Вескляров Петро Юхимович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Traid1984 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
Traid1984 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 30:
 
Працював на київській залізниці, де організував  театральний гурток, згодом його відправляють до Луцька, у Волинський український музично-драматичний театр ім.Тараса Шевченка, де він працював до 1959 року. Там було зіграно чимало ролей: Миколу Задорожнього з  «Украденого щастя», Командора з «Камінного господаря», Монтанеллі з «Овода» тощо. Талановитого, фактурного, харизматичного актора помітили кінорежисери та почали запрошувати на зйомки у фільмах. Тож згодом мій прадідусь переїздить до столиці, де активно знімається у багатьох фільмах. Серед них: « Олекса Довбуш», «Гадюка», «Циган», «Іванна», «Вій», « Забудьте слово смерть» тощо. Відзнявся коло 50 фільмах. Проте найбільше запам’ятався малечі та старшому глядачеві, як байкар Дідусь Панас. Відданий українець, який ніколи не зраджував своєї мови та вишиванки неодноразово звинувачувався у націоналізмові. Він тоді, в далекому минулому,  не боявся щиро і відкрито любити свою стражденну Україну, за що неодноразово його знімали з ефіру. Глядачі засипали студію Довженка листами з проханнями повернути дідуся Панаса на екран і він повертався. Помер прадідусь 5 січня 1994 році, захоронений у колумбарії столичного Байкового цвинтаря. 
[[Файл:Дід Панас, Весклярова Уляна Павлівна, та внук Андрій.jpg|альт=Дід Панас, Весклярова Уляна Павлівна, та справжній внук Андрій|міні|Дід Панас, Весклярова Уляна Павлівна, та справжній внук Андрій]]
 
Я пишаюся своїм дідусем, талановитим від Бога, щирим українцем, добрим чуйним та незрадливим.