Пакистан: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Т110Е5 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Goo3 (обговорення | внесок) правопис |
||
Рядок 78:
* Берегова лінія — 1046 кілометрів.
* Висота крайнощів: найнижча точка — Індійський океан 0 м, найвища точка — K2 (колишня назва Годвін-Остін) 8611 м.
* Землекористування: орна земля — 27 %, постійні зернові культури — 1 %, пасовища — 6 %, ліси і лісові масиви — 5 %, інші землі — 61 % (станом на 1998 рік).
* Зрошувані землі — 171 100 км².
Рядок 86:
[[Індська рівнина]] — одна з найбільших алювіальних рівнин [[тропічний пояс|тропічного поясу]], що простягнулася від підніжжя Гімалаїв до Аравійського моря на 1200 км при ширині до 550 км. Ця [[рівнина]] виникла на місці великого передгірного крайового прогину і майже вся її територія розташована нижче 200 м та відрізняється одноманітним плоским рельєфом. В її межах розрізняють три частини: північну — [[Пенджаб (Пакистан)|Пенджаб]] (або П'ятиріччя), утворену Індом і його п'ятьма великими притоками, [[Сінд]] — середню і нижню течії Інду; та [[пустеля Тар|пустелю Тар]], що знаходиться на схід від Сінду. На півночі рівнини наявні численні конуси виносу уламкового матеріалу, які порізані річками. У Сінді на межиріччях збереглися сліди давньої річкової мережі, що свідчать про більше обводнення рівнини в минулому. [[Дельта Інду]] утворена кількома діючими руслами, відмерлими [[естуарій|естуаріями]] і серією стародавніх піщаних берегових валів. У пустелі Тар поширені [[дюни]], [[бархани]], піщані пасма в поєднанні з [[солончак]]ами, [[такири|такирами]] і солоними озерами у пониженнях. Абсолютна висота цього району від 100 до 200 метрів. З півдня пустеля обрамлена солончаковими низовинами [[Великий Качський Ранн|Великого Качського Ранна]], що заливається морськими [[прилив]]ами і під час випадання зливових опадів.
[[Гори Пакистану]] складають його другу географічну особливість, й являють собою молоді складчасті [[гірські хребти|хребти]], складені кристалічними [[сланець|сланцями]], [[вапняк]]ами, [[пісковик]]ами і [[конгломерат]]ами. Найбільш високі хребти розчленовані річковими долинами і ущелинами та увінчані сніговими шапками. На крайній півночі в межі Пакистану частково заходять осьові хребти [[Гіндукуш]]у з вершиною [[Тірічмір]] (7690 м). На схід розташований [[хребет Хіндурадж]], південно-західне закінчення якого відокремлено від прикордонного [[хребет Спінгар|хребта Спінгар]] [[Хайберський прохід|Хайберський проходом]] (1030 м) — найважливішим перевалом, який використовуються для сполучення між [[Пешавар]]ом і [[Кабул]]ом. На північному сході на територію Пакистану заходять західні відроги [[Гімалаї]]в. На півночі Пакистану між Індською рівниною і горами розташоване [[пісковик]]ове [[плато Потвар]] з середніми висотами
Територія [[Белуджистан]]у становить його третю географічну особливість, вона охоплює всю Західну частину Пакистану, яку займають [[плато]] і [[гори]], що являють собою південно-східне обрамлення [[Іранське нагір'я|Іранського нагір'я]]. Середні висоти цих гір зазвичай не перевищують
=== Клімат країни ===
Рядок 99:
Пакистан має чотири сезонні [[пори року]]: прохолодна і суха [[зима]] триває з грудня по лютий; гаряча і суха [[весна]] триває з березня по травень; [[літо]] дощове, оскільки південно-західний [[мусон]] триває з червня по вересень; а [[осінь|восени]] період мусонів відступає у жовтні та листопаді. Початок і тривалість пір року, також різниться залежно від місця розташування території (''північ чи південь країни'').
У низинах, середня [[температура]] самого холодного місяця січня між 12 °C і 16 °C на півдні змінюються лише вздовж узбережжя, а середньомісячна температура взимку становить до 20 °C. У літні місяці з травня по вересень (''за винятком територій на більших висотах'') на всій території країни нестерпно спекотно. Середня температура, як правило, близько 30 °C, а в деяких місцях можна зафіксувати навіть граничну температуру в 50 [[°C]]. Розподіл опадів вкрай нерівномірний, в загальному, вони знижуються з півночі на південь. Достатню кількість опадів отримує тільки передгір'я [[Гімалаї]]в і крайня північ [[Пенджаб (Пакистан)|
Екстремальна сухість переважає в [[Белуджистан]]і, у західних гірських районах кількість опадів навіть не доходить до 100 мм на рік. Взимку часті [[мороз]]и, а середня температура січня лише 10 °C. Зате влітку, тут притаманні такі ж кліматичні умови, як на рівнині [[Інд]]у. Лише у висотних районах, Белуджистану спостерігається температура набагато помірніша від рівнинних територій, зрештою, й вологий тут становить від 200 до 300 мм [[опади|опадів]] на рік. Белуджистан отримує більшу частину своїх не частих опадів у зимовий період, а в літній мусон тут випадають лише залишки від південно-західного мусону, тоді як його західні райони, захищені горами, взагалі, без дощу цієї пори року.
Рядок 148:
Коротка історична хронологія:
* [[Соаньян людина]] (''Soanian People'') приблизно 500.000 років тому.
* [[Мехрґарх Культура]] (''Mehrgarh Culture'') 7000-2800 до
* [[Цивілізація долини річки Інд]] (''Indus Valley Civilization'') 3300-1700 до н. е.
* [[Ведичні цивілізації]] (''Vedic Civilization'')
* [[Індо-грецьке царство]] (''Indo-Greek Kingdom'') 250 до н. е. — 10 до н. е.
* [[Цивілізація Ґандхара]] (''Gandhara Civilization'') 200 до н. е. — 1000 н. е.
Рядок 156:
* [[Індо-парфянське Царство]] (''Indo-Parthian Kingdom'') 21 н. е. −130 н. е.
* [[Династія Раі]] (''Rai dynasty'') 489 н. е. − 632 н. е.
* [[Халіфат Омейядів]] (''Umayyad Caliphate'')
* [[Імперія Ґазнавід]] (''Ghaznavid Empire'')
* [[Династія Мамлюків]] (''Mamluk dynasty'')
* [[Династія Хільджі]] (''Khilji dynasty'')
* [[Династія Туґлак]] (''Tughlaq dynasty'')
* [[Династія Сейїд]] династія (''Sayyid dynasty'')
* [[Династія Лодхі]] (''Lodhi dynasty'')
* [[Імперія Великих Моголів]] (''Mughal Empire'')
* [[Імперія Дуррані]] (''Durrani Empire'')
* [[Імперія Сикхів]] (''Sikh Empir'')
* [[Британська Індія]] [[Британська імперія|Британської імперії]] (''British Indian Empire'')
* [[Домініон Пакистан]] (''Dominion of Pakistan'')
* [[Ісламська Республіка Пакистан]] (''Islamic Republic of Pakistan'') з 1956 року.
=== Недавня історія ===
Незалежність від Англії отримана в [[1947]] році; до цього Пакистан входив до складу Індії; республіка оголошена в 1956 році. Східний Пакистан став самостійною країною [[Бангладеш]] у [[1971]] році. Після громадянської війни влада перейшла до [[Зульфікар Алі Бхутто|Зульфікара Алі Бхутто]], він був скинутий генералом [[Зія-уль-Хак Мохаммад|Зія уль-Хаком]] у 1977 році і страчений в 1979 році. Агітація за проведення вільних виборів була почата [[Беназір Бхутто]] в [[1986]] році, вона була обрана президентом у [[1988]]
== Державний устрій Пакистану ==
Рядок 234:
Пакистан — аграрна країна з промисловістю, яка розвивається. Основні галузі промисловості: металообробна, машинобудівна, хімічна та нафтохімічна, харчова, текстильна, кустарні промисли.
За даними індексу [[економічна свобода|економічної свободи]]<ref>Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001</ref> [[ВВП]] становить $67,2 млрд. Темп зростання ВВП — 3,3 %. ВВП на душу населення — $511.
[[Імпорт]] 1997 року ([[нафта]] і нафтопродукти, промислова сировина і обладнання, [[олія]], [[чай]], хімікати, добрива) — $11,4 млрд. (головним чином [[США]] — 11,2 %; [[Японія]] — 7,8 %; [[Малайзія]] — 7,1 %; [[Саудівська Аравія]] — 6,7 %; [[ОАЕ]] — 6,6 %).
[[Експорт]] ([[бавовна]], [[рис]], [[риба]] і рибопродукти, бавовняні тканини, спортивні товари, [[килим]]и, [[шкіра]] і шкіргалантерея, [[одяг]]) — $10 млрд. (головним чином [[США]] — 20,5 %; [[Гонконг]] — 7,1 %; [[Велика Британія]] — 6,9 %; [[Німеччина]] — 6,3 %; [[ОАЕ]] — 5,1 %).
=== Банківська система й валюта країни ===
Рядок 250:
'''Дивіться докладніше''' в статті ''[[Сільське господарство Пакистану]]''.
Основні природні ресурси Пакистану — орна земля і [[вода]]. Приблизно 25 % землі обробляється й зрошується однією з найбільших [[іригація|іригаційних]] систем у світі. Аграрний сектор становить 23 % ВВП, задіяно 44 % робочої сили країни.
==== Рослинництво ====
Рядок 268:
==== Скотарство ====
Пакистан — 5-й у світі виробник і постачальник молока — 29,472 млн тонн.<ref name="fao"/> Скотарство привносить приблизно половину цінності в аграрному секторі, складаючи майже 11 % ВВП. Національне стадо складається з 24,2 млн голів рогатої худоби, 24,9 млн голів [[вівці|овець]], 56,7 млн голів [[коза|кіз]] і 800 тис. [[верблюд]]ів. Сектор свійської птиці становить 530 млн птахів на рік. Воно дає щорічно 1,115 млн тонн яловичини, 0,740 млн тонн баранини, 0,416 млн тонн м'яса свійської птиці, 8,528 млрд яєць, 40,2 тис. тонн шерсті, 21,5 тис. тонн волосся і 51,2 млн шкір.
=== Транспорт ===
Рядок 280:
=== Етнічний склад країни ===
Пенджабці 44,7 %, пуштуни 15,4 %, сіндхи 14,1 %, сарьякі 8,4 %, мухаджири 7,6 %, белуджі 3,6 % та ін. (6,3 %).
{{see also|Пакистанці в Ірландії}}
Рядок 287:
=== Релігія в країні ===
Пакистан є другою (після Індонезії) країною в світі за чисельністю мусульманського населення і другий за чисельністю мусульман-сунітів . 96 % населення є мусульманами, в тому числі 91 %
Державною релігією Пакистану є іслам
== Суспільство Пакистану ==
Рядок 336:
== Джерела та література ==
* ''Я. Л. Примаченко''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Pakystan Пакистан] // {{ЕІУ|8|21}}
* ''В.
== Посилання ==
|