Київ: відмінності між версіями

| прізвисько = [[Мати міст Руських]],<br />[[Новий Єрусалим]],<br />Місто, де все починається<ref>[http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3718/art/1324408077.html Київ — місто, де все починається]</ref>

| водойма = р. [[Дніпро (річка)|Дніпро]], р. [[Либідь (річка)|Либідь]], р. [[Десна (ріка)|Десна]], р. [[Десенка (річка)|Десенка]]

| ремарки = <div style="text-align:center">[[File:Kyiv logo.svg|200px|Логотип Києва]]</div>

За [["Повість минулих літ"|«Повістю минулих літ»]], Київ заснував [[Поляни (східні)|полянський]] князь [[Кий (князь)|Кий]] зі своїми братами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю. Згідно з археологічними даними та писемними джерелами, початок безперервного розвитку Києва датується другою половиною 5 ст.&nbsp;— першою половиною 6 ст.; осередком розширення Києва була гора [[Замкова гора (Київ)|Замкова]]<ref>{{cite web |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11194 |назва=Київ – Енциклопедія Сучасної України |прізвище1=Верменич, Я.В. |прізвище2=Шушківський, А.І. |дата=2012 |веб-сайт= |видавець= |дата-доступу=21 червня 2016}}</ref>. Був столицею [[Київська Русь|Русі]], [[Київське князівство|Київського князівства]], [[Велике князівство Руське (1658—1659)|Великого князівства Руського]], [[Українська народна республіка|Української Народної Республіки]], [[Українська Держава|Української Держави]] та [[Українська радянська соціалістична республіка|Української Радянської Соціалістичної Республіки]]. Також був адміністративним центром однойменного [[Київське воєводство|литовсько-польського воєводства]], [[Київський полк|козацького полку]], [[Київська губернія|російської губернії]], [[Київська округа|радянської округи]], [[Генеральна округа Київ|німецької генеральної округи]] та [[Київська область|радянської області]].

Один із найстаріших історичних центрів [[Східна Європа|Східної Європи]] та [[християнство|християнства]]&nbsp; — [[Софійський собор (Київ)|Софійський собор]]&nbsp; — та [[Києво-Печерська лавра]] внесено до списку [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]].

У [[сага]]х Київ називався ''Koenugarðr''<ref>[[Войтович Леонтій Вікторович|Войтович Л]]. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // [[Український історичний журнал]].&nbsp; — К., 2015.&nbsp; — №&nbsp; 3 (522) за травень-червень.&nbsp; — С. 40; 51. ISSN 0130-5247</ref>. Назва Kænugarður (Кьонугард) залишилась в Києва в [[Ісландська мова|ісландській мові]].

У давньоруських пам'ятках назва міста записувалася як <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''Кыѥвъ''</span>, де «[[ы]]» передавала [[праслов'янська мова|праслов'янський]] звук ''[[Неогублений голосний середнього ряду високого підняття|*y]]'', а [[ѥ]]&nbsp;— йотований звук «е» («[[є]]»). Подібне написання тривалий час залишалося у літописах. Надалі, після припинення дії закону [[друга палаталізація|другої палаталізації]] і злиття звука [[Неогублений голосний середнього ряду високого підняття|[ɨ]]] з [[Неогублений голосний переднього ряду високого підняття|[і]]] у новий голосний передньо-середнього ряду [[Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття|[ɪ]]] з'являються написання <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''Киевъ''</span>, <span class="script-slavonic" style= "font-family: {{Шрифти Церковнослов'янська}}; font-size: 110%;">''Кіевъ''</span>, а після утворення «[[новий ять|нового ятя]]»<ref>[[Шевельов Юрій Володимирович|Юрій Шевельов]]. Історична фонологія української мови. Харків: «Акта», 2002.</ref>&nbsp; — і «Кыѣвъ»<ref>[https://books.google.ru/books?id=6DxdAAAAcAAJ&pg=PA43&lpg=PA43&dq=%D0%9A%D1%8B%D1%A3%D0%B2%D1%8A&source=bl&ots=k3unutreIa&sig=73FmVzWp3oSKowei0iG9SUpGLoY&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwiS0cPR4bXTAhWMKiwKHSmFDwkQ6AEIMzAC#v=onepage&q=%D0%9A%D1%8B%D1%A3%D0%B2%D1%8A&f=false Степан Карпенко «Барвинок Украины»]</ref>, «Киѣвъ»<ref>[https://zbruc.eu/node/57503 Омелян Огоновский. «Мусѣй Школиченко» (з «Исторіи літературы рускои»)]. «Зоря»&nbsp;— 1893.&nbsp;— С.215—216</ref>, «Кіѣвъ»<ref>[http://shron.chtyvo.org.ua/Zoria/1886_Chyslo_11.pdf Семенъ Жукъ. «Зъ житя на селахъ».]&nbsp;— «Зоря». Письмо литературно-наукове для рускихъ родинъ.&nbsp;— Червень 1886</ref>. З упорядкуванням [[український правопис|українського правопису]] XIX&nbsp;ст., коли за [ɪ] закріплюється літера «[[и]]», а за [ji] з йотованого «нового ятя»&nbsp;— «[[ї]]», написання набуває сучасної форми.

[[Клімат]] [[помірно континентальний клімат|помірно континентальний]], із м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячні температури січня −3,5&nbsp;{{градус Цельсія}}, липня +20,5&nbsp; {{градус Цельсія}}. Абсолютний мінімум&nbsp; — −32.2&nbsp; {{градус Цельсія}} (7, 9 лютого [[1929]])<ref name="ReferenceA">{{КРП}}</ref>, абсолютний максимум&nbsp;— +39,9&nbsp;{{градус Цельсія}} (серпень [[1898]]) (за іншими даними: +39,4&nbsp;{{градус Цельсія}} (30 липня 1936).<ref name="ReferenceA"/> Середньорічна кількість опадів&nbsp;— 649&nbsp; мм, максимум опадів припадає на липень (88 мм), мінімум&nbsp;— на жовтень (35 мм). Взимку в Києві утворюється сніговий покрив, середня висота покриву в лютому 20&nbsp;см, максимальна&nbsp; — 440&nbsp;см.