Вікіпедія

Олеандр звичайний: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Nina Shenturk перейменувала сторінку з Олеандр індійський на Олеандр звичайний: згідно перейменування статей від 5 листопада 2017
категоризація, шаблон, вікіфікація
Рядок 12:
| familia = [[Apocynaceae]]
| genus = '''''Nerium''''' [[Carolus Linnaeus|L.]]
| species = '''''N.Nerium oleander'''''
| binomial =
| binomial_authority = [[CarolusКарл LinnaeusЛінней|L.]]
| synonyms = ''Nerium indicum''
}}
 
'''Олеа́ндр звича́йний''' (''Nerium oleander'') — отруйна [[Багаторічні рослини|багаторічна рослина]] родини [[Барвінкові|Барвінкових]]. Поширена [[Декоративні рослини|декоративна культура]], що також використовується як [[Лікарські рослини|лікарська рослина]].
'''Олеандр індійський''' (''Nerium oleander'', {{lang-ja|夾竹桃, キョウチクトウ}}, ''кьотікуто''<ref>Японська назва означає «персик з листям бамбука». Ця назва походить від того, що олеандр має листя подібне до листя [[бамбук]]а, а квіти подібні до квітів [[персик]]а.</ref>)&nbsp;— вид вічнозелених низькорослих кущів, єдиний представник роду [[Олеандр]] (''Nerium'').▼
 
== Назва ==
▲'''ОлеандрЯпонська індійський''' (''Nerium oleander'',назва {{lang-ja|夾竹桃, キョウチクトウ}}, ''кьотікуто''<ref>Японська назва означає «персик з листям бамбука». Ця назваВона походить від того, що олеандр має листя подібне до листя [[бамбук]]а, а квіти подібні до квітів [[персик]]а.</ref>)&nbsp;— вид вічнозелених низькорослих кущів, єдиний представник роду [[Олеандр]] (''Nerium'').
 
Батьківщиною виду є [[Індія]]. Він поширений також у країнах [[Східна Азія|Східної Азії]].<ref>До Японії потрапив через Китай у середині 18 століття.</ref>
Рядок 24 ⟶ 27:
Сік листків олеандра є отруйним, що характерно для рослин цього роду, а також багатьох [[субтропіки|субтропічних]] і [[тропіки|тропічних]] рослин.
 
Олеандр індійськийзвичайний є символом-квіткою [[Японія|японського]] міста [[Хіросіма]].
 
== Зовнішній вигляд ==
Кущ або невелике (3—4 &nbsp;м заввишки) дерево родини барвінкових. Стебла розгалужені, з гладенькою світло-сірою корою. Листки вічнозелені, шкірясті, цілокраї, зісподу опушені. Квітки правильні, двостатеві, на довгих повстистоопушених квітконіжках[[квітконіжка]]х, зібрані у верхівкові півзонтики; віночок рожевий, рідше білий, зросло-пелюстковий, з п'ятилопатевим відгином і зубчастими виростами в зіві. Плід складається з двох листянок. Цвіте з червня по серпень.
 
== Поширення ==
Олеандр звичайний походить з Середземномор'я. В Південному Криму його широко розводять у відкритому ґрунті як декоративну рослину. Вирощують його і як кімнатну квіткову рослину.
 
== Заготівля і зберігання ==
Для виготовлення ліків використовують цілком розвинуте листя олеандра (Folia Nerii oleandri; Folia Nerii, Folia Oleandri), яке заготовляють у жовтні &nbsp;— листопаді або у квітні (до початку активного росту пагонів). Перевагу віддають весняному строку заготівлі. Листя обшморгують руками (в захисних рукавицях!) з обрізаних при декоративному формуванні кущів пагонів і швидко сушать під укриттям на вільному повітрі або в теплих кімнатах, розстеливши тонким (2—3 &nbsp;см завтовшки) шаром на тканині чи папері. Штучне сушіння проводять при температурі 50°. Сушіння припиняють, коли черешки стають ламкими. Зберігають олеандр окремо від іншої сировини, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Для місцевого лікування частіше використовують свіжі або сушені квітки з листям (вершки квітучих гілок).
 
== Хімічний склад ==
Листя олеандра містить карденоліди олеандрин (0,08—0,15 &nbsp;% ), дигіталін, дезаце-тилолеандрин і одинерин, діуретично діючу субстанцію нериїн, флавоноїди (рутин, кемпферол-3-рамноглюкозид і ін.), сапонін карабін, урсолову кислоту.
 
== Фармакологічні властивості і використання ==
Олеандр звичайний ефективний кардіотонічний засіб, за своєю дією схожий на [[Серцеві глікозиди|серцеві засоби]] наперстянки. У процесі експериментальних досліджень встановлено, що препарати олеандра покращують серцеву діяльність, сповільнюють ритм серця, підвищують діурез, розширюють вінцеві судини, знижують артеріальний тиск. На відміну від глікозидів [[наперстянка|наперстянки]], глікозиди олеандра діють швидше і м'якше, швидше виводяться з організму. Крім кардіотонічної дії, водні екстракти олеандра виявляють противірусну активність і мають цитотоксичні властивості. Олеандр звичайний призначають у випадку тахіаритмії, при легких формах серцевої недостатності та при стенокардії. У народній медицині настій листя олеандра п'ють при нервовому виснаженні, головних болях, епілепсії, апоплексії, безсонні, при м'язових спазмах, у разі діареї та як вітрогінний засіб. Як зовнішній засіб настій листя використовують для примочок і компресів при шкірних хворобах (мокнуча екзема, лишай тощо), для полоскання при зубному болю.
 
Рядок 48 ⟶ 52:
* [http://www.alpine-plants-jp.com/himitunohanazono/kyouchikutou_himitu_1.htm Листя Nerium indicum] {{ref-ja}}
* [http://www.city.hiroshima.jp/www/contents/0000000000000/1112000428867/index.html Символ-квітка Хіросіми] {{ref-ja}}
* [http://lektravy.inf.ua/base/306.htm Олеандр звичайний]
 
[[Категорія:Барвінкові]]
[[Категорія:Посухостійкі рослини]]
[[Категорія:Отруйні рослини]]
[[Категорія:Лікарські рослини]]
[[Категорія:Декоративні дерева]]
[[Категорія:Декоративні кущі]]
[[Категорія:Флора Індії]]
[[Категорія:Флора Китаю]]
[[Категорія:Флора Японії]]
[[Категорія:Флора Туреччини]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Олеандр_звичайний