Іван Якович Вишняков: відмінності між версіями

▲Сторінки художньої практики Івана Вишнякова розкриває історія створення портретів дітей генерала Віліма Фермора (1702—1771). Він шотландець за походженням, військову кар'єру починав за царювання Анні Іванівни, був ад'ютантом у Мініха. [[1736]] року за участь у війні у Криму отримав звання полковника, а згодом і генерала. Ад'ютантом у Віліма Фермора декотрий час був сам Суворов.

▲Ключові позиції у класичній військовій імперії, котрою була Російська імперія, посідали зазвичай військові. Навіть якщо справа була цивільною. Так, генерал Вілім Фермор був головою по відновленню міста Твер після [[Пожежа|пожежі]], а також очолив Канцелярію від будівництва у Санкт-Петербурзі у 1746-1758 роках. Там і зустрілись генерал Фермор та російський художник-портретист. Генерал і замовив художникові портрети своїх дітей. У художньому спадку Вишнякова портрети генеральських дітей найбільш європейські. Це типові [[Парадний портрет|парадні портрети]] при портретуванні підлітків з використанням [[інтер'єр]]а. Діти одягнені у дорослі, недитячі костюми і імітують пози і поведінку дорослих. Особливо це помітно у позі Сари Фермор, котра копіює поведінку дорослої і люб'язної пані. При цьому художник не упорався з реальністю і у обох портретах присуні скутість рухів і залишки площинності, притаманні парсуні і художнім манерам провінційних російських ( і не тільки російських ) художників.

▲Діти Сари Фермор у майбутньому будуть носити прізвище графів Стенбок-Фермор у 19 ст. Стенбок-Фермори відносились до дворянства [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]] у провінції Україна.