Колодій Олена Михайлівна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 26:
Народилась 12 жовтня 1912 року у місті Круз-Машадо, штат [[Парана (штат)|Парана]], в родині українських імігрантів з Галичини. Батько Михайло Колодій (1881—1941) приїхав до Бразилії у 1894 році, мати Вікторія Шандровська (1892—1975) прибула у 1911 році. Батько поетеси був одним із засновників першого українського товариства «Просвіта» в Куритибі та членом видавничого комітету першої української газети в Бразилії «Зоря».
 
Зростала у місті Трес-Баррас, початкову школу закінчила у 1922 році у місті Ріо Негро. У школі викладала тітка поетеси Роза Колодій, яка навчила племінницю писати ій читати українською. У 1927 переїхали до Куритиби та вступила до Нормальної Школи, яку закінчила у 1931 році із дипломом вчителя. У 1932 почала працювати в початковій школі Ріо Негро, у 1937 стала вчителькою Нормальної Школи в Куритибі, де пропрацювала 23 роки аж до виходу на пенсію.<ref name="''Helena Kolody'' Luz Infinita. - Kiev"> ''Олена Колодій'' Luz Infinita (Безконечне світло).&nbsp;— Kiev.&nbsp;— с. 15-16 </ref>
 
Писати вірші португальською мовою почала у 13 років.<ref>http://ukrslovo.net/ukrainstvom/postati/13313.html</ref> Дебютувала 1929 у журналі «O Garoto» віршем «Lágrima» («Сльоза»). Перша збірка «Paisagem Interior» («Внутрішній пейзаж») вийшла у 1941 році. Займалася перекладом деяких українських поетів португальською, зокрема переклала два вірша Тараса Шевченка («Думи мої», «Чого мені тяжко»). У 1950-х рр. стилістично редагувала португальські переклади українських поезій, що увійшли до книги «Antologia da literatura ucraniana» («Антологія української літератури» під редакцією [[Віра Вовк|Віри Вовк]], 1959; 1977).