Єзупіль: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 70:
Власником ([[дідич]]ем) Єзуполя був [[Миколай Потоцький]] — син [[Якуб Потоцький (староста генеральний)|Якуба Потоцького]], тому в деяких документах підписувався «Миколай на Єзуполі Потоцький»,<ref>[http://histans.com/LiberUA/e_dzherela_AktaGr_24/e_dzherela_AktaGr_24.pdf Акти ґродські і земські. — Львів, 1931. Т. 24.- С. 296, 517]] {{ref-pl}} {{ref-la}}</ref> був похований в домініканському костелі містечка.
[[1671]] [[Ульріх фон Вердум]] подав такий опис міста:
[[1671]] [[Ульріх фон Вердум]] подав такий опис міста: ''«Місто належить до Покуття. Належить генералові Подільських земель Миколаю Потоцькому, а перед [[1671]] р. належало його брату — коронному писарю Якубу Потоцькому. Біля Єзуполя є кам'яний замок; Домініканський монастир із гарно збудованим кам'яним костелом, обнесеним оборонним ровом. Місто обнесене земляними валами та ровом з невеликими бастіонами. В місті та передмісті знаходяться три руські церкви. Місто забудоване переважно дерев'яними будинками».''▼
▲
[[19 вересня]] [[1676]] — завойоване турецько-татарськими військами під час [[Польсько-турецька війна (1672—1676)|Польсько-турецької війни 1672—1676 років]]<ref>''T. H. Skrzypecki''. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole: Solpress, 2010. — S. 66. ISBN 978-83-927244-4-5</ref>.
Рядок 82 ⟶ 84:
У XIX столітті Єзупіль вважався містечком [[Станіславівський повіт|Станіславівського повіту]]. На той час воно мало власну печатку зі складним символом: бича голова, під якою — колісний плуг; обабіч плуга — сокира й ціп, нижче — перехрещені граблі й коса.
Під час Першої світової війни містечко опинилося на театрі військових дій. 23 липня 1917
Після окупації [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західноукраїнської Народної Республіки]] поляками в 1919 році в містечку був осередок [[ґміна Єзуполь|ґміни Єзуполь]] та постерунку поліції.
| |||