Сіяк Остап Михайлович: відмінності між версіями

| місце_смерті = [[Україна]]

| діти = [[Сіяк Дарія Остапівна|Дарія Сіяк]], Оксана Щур, Олена Бордун<ref name="Ш3">''О. Шаблій О.'' Володимир Кубійович…&nbsp;— С.&nbsp;183.</ref>

'''Оста́п<!-- asystent на пошті Станіслав Сіяк → 1907 р., ''[http://mtg-malopolska.org.pl/images/skany/schematyzmy/szematyzm1907djvu/szematyzm1907.pdf Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1907].'' Lwów: drukarnia Władysława Łozińskiego, 1907, s. 284. --> Миха́йлович Сія́к''' ([[29 травня]] [[1879]], с. [[Ляшки Муровані]], нині [[Муроване (Пустомитівський район)|Муроване]], [[Пустомитівський район|Пустомитівського району]] [[Львівська область|Львівської області]]&nbsp;— після [[5 березня]] [[1940]])&nbsp;— [[українці|український]] [[службовець]], [[фінансист]], [[диригент]], [[громадський діяч]]. Репресований, розстріляний без суду згідно з секретною постановою ЦК ВКП(б) від 5.3.1940&nbsp;р.

Народився [[29 травня]] [[1879]] року в с. [[Ляшки Муровані]] ([[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австро-Угорщина]], нині с. [[Муроване (Пустомитівський район)|Муроване]], [[Пустомитівський район|Пустомитівського району]], [[Львівська область]], [[Україна]]) в сім'ї сільського вчителя<ref name="СШ5">''Шипилявий С''. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // {{ББ|405}}</ref> Михайла Сіяка, який вийшов на емеритуру (пенсію) як директор школи ім.&nbsp;[[Грінченко Борис Дмитрович|Бориса Дмитровича Грінченка]] у [[Львів|Львові]].<ref name="Ш3"/> Закінчив гімназію, і технічну школу ві Львові.

Від 1904 року проживав у [[Бучач]]і. Працював спочатку поштовим працівником, від 1908 року, після утворення [[Бучацька повітова філія «Просвіти»|повітової філії]] [[всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|Всеукраїнського товариства «Просвіта»]], став головою економічної секції<ref>''Володимир Колцьо В''. Праця і розвиток читалень т-ва «Просвіта» в Бучаччині // {{ББ|255}}</ref>. Був одним з організаторів перших торговельно-касових курсів у Бучачі (27 березня&nbsp;— 15 квітня 1911). Як фінансист проявив себе директором повітового товариства ощадностей і позичок «Праця». Короткий час диригент хору «Студентської спілки» в Бучачі. ОдинБув одним із керівників повітової філії [[Сокіл (товариство)|українського товариства «Сокіл»]].

Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]]&nbsp;— директор повітової каси «Праця», голова філії товариства «[[Сільський господар]]», директор повітової господарсько-торговельної спілки. Завдяки своїм посадам захищав інтереси української громади повіту перед окупаційною владою.<ref name="СШ5">''Степан Шипилявий''. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // {{ББ|405}}</ref> Після відходу російських військ відновив діяльність «Сільського господаря». Також є твердження, що був очільником [[УВО]] в ТарнопольськомуТернопільському воєводстві<ref>''Гаврилюк О. Гаврилюк, Крочак І. Крочак, Петровський О. Петровський.'' Тернопіль: сторінки минулого і сьогодення //.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: Астон, 2010.&nbsp;— 120&nbsp;с.; іл.&nbsp;— С.&nbsp;57.&nbsp;— ISBN 978-966-308-349-0.</ref>.

Після утворення [[ЗУНР]] спочатку працював у [[Бучач|Бучацькому]] повітовому комісаріаті (управлінні), з кінця листопада 1918&nbsp;— в комунікаційній комісії УНРади ЗУНР. Наприкінці 1918 стає делегатом [[Українська Національна Рада ЗУНР|Української Національної Ради ЗУНР]] від Бучача<ref>''Литвин М. Литвин, Науменко К. Науменко''. Історія ЗУНР // Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.&nbsp;— 368&nbsp;с., іл.ЗУНР…&nbsp;— С.&nbsp;87.&nbsp;— ISBN 5-7707-7867-9</ref>. Разом з урядом ЗУНР був у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]], весною 1920&nbsp;— співробітник міністерства пошт і телеграфу УНР.<ref name="БГГ2">''О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал.'' (упорядники). [http://www.reabit.org.ua/files/store/Ternopol.{{РІ-ТО|1.pdf Реабілітовані історією. Тернопільська область].&nbsp;— Тернопіль: Збруч, 2008.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— 728 с.&nbsp;— C. |592.&nbsp;— ISBN 978-966-528-297-6}}</ref>

Після повернення з Кам'янця-Подільського був заарештований польською окупаційною владою<ref>''О. Шаблій О.'' Володимир Кубійович…&nbsp;— С.&nbsp;184.</ref>. Відмовився складати присягу на вірність польській владі після анексії ЗУНР, багато часу присвятив справі національно-економічного відродження повіту.<ref name="СШ5"/>

Організатор відновлення діяльності товариства «Праця» в 1921, перших повоєнних кооперативних курсів у Бучачі (березень 1922).<ref name="СШ92">''Степан Шипилявий С''. Національно-економічне відродження Бучаччини // Бучач і Бучаччина…&nbsp;— С.&nbsp;292.</ref> Надавав допомогу повітовій організації [[Пласт (організація)|«Пласту»]] до заборони її діяльності в 1924. Керівник повітової філії товариства «Сокіл» у післявоєнні роки. 24 серпня 1924 року на установчих зборах «[[Бучацький Повітовий Союз Кооператив|Повітового Союзу Кооператив (ПСК)]]» обраний її директором.<ref name="СШ92"/>

З початку 1926&nbsp;— в [[Тернопіль|Тернополі]]<ref>Там само.&nbsp;— С.&nbsp;293.</ref>. Працював в «[[Українбанк]]у», «Подільському Союзі Кооператив»; керував повітовою філією товариства «Сокіл», діяльний у [[Рідна школа|Рідній школі]], в інших українських організаціях,<ref name="Т8">''Мельничук Б. Мельничук, Павлишин О. Павлишин.''… Сіяк Остап Михайлович…&nbsp;— С.&nbsp;268.</ref> зокрема, головою місцевого [[Боян Тернопільський|товариства «Боян»]], його співдиригентом.<ref>''Медведик П. Медведик.'' Боян тернопільський // {{ТЕС|3|181}}</ref> Був керівником Тернопільської повітової організації [[УНДО]].

* ''Мельничук О., Павлишин О.'' Сіяк Остап Михайлович // {{ТЕС|3|268}}