Хортиця: відмінності між версіями

У 1554 р. колишній [[староста]] [[Черкаси|черкаський]] та [[Канів|канівський]], князь [[Дмитро Вишневецький|Дмитро Іванович Корибут-Вишневецький]] отримав від короля [[Королівство Польське (1385—1569)|польського]] та великого князя литовського [[Сигізмунд ІІ Август|Сигізмунда ІІ Августа]] особливу посаду «стражника на [[Дніпро|Дніпрі]]». Офіційно в його обов'язки входило протидія [[Московське царство|Москві]] та попередження [[Запорозькі козаки|козацьких]] наскоків на [[Кримське ханство|Крим]]. Імовірно, саме тоді [[Дмитро Вишневецький|Вишневецький]] почав будівництво свого [[Хортицький замок|хортицького замку]] <ref>[Кузнецов О. Ю. Рыцарь Дикого Поля. Князь Д. И. Вишневецкий. – Москва : Флинта, 2013. – C. 63 – 108]</ref>. Вiдомо, що у 1556 р. з [[Вінниця|Вiнницького]] замку на Хортицю (Charticza) було надiслано 50 [[Гаківниця|гакiвниць]] та порох до них <ref>[Мальченко О. Є. Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств ХV - середина XVII століть / Олег Мальченко. - К.: Національна академія наук України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2001. - С. 320]</ref>.Однак, у

У 1556 р. люди [[Дмитро Вишневецький|Вишневецького]] почали діяти узгоджено з московськими військами, які під проводом дяка Матвія Ржевського прийшли «[[Дніпро|Днепром]] под [[Улус|улусы]] [[Кримське ханство|крымские]] и языков добывати, про царя (хана – ред.) проведати». Восени 1556 р., на [[Покрова Пресвятої Богородиці|Покрову]], вони вирушили до [[Кримське ханство|кримських]] прикордонних фортець і, як повідомляє [[Московське царство|московський]] Мазуринський літопис, «Тогда и князь [[Дмитро Вишневецький|Дмитрий Вишневецкий]] прииде служити к государю ([[Іван IV Грозний|Івану Грозному]] – ред.). И повелением государевым шед, у Крымскова царя взял град [[Каховка|Ислам-Кирмень]], и люди побил, и пушки вывез к себе на [[Дніпро|Днепр]] в свой град» <ref>[Кузнецов О. Ю. Рыцарь Дикого Поля. Князь Д. И. Вишневецкий. – Москва : Флинта, 2013. – C. 134]</ref>. У помсту за це на початку 1557 р. «...царь Крымской [[Девлет I Ґерай|Давлет-Киреи]] с сыном и со всеми людьми Крымскими приходил под его (Вишневецького – ред.) город на Хордецкои остров и приступал (штурмував – ред.) двадцать четыре дни, и Божим милосердием и царя и государя великого князя именем ([[Іван IV Грозний|Івана ІV Грозного]] – ред.) и счастием от царя ([[Девлет I Ґерай|хана Давлет-Герая]] – ред.) отбился и побил у царя многих людей лутчих, и пошел царь от него (Вишневецького – ред.) с великим соромом» <ref>[Кузнецов О. Ю. Рыцарь Дикого Поля. Князь Д. И. Вишневецкий. – Москва : Флинта, 2013. – C. 125]</ref>. Але вже, імовірно, влітку 1557 р., написав «ис [[Черкаси|Черкас]] да ис [[Канів|Канева]] к царю и великому князю ([[Іван IV Грозний|Івану Грозному]] – ред.) князь [[Дмитро Вишневецький|Дмитрей Ивановичь Вишневецкий]], что он з [[Дніпро|Днепра]] с Хортицкого острова пошел, потому что корму не стало у него, и [[Запорозькі козаки|казаки]] от него розошлися, а царь Крымьской пошел на его город да Турьского (султана – ред.) люди многие в судех да [[Волощина|Волохи]], и он за кормом не сел в городе, а пришед, засел [[Черкаси|Черкасы]] и [[Канів|Каневы]]» <ref>[Ковбаса В. Нові дані до історії Хортицького замку Д. Вишневецького // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. – Київ, 2012. – Вип. 21. – Ч. 2. – С. 56]</ref>. Ці свідчення доповнює напис на карті «Точний опис [[Велике князівство Литовське|Великого Князівства Литовського]]...» 1613 р. «Хортиця. Це − місце біля [[Дніпро|Бористену]]. Тут колись [[Дмитро Вишневецький|Дмитро Вишневецький]], герой, уславлений старовинністю роду й ратними трудами, спорудив для себе базове укріплення, а (зовнішню – ред.) половину цього місця, захищеного самою природою, оточив стіною, щоб мати змогу довше стримувати наступ сил князя, інакше − хана [[Перекоп (місто)|Перекопу]] та всієї його [[Орда|орди]] (Так було – ред.), аж доки [[Дмитро Вишневецький|Вишневецький]], позбувшись унаслідок тривалої облоги потрібних харчових запасів, мусив поїсти коней, а потім, спустившись на човни, подолати [[Дніпрові пороги|пороги]] й вивести неушкодженими всіх своїх людей до [[Черкаси|Черкас]]» <ref>;Magni Ducatus Lithuanie caeterarumque regionum illi diacentium txacta descxri ptio illustrissimi ac Excellentissimi Principis et Domini Domini Nicolai Christophori Radziwil Ducis G. Olicae ac in Nieswies Ducis, Sancti Romani imperii Principis in Scilowiec ac Mir Comitis et Sancti Sepulchri Hierosolimitani Militis etc. opera cura et impensis facta ac in lucem edita (Точний опис Великого Князівства Литовського та інших суміжних з ним земель, здійснений і виданий працею, старанням і коштом ясновельможного найсвітлішого князя і пана, пана Миколая-Христофора Радивіла, князя на Олиці Несвіжу, графа Священної Римської Імперії на Шиловці й Мирі, рицаря Священного Єрусалимського Гробу і т. ін.) // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://vkraina.com/ua/maps#1613_2.</ref>; <ref>Люта Т. Мапа Великого Князівства Литовського 1613 р. Миколая-Христофора Радивіла // Пам’ятки України. – 1996. – № 2. − С. 88</ref>.