Пакистан: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Т110Е5 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
правопис
Рядок 78:
* Берегова лінія — 1046 кілометрів.
* Висота крайнощів: найнижча точка — Індійський океан 0 м, найвища точка — K2 (колишня назва Годвін-Остін) 8611 м.
* Землекористування: орна земля — 27 %, постійні зернові культури — 1 %, пасовища — 6 %, ліси і лісові масиви — 5 %, інші землі — 61 % (станом на 1998 рік).
* Зрошувані землі — 171 100 км².
 
Рядок 86:
[[Індська рівнина]] — одна з найбільших алювіальних рівнин [[тропічний пояс|тропічного поясу]], що простягнулася від підніжжя Гімалаїв до Аравійського моря на 1200 км при ширині до 550 км. Ця [[рівнина]] виникла на місці великого передгірного крайового прогину і майже вся її територія розташована нижче 200 м та відрізняється одноманітним плоским рельєфом. В її межах розрізняють три частини: північну — [[Пенджаб (Пакистан)|Пенджаб]] (або П'ятиріччя), утворену Індом і його п'ятьма великими притоками, [[Сінд]] — середню і нижню течії Інду; та [[пустеля Тар|пустелю Тар]], що знаходиться на схід від Сінду. На півночі рівнини наявні численні конуси виносу уламкового матеріалу, які порізані річками. У Сінді на межиріччях збереглися сліди давньої річкової мережі, що свідчать про більше обводнення рівнини в минулому. [[Дельта Інду]] утворена кількома діючими руслами, відмерлими [[естуарій|естуаріями]] і серією стародавніх піщаних берегових валів. У пустелі Тар поширені [[дюни]], [[бархани]], піщані пасма в поєднанні з [[солончак]]ами, [[такири|такирами]] і солоними озерами у пониженнях. Абсолютна висота цього району від 100 до 200 метрів. З півдня пустеля обрамлена солончаковими низовинами [[Великий Качський Ранн|Великого Качського Ранна]], що заливається морськими [[прилив]]ами і під час випадання зливових опадів.
 
[[Гори Пакистану]] складають його другу географічну особливість, й являють собою молоді складчасті [[гірські хребти|хребти]], складені кристалічними [[сланець|сланцями]], [[вапняк]]ами, [[пісковик]]ами і [[конгломерат]]ами. Найбільш високі хребти розчленовані річковими долинами і ущелинами та увінчані сніговими шапками. На крайній півночі в межі Пакистану частково заходять осьові хребти [[Гіндукуш]]у з вершиною [[Тірічмір]] (7690 м). На схід розташований [[хребет Хіндурадж]], південно-західне закінчення якого відокремлено від прикордонного [[хребет Спінгар|хребта Спінгар]] [[Хайберський прохід|Хайберський проходом]] (1030 м) — найважливішим перевалом, який використовуються для сполучення між [[Пешавар]]ом і [[Кабул]]ом. На північному сході на територію Пакистану заходять західні відроги [[Гімалаї]]в. На півночі Пакистану між Індською рівниною і горами розташоване [[пісковик]]ове [[плато Потвар]] з середніми висотами 300–500300—500 м, оточене з півдня [[Соляний хребет|Соляні хребтом]] (висотою до 1500 м).
 
Територія [[Белуджистан]]у становить його третю географічну особливість, вона охоплює всю Західну частину Пакистану, яку займають [[плато]] і [[гори]], що являють собою південно-східне обрамлення [[Іранське нагір'я|Іранського нагір'я]]. Середні висоти цих гір зазвичай не перевищують 2000–25002000—2500 метрів, такі, як [[Сулейманові гори]], що витягнулися в субмеридіональному напрямку і круто обриваються до долини річки Інд. Проте, на півночі цих гір є і більш високі окремі вершини (до 3452 м). Меридіональний [[хребет Кіртхар]] з крутими, зверненими до долини Інду схилами майже доходить до узбережжя Аравійського моря і знижується від 2440 м на півночі до 1220 м на півдні. [[Гори Макран]], що складаються з декількох субпаралельних хребтів висотою до 2357 м, обрамляють з півдня плато Белуджистану. З півночі воно обрамоване прикордонними [[гори Чага|горами Чага]], де є згаслі [[вулкан]]и. Далі на північний схід простягається [[хребет Тобакакар]] (до 3149 м), у його західній частині розташований [[перевал Ходжак]] (Болан), через який проходить стратегічно важливий шлях з [[Кветта|Кветти]] в [[Кандагар]] (Афганістан).
 
=== Клімат країни ===
Рядок 99:
Пакистан має чотири сезонні [[пори року]]: прохолодна і суха [[зима]] триває з грудня по лютий; гаряча і суха [[весна]] триває з березня по травень; [[літо]] дощове, оскільки південно-західний [[мусон]] триває з червня по вересень; а [[осінь|восени]] період мусонів відступає у жовтні та листопаді. Початок і тривалість пір року, також різниться залежно від місця розташування території (''північ чи південь країни'').
 
У низинах, середня [[температура]] самого холодного місяця січня між 12 °C і 16 °C на півдні змінюються лише вздовж узбережжя, а середньомісячна температура взимку становить до 20 °C. У літні місяці з травня по вересень (''за винятком територій на більших висотах'') на всій території країни нестерпно спекотно. Середня температура, як правило, близько 30 °C, а в деяких місцях можна зафіксувати навіть граничну температуру в 50 [[°C]]. Розподіл опадів вкрай нерівномірний, в загальному, вони знижуються з півночі на південь. Достатню кількість опадів отримує тільки передгір'я [[Гімалаї]]в і крайня північ [[Пенджаб (Пакистан)|ПенджабПенджабу]]у, де їх кількість становить 1000 мм на рік. [[Лахор]] же отримує лише близько 500 мм, а в південних штатах Пенджаб і Сінд, менше ніж 200 мм на рік. [[Дощ]]і випадають майже виключно під час короткого південно-західного мусону у липні і серпні, а в іншу пори року сухо.
 
Екстремальна сухість переважає в [[Белуджистан]]і, у західних гірських районах кількість опадів навіть не доходить до 100 мм на рік. Взимку часті [[мороз]]и, а середня температура січня лише 10 °C. Зате влітку, тут притаманні такі ж кліматичні умови, як на рівнині [[Інд]]у. Лише у висотних районах, Белуджистану спостерігається температура набагато помірніша від рівнинних територій, зрештою, й вологий тут становить від 200 до 300 мм [[опади|опадів]] на рік. Белуджистан отримує більшу частину своїх не частих опадів у зимовий період, а в літній мусон тут випадають лише залишки від південно-західного мусону, тоді як його західні райони, захищені горами, взагалі, без дощу цієї пори року.
Рядок 148:
Коротка історична хронологія:
* [[Соаньян людина]] (''Soanian People'') приблизно 500.000 років тому.
* [[Мехрґарх Культура]] (''Mehrgarh Culture'') 7000-2800 до  н. е.
* [[Цивілізація долини річки Інд]] (''Indus Valley Civilization'') 3300-1700 до н. е.
* [[Ведичні цивілізації]] (''Vedic Civilization'') 2000–6002000—600 до н. е.
* [[Індо-грецьке царство]] (''Indo-Greek Kingdom'') 250 до н. е. — 10 до н. е.
* [[Цивілізація Ґандхара]] (''Gandhara Civilization'') 200 до н. е. — 1000 н. е.
Рядок 156:
* [[Індо-парфянське Царство]] (''Indo-Parthian Kingdom'') 21 н. е. −130 н. е.
* [[Династія Раі]] (''Rai dynasty'') 489 н. е. − 632 н. е.
* [[Халіфат Омейядів]] (''Umayyad Caliphate'') 661–750661—750 роки.
* [[Імперія Ґазнавід]] (''Ghaznavid Empire'') 963–1187963—1187 роки.
* [[Династія Мамлюків]] (''Mamluk dynasty'') 1206–12901206—1290 роки.
* [[Династія Хільджі]] (''Khilji dynasty'') 1290–13201290—1320 роки.
* [[Династія Туґлак]] (''Tughlaq dynasty'') 1320–14131320—1413 роки.
* [[Династія Сейїд]] династія (''Sayyid dynasty'') 1414–14511414—1451 роки.
* [[Династія Лодхі]] (''Lodhi dynasty'') 1451–15261451—1526 роки.
* [[Імперія Великих Моголів]] (''Mughal Empire'') 1526–18581526—1858 роки.
* [[Імперія Дуррані]] (''Durrani Empire'') 1747–18231747—1823 роки.
* [[Імперія Сикхів]] (''Sikh Empir'') 1733–18491733—1849 роки.
* [[Британська Індія]] [[Британська імперія|Британської імперії]] (''British Indian Empire'') 1849–19471849—1947 роки.
* [[Домініон Пакистан]] (''Dominion of Pakistan'') 1947–19561947—1956 роки.
* [[Ісламська Республіка Пакистан]] (''Islamic Republic of Pakistan'') з 1956 року.
 
=== Недавня історія ===
Незалежність від Англії отримана в [[1947]] році; до цього Пакистан входив до складу Індії; республіка оголошена в 1956 році. Східний Пакистан став самостійною країною [[Бангладеш]] у [[1971]] році. Після громадянської війни влада перейшла до [[Зульфікар Алі Бхутто|Зульфікара Алі Бхутто]], він був скинутий генералом [[Зія-уль-Хак Мохаммад|Зія уль-Хаком]] у 1977 році і страчений в 1979 році. Агітація за проведення вільних виборів була почата [[Беназір Бхутто]] в [[1986]] році, вона була обрана президентом у [[1988]] році (звільнена від влади в [[1990]] році). Пакистан приєднався до Співдружності в 1989 році. Уряд Ісламського демократичного альянсу ввів закони шаріату і почав здійснювати програму приватизації в [[1991]] році. У [[1993]] році Фарух Легарі був обраний президентом, обіцяв відновити повну парламентську політичну систему. Беназір Бхутто була обрана прем'єр-міністром у [[1993]] році.
 
== Державний устрій Пакистану ==
Рядок 234:
Пакистан — аграрна країна з промисловістю, яка розвивається. Основні галузі промисловості: металообробна, машинобудівна, хімічна та нафтохімічна, харчова, текстильна, кустарні промисли.
 
За даними індексу [[економічна свобода|економічної свободи]]<ref>Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001</ref> [[ВВП]] становить $67,2&nbsp;млрд. Темп зростання ВВП&nbsp;— 3,3&nbsp;%. ВВП на душу населення&nbsp;— $511.
 
[[Імпорт]] 1997 року ([[нафта]] і нафтопродукти, промислова сировина і обладнання, [[олія]], [[чай]], хімікати, добрива)&nbsp;— $11,4&nbsp;млрд. (головним чином [[США]]&nbsp;— 11,2&nbsp;%; [[Японія]]&nbsp;— 7,8&nbsp;%; [[Малайзія]]&nbsp;— 7,1&nbsp;%; [[Саудівська Аравія]]&nbsp;— 6,7&nbsp;%; [[ОАЕ]]&nbsp;— 6,6&nbsp;%).
 
[[Експорт]] ([[бавовна]], [[рис]], [[риба]] і рибопродукти, бавовняні тканини, спортивні товари, [[килим]]и, [[шкіра]] і шкіргалантерея, [[одяг]])&nbsp;— $10&nbsp;млрд. (головним чином [[США]]&nbsp;— 20,5&nbsp;%; [[Гонконг]]&nbsp;— 7,1&nbsp;%; [[Велика Британія]]&nbsp;— 6,9&nbsp;%; [[Німеччина]]&nbsp;— 6,3&nbsp;%; [[ОАЕ]]&nbsp;— 5,1&nbsp;%).
 
=== Банківська система й валюта країни ===
Рядок 250:
'''Дивіться докладніше''' в статті ''[[Сільське господарство Пакистану]]''.
 
Основні природні ресурси Пакистану&nbsp;— орна земля і [[вода]]. Приблизно 25&nbsp;% землі обробляється й зрошується однією з найбільших [[іригація|іригаційних]] систем у світі. Аграрний сектор становить 23&nbsp;% ВВП, задіяно 44&nbsp;% робочої сили країни.
 
==== Рослинництво ====
Рядок 268:
 
==== Скотарство ====
Пакистан&nbsp;— 5-й у світі виробник і постачальник молока&nbsp;— 29,472&nbsp;млн тонн.<ref name="fao"/> Скотарство привносить приблизно половину цінності в аграрному секторі, складаючи майже 11&nbsp;% ВВП. Національне стадо складається з 24,2&nbsp;млн голів рогатої худоби, 24,9&nbsp;млн голів [[вівці|овець]], 56,7&nbsp;млн голів [[коза|кіз]] і 800 тис. [[верблюд]]ів. Сектор свійської птиці становить 530&nbsp;млн птахів на рік. Воно дає щорічно 1,115&nbsp;млн тонн яловичини, 0,740&nbsp;млн тонн баранини, 0,416&nbsp;млн тонн м'яса свійської птиці, 8,528&nbsp;млрд яєць, 40,2 тис. тонн шерсті, 21,5 тис. тонн волосся і 51,2&nbsp;млн шкір.
 
=== Транспорт ===
Рядок 280:
 
=== Етнічний склад країни ===
Пенджабці 44,7&nbsp;%, пуштуни 15,4&nbsp;%, сіндхи 14,1&nbsp;%, сарьякі 8,4&nbsp;%, мухаджири 7,6&nbsp;%, белуджі 3,6&nbsp;% та ін. (6,3&nbsp;%).
 
{{see also|Пакистанці в Ірландії}}
Рядок 287:
 
=== Релігія в країні ===
Пакистан є другою (після Індонезії) країною в світі за чисельністю мусульманського населення і другий за чисельністю мусульман-сунітів . 96&nbsp;% населення є мусульманами, в тому числі 91&nbsp;% -&nbsp;— суніти, і 5&nbsp;% -&nbsp;— шиїти.
 
Державною релігією Пакистану є іслам суннітськогосунітського толку.
 
== Суспільство Пакистану ==
Рядок 336:
== Джерела та література ==
* ''Я.&nbsp;Л.&nbsp;Примаченко''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Pakystan Пакистан] // {{ЕІУ|8|21}}
* ''В. &nbsp;М. &nbsp;Шаповал''. [http://leksika.com.ua/15800119/legal/pakistan Пакистан] // {{Юридична енциклопедія}}
 
== Посилання ==