фундаторів його.

10. В. &nbsp;О. &nbsp;Щавинський &nbsp;— працював над темою «Фарби, що їх уживалося в давній Україні -&nbsp;— Руси відносно до техніки малярства», звертаючи особливу увагу на все, що торкається давньої історії України. Оця праця закінчена; потребує вона близько 20 арк. друку; почасти зреферована в засіданнях «Академии Материальной Культуры» в Петербурзі і в «Інституті Археологічної технології». Написав розвідку про те, якого чорнила вживали давні руські книгописці. прочитав її в «Общ. Люб. Древн. Письм.». У другій розвідці &nbsp;— «Фарби в історії давнього побуту України-Руси» зробив спробу визначити склад фарб [[Остромирове Євангеліє|Остромирового Євангелія]]. Зібрав матеріали до праці Аіро українські впливи на малярську техніку Моск. Руси (а зреферовано в Т-віТоваристві).

11. І. &nbsp;І. &nbsp;Фетисів &nbsp;— досліджував впливи давньої Київської агіографії на північно-руську в ХІV-ХV &nbsp;ст. і розшукував сліди польського впливу на українську агіографію XVI-XVIІXVI—XVIІ вв., скільки він відбивався на перекладі Тріодних синаксарів. Про це читав доповідь в засід. Т-ваТовариства.

12. С. &nbsp;О. &nbsp;Щеглова &nbsp;— написала статтю про вірші П. Беринди 1616 &nbsp;р., вистежила джерела, що з них користувався цей український віршописець. Надрукувала статтю: «Русская пастораль XVII &nbsp;в. («Беседы„Беседы пастушеские»пастушеские“ Симеона Полоцкого)».

* Могилянський М. &nbsp;— Шевченко і Сковорода.

* Перетц В., До історії українізації церковних книг у XVII &nbsp;ст.

* Фетисів І., Джерела українських Тріодних синаксарів XVII &nbsp;ст.

* Данилів В., П. &nbsp;О. &nbsp;Куліш і М. &nbsp;О. &nbsp;Максимович в їх взаєминах.

* Перетц В., Новітні праці про «Слово о полку Ігоревім» (1922-23 рр.),

* Лященко Л., Збірник прислів’ївприслів'їв Смерницького 1834 &nbsp;р. і його доля.

* Данилів В., М. &nbsp;О. &nbsp;Максимович як письменник і людина.

* Перетц В., Праці М. &nbsp;О. &nbsp;Максимовича з історії, історії письменства і мови.

* [[Верховець Яків Дмитрович|Верховець Я.]], З історії Шостенської пороховні до пол. XIX &nbsp;ст.

* Ільїнський Гр., Українська мова- в -книзі проф. С. &nbsp;М. &nbsp;Кульбакіна.

Товариство складалося з 20 дійсних членів і 3 співробітників, під головуванням акад. В. Перетца. Протягом 1924 &nbsp;р. одбуло воно 16 прилюдних засідань з 31 доповіддю. Товариство, як єдиний представник української науки в Ленінграді, використовує й обробляв багатий український матеріял, що переховується по ленінградських архівах та музеях. Голова Товариства акад. В. Перетц, опріч розшукування матеріялів до історії українського письменства, з доручення Відділу проводить складання наукової бібліографії давнього українського письменства, насамперед огляд рукописів українського походження або таких, що їх читано та переписувано в Україні. Досі описано 820 рукописів з різних бібліотек та музеїв.

* П. &nbsp;П. &nbsp;Потоцький, Часопис «Основа» та її фундатори.

* Акад. В. &nbsp;М. &nbsp;Перетц, Збірник повістей панотця Гр. Шаргородського.

* А. &nbsp;Й. &nbsp;Лященко, Відгомін укр.-руської биліни про бій Іллі Муромця в старо-німецькім епосі.

* Проф. В. &nbsp;П. &nbsp;Адріянова, Український паломник кінця XVI &nbsp;в. [[Данило Корсунський]].

* В. &nbsp;О. &nbsp;Щавинський, Шевченко і Рембрандт.

* В. &nbsp;Ф. &nbsp;Боцяновський, Гуманізм Шевченка.

* К. &nbsp;О. &nbsp;Копержинський, Посланіє Шевченка «до мертвих і живих і ненарождених земляків».

* Акад. В. &nbsp;М. &nbsp;Перетц, До історії польсько-українських літературних взаємовідносин в XVI &nbsp;в.

* С. &nbsp;О. &nbsp;Красильников, Рукописне джерело збірник а українських пісень Гоголя.

* Акад. В. &nbsp;М. &nbsp;Перетц, Сліди українського. перекладу Печерського Патерика в ХIII XIII&nbsp;в.

* А. &nbsp;Й. &nbsp;Лященко, Новітні студії про Шевченка.

* Проф. В. &nbsp;П. &nbsp;Адріянова, До історії українського шкільного театру XVII-XVIII XVII—XVIII&nbsp;вв.

* А. &nbsp;Й. &nbsp;Лященко Нові "«україніка"».

* А. &nbsp;Й. &nbsp;Лященко, Биліна про Івана Гостиного сина і українська література XII &nbsp;в.

* П. &nbsp;П. &nbsp;Потоцький, Історична вага альбому літографій української старовини худ. Сластьона.

* К. &nbsp;О. &nbsp;Копержинський, Театр на південно-західній Україні за 50 років (1780-18301780—1830).

* Акад. В. &nbsp;М. &nbsp;Перетц, Нова студія Ф. Колесси про походження українських дум.

* С. &nbsp;О. &nbsp;Щеглова, Видавнича діяльність печерського друкаря XVII &nbsp;ст. Памви Беринди.

* І. &nbsp;С. &nbsp;Абрамов, Українські пісні в рукописнім співанику Лизаветинської доби.

* А. &nbsp;Й. &nbsp;Лященко, Замітка до "«Слова о полку Ігоревім"».

* Акад. В. &nbsp;М. &nbsp;Перетц, Нова спроба історії української літератури акад. М. &nbsp;С. &nbsp;Грушевського.

* А. &nbsp;Й. &nbsp;Лященко, Сага про Олафа Тригвассона та літописний переказ про княгиню Ольгу.

* Акад. В. &nbsp;М. &nbsp;Перетц, 3 часів гордування українською мовою.

* К. &nbsp;О. &nbsp;Копержинський, Критичний огляд нових праць з історії українського театру.

* Акад. В. &nbsp;М. &nbsp;Перетц, Сценічні ефекти в старовинній укр. драмі.

* І. &nbsp;Ф. &nbsp;Рибаков, "«Семеновская история"» і арешт Каразина, за новими матеріялами.

* Д. &nbsp;І. &nbsp;Абрамович, Кутейнинське видання 16З7 р. Гісторії про Варлаама та Йоасафа.

* К. &nbsp;О. &nbsp;Копержинський, Театр на Чернігівщині в другій половині ХVШ та першій половині ХІХ ст.

* П. &nbsp;П. &nbsp;Потоцький, 3начіння праць Д. &nbsp;О. &nbsp;Ровинського для історії українського мистецтва.

* Б. &nbsp;Л. &nbsp;Богаєвський, Пам'ятки Трипільської культури в музеях України.

* В. &nbsp;В. &nbsp;Данилов, Російська цензура в справі арешту збірника українських пісень Коципинського.

Товариство складалося з 24 дійсних членів та 3 членів-співробітників. Протягом 1925 року Товариство відбуло 12 засіданнів (одне &nbsp;— присвячене пам’ятіпам'яті дійсного члена Товариства В. Щавинського), з 29 доповідями. В минулому році Товариство поширило свою діяльність, заснувавши при собі секцію Етнографічну, під головуванням проф. Б. &nbsp;Г. &nbsp;Крижановського, з дорученням досліджувати головним чином побут і народню творчість українців на території СРСР по-за межами України.

Опріч установ 1-го Відділу, по яких праця провадиться колективно, дехто з академіків та співробітників працювали індивідуально, чи то при своїх катедрах, чи маючи спеціальні од Відділу наукові доручення. Отже акад. [[Біляшівський Микола Федотович|М. Б і ляшівськийБіляшівський]], провадячи постійну роботу у Всеукраїнському Історичному Музеї та археологічних установах Академії, разом з тим зробив археологічні досліди з Трипільської культури на Немирівському та Борисівському (під Липцями) городищах. Акад. Ф. Мищенко працював з доручення од Відділу над виготовленням до друку, з рівнобіжними грецькими текстами, слов’янськогослов'янського Устава 1193 &nbsp;р., відомого під назвою Студійського і цікавого для історії старої української мови. Акад. В. Перетц збирав відомості про рукописи українського походження, розкидані по бібліотеках. СРСР і за кордоном. Складаючи, за допомогою члена-кореспондента В. &nbsp;П. &nbsp;Адріянової, систематичну наукову бібліографію українського письменства (зареєстровано близько 2 000 рук.), досліджував літературні взаємини українського та польського, українського та московського письменств і виготував до друку «Розвідки й матеріали до історії давнього українського письменства» та книгу «Слово о полку Ігоревім» (надруковано у виданнях. Української Академії Наук); надрукував чимало праць і зробив кілька доповідей по установах Академії.

Співробітники з окремими науковими дорученнями: 1. Барвінок В. провадив опис стародруків по київських бібліотеках, брав участь у підготовчій комісії для скликання археологічної конференції й завідував- бібліотекою колишнього Михайлівського монастиря. 2. Камінський В. провадив працю з обсягу етнографії та звичаєвого права, спеціально розглянув етнографічну роботу Костомарова, Драгоманова та Сумцова. 3. Курилова О. працювала переважно, як філолог-спеціяліст при Інституті Української Наукової Мови, опрацювала, з доручення Державної правописної комісії, проект правопису чужих слів та одбула екскурсію на Поділля, де зібрала великий діалектологічний матеріал. 4. Новицький М. виконував своє давнє доручення щодо збирання й опрацювання Шевченківського матеріалу. 5. Полонська-Василенкова Н. працювала над історією території Запорозької Січи, спиняючись особливо на земельному питанні та громадських стосунках за останні часи існування Січи. 6. Попов П. провадив роботу в сфері української давньої літератури та друкарства за архівними матеріялами, а також у сфері етнографії й діалектології. 7. Проф. Пархоменко В. розробляв питання з давньої історії Київа та київського князівства. 8. Старицька-Черняхівська Л. працювала над історією українського театра, зокрема брала участь у складанні театральної термінології.

* Перетц В. акад., Па м’ятиПам'яти В. &nbsp;О. &nbsp;Щавинського.

* Фармаковський Ж., Праці В. &nbsp;О. &nbsp;Щавинського з поля археологічн. технології.

* Яремич С., В. &nbsp;О. &nbsp;Щавинський, лк знавець голландського малярства.

* Потоцький П., Спомини про В. &nbsp;О. &nbsp;Щавинського.

* Перетц В. акад., Переклади морально-філософічних творів на Україні XVII &nbsp;в.

* Перетц В. акад., Пам’ятиПам'яти Т. &nbsp;Г. &nbsp;Шевченка.

* Боцяновський В., Естетичні погляди Т. &nbsp;Г. &nbsp;Шевченка.

* Симонг П., Замітки про українські словники Новицького (1818 &nbsp;р.), Павловського (1826 &nbsp;р.), Шимкевича (1838 &nbsp;р.) та Морачевського (1853 &nbsp;р.).

* Чернишов В., Український словник з бібліотеки В. &nbsp;І. &nbsp;Даля, 1860-х років.

* Копержинський К., Процесії та святкування збору врожаю у слов’янськихслов'янських народів.

* Перетц В., акад., Тестамент Василія царя Грецького у двох українських перекладах XVII &nbsp;ст.

* Перетц В., акад., Вірші харківського архім. Онуфрія з початку ХVIII &nbsp;в.

* Рибаков І., Бунт Чернігівського полку 1826 &nbsp;р.

* Лященко А., Літературна діяльність А. &nbsp;С. &nbsp;Афанасьєва-Чужбинського. З приводу 50-річчя його смерти.

Товариство в складі З131 дійсного члена та 4 членів-співробітників, що скінчило 5 перших років свого існування, було і в цьому році власне українознавчим органом на півночі, науковою комісією Української Академії. Матеріяльна допомога від Академії дала можливість Товариству розгорнути в минулому році свою діяльність ширше і провадити її систематичніше. По-за індивідуальною діяльністю поодиноких своїх членів, що видрукували низку праць по українських та російських виданнях, Товариство в минулому році відбуло 13 спільних зібрань та 13 зібрань організованої на початку того року Етнографічної Секції з 46 доповідями. Новоутворена Етнографічна Секція підготувала план до дослідження умов побуту українців, що мешкають по-за межами України, і особливу увагу звернула власне на Кубань та її українську людність.

* Адріянова Б. історії польсько-українських взаємин у XVI &nbsp;в.

* Перетц В. М. акад., До історії українських учительних євангелій XVI, XVII &nbsp;вв.

* Лященко А. Й., Оповідання Т. &nbsp;Г. &nbsp;Шевченка.

* Богданова Н. Г., Автограф Шевченка в альбомі Селецької р. 1884

* Перетц В. М. акад., Наукові праці П. &nbsp;Г. &nbsp;Житецького.

* Абрамович Д. І., Листування Костомарова з А. &nbsp;Д. &nbsp;Блудобою.

* Адріянова В. П., Прислів’яПрислів'я з Полтавщини в записах 1850-х років.

* Данилов В. В., М. &nbsp;О. &nbsp;Максимович і „Основа“«Основа».

* Абрамов І. С., Українська казка в рукоп. XVIII &nbsp;в.

* Перетц В. М. акад., Gerusallemme Liberała Т. Тассо у давнім українськім перекладі кінця XVII, початку XVIII &nbsp;вв.

* Перетц В. М. акад., Пам’ятіПам'яті акад. Вол. Гнатюка.

* Перетц В. М. акад., „Українська«Українська драма“драма», ч. І та III проф. В. &nbsp;І. &nbsp;Резанова.

* Данилов В В., Українські повісті Хоми Купрієнка, вид. 1844 &nbsp;р.

* Яремич С. П., Місце Г. &nbsp;І. &nbsp;Нарбута в українському мистецтві.

* Фриде М. О., Праця Січинського „Українська«Українська хата в околицях Львова“Львова»

* Крижанівський Б. Ю., Книга Пісчанського „Українські«Українські килими“килими».

* Боцяновський В., Про переклад Ґотевого „Фавста"«Фавста» на українську мову.

* Сиповський В., Історія України в романах першої полов. XIX &nbsp;в.

* Потоцький П. , Шевченко в історії кріпацтва.

* Рибаков І., Жандар Дубельт про Т. &nbsp;Г. &nbsp;Шевченка.

* Срезневський Вс., Про збирачів українських пісень з гуртка І. &nbsp;І. &nbsp;Срезіїевського.

* Адріянова-Перетц В., Старовинна українська етимологія слова „горілка"«горілка».

* Абрамов І., З листування Н. &nbsp;О. &nbsp;Білозерської з П. &nbsp;О. &nbsp;Кулішем та инш. особами.

* Дроздовський В., Я. &nbsp;Г. &nbsp;Кухаренко як літературний діяч.

* Лященко А., Сорокалітня наукова діяльність П. &nbsp;К. &nbsp;Сімоні.

* Пушкаревич В., Українсько-чеські літературні стосунки на початку XIX &nbsp;в.

* Рибаков І., Праці М. &nbsp;І. &nbsp;Яворського над найновішою історією України.

* Адріянова-Перетц В., З історії пародії в українській літературі XVIII &nbsp;в. „Служба«Служба пиворізам"».

* Акад. Перетц В., Матеріали Пушкінського Дому до історії українського письменства; співробітники альманаху „Снjпь"«Снjпь» 1841 &nbsp;р.

* Акад. Перетц В., Вивчення історії та діалектології української мови за часів М. &nbsp;О. &nbsp;Максимовича й до нашого часу.

* Лященко А., Пам’ятіПам'яті О. &nbsp;М. &nbsp;Волинського.

* Данилів В., Листування О. &nbsp;М. &nbsp;Бодянського з М. &nbsp;О. &nbsp;Максимовичем.

* Абрамов І., Спогади та вірші П. &nbsp;А. &nbsp;Шрамченка.

* Акад. Перетц В., З історії українського письменства в XV &nbsp;в.

* Боцяновський В., Відгуки ідей Ж.-Ж. Русо на Україні при кінці ХVІІІ в. та на поч. XIX &nbsp;в.

* Рибаков І., Павло Арсенович Грабовський (з приводу 25-річчя з дня його смерти 12 грудня 1902 &nbsp;р.).

* Цушкаревич К., Сербські народні пісні в українському перекладі М. &nbsp;П. &nbsp;Старицького.

* Колаковська А., Рибальство в с. Кам’янціКам'янці.

* Крижанівський Б., Пам’ятіПам'яті Д. &nbsp;М. &nbsp;Щербаківського.

* Могилянська G., Пам’ятіПам'яті Л. &nbsp;Я. &nbsp;Штернберга.

* Фріде М., Попереднє звідомлення з подорожи по Волині влітку р. 1927

* Крижанівський В., Про дерев’янідерев'яні церкви за малюнками Ознобишина.

* Шульгина Л., Форма різьби „коника"«коника» на Чернігівщині.

1. Звідомлення Товариства дослідників української історії, письменства та мови у Ленінграді. За перше п'ятиріччя (1922-19261922—1926). К. 1927. (22х15). 22 с. 500 пр.

2. Науковий Збірник Ленінградського Товариства дослідників української історії, письменства та мови. 3аЗа редагуванням В. Перетца, К. 1928.

Збірник Історично-Філологічного Відділу № &nbsp;74

2. І. Франко. Студії над українськими історичними народніми піснями XV &nbsp;ст.,<br/>

5. І. &nbsp;С. &nbsp;Абрамов. „Зелений«Зелений Шум“Шум» М. &nbsp;О. &nbsp;Максимовича та II. А. Некрасова,<br/>

6. О. Баранніков. Про Діялект циган Артемівської Округи,<br/>

7. В. Боцяновський. До історії українського театру в Петербурзі за 90-х років XIX &nbsp;ст.,<br/>

8. В. Данилів. Українська переробка М. &nbsp;К. &nbsp;Садовського драми А, Ф. Пісемського „Горькая«Горькая Судьбинка"» та її цензурні наслідки,<br/>

10. О. Бежкович. Еволюція рільничого начиння на Кубані.<br/>

11. Коротке звідомлення Товариства дослідників української історії, письменства та мови у Ленінграді за 1927 &nbsp;р.

Збірник Історично-Філологічного Відділу № &nbsp;74-б

1. А. Лященко. Т. &nbsp;Г. &nbsp;Шевченка і В. &nbsp;М. &nbsp;Забіла,<br/>

2. В. Боцяновський Й. До арешту Т. &nbsp;Г. &nbsp;Шевченка 1859 &nbsp;р.,<br/>

3. С. &nbsp;Т. &nbsp;Шкроб. Польське слово над труною Т. &nbsp;Г. &nbsp;Шевченка,<br/>

5. І. &nbsp;Ф. &nbsp;Рибаков. До характеристики доби кризи "«anscienne regime"» на Україні,<br/>

6. Д. &nbsp;І. &nbsp;Абрамович. До питання про джерела Ізборника Святослава 1076 &nbsp;р.,<br/>

7. С. &nbsp;О. &nbsp;Щоглова Давні українські вірші про пияцтво,<br/>

8. В. Дроздовський. Кубань та кубанці в українській драмі,<br/>

10. І. &nbsp;С. &nbsp;Абрамов. Про джерела етнографічного матеріялу в книзі І. &nbsp;Г. &nbsp;Кулжинського „Малороссійская«Малороссійская деревня“деревня», 1827 &nbsp;р.,<br/>

12. Звідомлення Товариства дослідників української історії, письменства та мови у Ленінграді за 1928 &nbsp;р.

5. Науковий збірник Товариства дослідників української історії, письменства та мови у Ленінграді (1933) –&nbsp;— не виданий<ref>{{Cite web| title = Дудко В. І. Проспект невиданого збірника Товариства дослідників української історії, письменства та мови у Ленінграді // Київська старовина. — 1997. — Січ.-квіт., № 1/2 (315)|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>.