Дзвиняч (Чортківський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 102:
Учитель Сохацький Григорій Антонович, родом з Дзвиняча, син Антонія Сохацького та Марії Франкель з сім'ї місцевих німецьких колоністів. Був посесором (управителем) маєтку Вартановича в Дзвинячі, учителем, музикантом. Долучився до розвитку просвітньої та бібліотечної справи у Заліщицькому повіті. За патріотичну діяльність переслідуваний польською владою. Був ініціатором створення хати-читальні в с. Дзвинячі. Вона знаходилась у помешканнях У. Я. Якеля, Ганни Шабатури. Анна Михайлівна Шабатура (дів. Семаник, 1914-2004) - мати Стефанії Михайлівни Шабатури, чудова писанкарка, вишивальниця, художниця. [[Шабатура Стефанія Михайлівна|Стефанія Шабатура]] - українська митець-килимар, багаторічний політв’язень радянських часів, член Української Гельсінської групи.
У 1922 році почали будувати нову хату-читальню. Ініціаторами створення були Стефан Бондарчук, Дмитро Найдан, Григорій Сохацький, Проць Молдованець, Пилип Думний, Іван Вівчар, Іван Паньків, Василь Визнюк.<ref>Газета "Колос", № 54-55 від 21 липня 2017 року</ref> Першим бібліотекарем був Проць Молдавець. Книжки одержували зі Львова, за які розраховувались коштами, які були зібрані з вистав і концертів.
У 1934 році було збудовано Народний дім, у якому й розмістилася бібліотека. Бібліотекарями тут працювали Мар’ян Теодорович Воронюк, Богдан Іванович Білінський, Іра Паздрій, Степан Петраш. З 1960 по 1973 роки бібліотекою завідувала Євгенія Василівна Корнацька.
Рядок 116:
У 1890-х роках була зведена будівля нової школи, де з 1974 року діє дитячий садочок «Сонечко», а в панському домі діяли виробничі цехи, тепер будинок є приватною власністю.
Діяли товариства [[Просвіта (товариство)|«Просвіта»]], [[Січ (товариство)|«Січ»]] (заснована синами пароха Ганкевича) , [[Луг (товариство)|«Луг»]], «[[Сільський господар]]», «[[Союз українок]]», «[[Рідна школа]]».
У [[1914]] році, з нагоди святкування 100-річного ювілею Т. Г. Шевченка за ініціативою письменника [[Маковей Осип Степанович|Йосипа Маковея]] в селі головні вулиці були названі іменами [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] та [[Франко Іван Якович|Івана Франка]]<ref>Тернопільська обласна організація українського товариства охорони пам'яток історії та культури. Пам'ятники Івану Франку на Тернопільщині. — 1991</ref>.
Рядок 130:
Є відомості про існування табору примусової праці для євреїв від 10 вересня 1941 до 7 травня 1942 рр.<ref>Холокост на территории СССР: Энциклопедия / Гл. ред. И. А. Альтман. — М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН): Научно-просветительный Центр «Холокост», 2009. — С. 269. {{ref-ru}}</ref>
Відомі борці за свободу-уродженці села: члени ОУН Андрій Бариський, сестри-зв’язкові УПА Ганна (“Марія”; загинула 1945 р.) і Савина (загинула 1945 р.) Борсуки, повітовий провідник ОУН Олекса Ганкевич, Володимир (1904–1946), стрілець УПА Євген (1909–1945) та командир самооборонного кущового відділу (СКВ), районний референт Служби безпеки ОУН Юліан (“Гамалія”; 1919–1947) та Йосип Гошовські, Василь Ковцун, Володимир (заг. 1919 р.) та Микола Найдани, Антон Народивий, ройовий УПА Андрій Сохацький (“Ліс”; 1925–1946), Омелян Шлапак, стрілець УПА Василь Яремій (1912–1946), зв’язкові ОУН Ганна Боднарчук (1926 р. н.), Ярослава Думна, Євгенія Кирницька.
У 1944 р. була організована перша сільськогосподарська спілка, а згодом реорганізована в колгосп; у 1990-х землі розпайовано.
| |||