Кассіні — Гюйгенс: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
BunykBot (обговорення | внесок)
м вікіфікація
Немає опису редагування
Рядок 77:
Гюйгенс відділився від орбітального апарата [[25 грудня]] [[2004]] року приблизно о 2:00 UTC, досягнув супутника Сатурна — [[Титан (супутник)|Титана]] — [[14 січня]] [[2005]] року, увійшов в його атмосферу й опустився на поверхню. Зонд успішно передав дані на Землю, використовуючи орбітальний апарат як передавач (реле). Це була перша посадка в зовнішній частині [[Сонячна система|Сонячної системи]].
 
Після 10-ти років перебування Кассіні на орбіті, [[3 квітня]] [[2014]] року, ''NASA'' повідомило, що виявлено докази існування великого підземного океану рідкої води на [[Енцелад (супутник)|Енцеладі]], супутнику Сатурна. На думку вчених, підземний океан свідчить про те, що Енцелад є одним з найбільш імовірнихнайімовірніших місць у Сонячній системі, де може існувати життя.
 
[[30 червня]] [[2014]] ''NASA'' відзначило десяту річницю діяльності Кассіні, підкресливши серед інших знахідок відкриття рідкої води на Енцеладі.
Рядок 209:
 
=== Композитний інфрачервоний спектрометр (Composite Infrared Spectrometer) ===
CIRS&nbsp;— це дистанційний зондувальний інструмент для вимірювання інфрачервоних хвиль, що надходять від об'єктів, з метою отримання даних про їх температуру, теплові властивості й склад. Протягом місії Кассіні&nbsp;— Гюйгенс, CIRS буде вимірювати інфрачервоне випромінювання від атмосфери, кілець і поверхонь різноманітних об'єктів системи Сатурна. CIRS дасть змогу вивчити атмосферу Сатурна поза трьохтрьома параметрахпараметрами&nbsp;— змінизміну температури і тиску з висотою, газовий склад та розподіл аерозолів і хмар. Крім того, CIRS буде вимірювати теплові характеристики і склад супутникових поверхонь і кілець<ref name="instruments-cassini" />.
 
=== Мас-спектрометр іонів і нейтральних частинок (Ion and Neutral Mass Spectrometer) ===
Спектрометр&nbsp;— прямий зондувальний інструмент, який аналізує заряджені частинки (такі як протони й важкі іони) і нейтральні частинки (такі як атоми) поблизу Титана і Сатурна, отримуючи таким чином інформацію про їх атмосфери. Прилад призначений також для вимірувимірювання щільності позитивних іонів і нейтральних атомів на поверхні крижаних супутників та кілець Сатурна<ref name="instruments-cassini" /><ref>{{cite journal| title= The Cassini ion and neutral mass spectrometer (INMS) investigation| author= Waite J. H., Lewis S., Kasprzak W. T., Anicich V. G., Block B. P., Cravens T. E., Fletcher G. G., Ip W. H., Luhmann J. G., McNutt R. L., Niemann H. B., Parejko J. K., Richards J. E., Thorpe R. L., Walter E. M., Yelle R. V.|journal=Space Science Reviews|volume= 114| issue= 1–4|pages=113–231|year= 2004 |doi= 10.1007/s11214-004-1408-2|bibcode = 2004SSRv..114..113W }}</ref><ref>{{cite web|url=http://inms.space.swri.edu/index.shtml |title=INMS team page |publisher=Inms.space.swri.edu |accessdate=2011-08-20}}</ref>.
 
=== Камера підсистеми (Imaging Science Subsystem) ===
Рядок 221:
 
=== Магнітосферна камера (Magnetospheric Imaging Instrument) ===
Це прямий зондувальний інструмент, який створює світлини та робить інші виміривимірювання, що стосуються часток, захоплених у величезному магнітному полі Сатурна, чи в його магнітосфері. Ця інформація буде використана для моделювання загальної конфігурації і динаміки магнітосфери, її взаємодії з сонячним вітром, з атмосферою Сатурна і Титана, з кільцями і крижаними супутниками. Інструмент включає в себе іонну і нейтральну камери (INCA), яка захоплює і досліджує швидкі нейтральні атоми (Ēnas)<ref name="instruments-cassini" /><ref>{{cite journal|title= Magnetosphere imaging instrument (MIMI) on the Cassini mission to Saturn/Titan |author= Krimigis S. M., Mitchell D. G., Hamilton D. C., Livi S., Dandouras J., Jaskulek S., Armstrong T. P., Boldt J. D., Cheng A. F., Gloeckler G., Hayes J. R., Hsieh K. C., Ip W. H., Keath E. P., Kirsch E., Krupp N., Lanzerotti L. J., Lundgren R., Mauk B. H., McEntire R. W., Roelof E. C., Schlemm C. E., Tossman B. E., Wilken B., Williams D. J. |journal=Space Science Reviews|volume= 114|issue= 1–4 |pages= 233–329|year= 2004|doi= 10.1007/s11214-004-1410-8|bibcode = 2004SSRv..114..233K }}</ref>.
 
=== RADAR ===
Рядок 233:
 
=== Ультрафіолетовий спектрометр-камера (Ultraviolet Imaging Spectrograph) ===
Це інструмент дистанційного зондування, який робить фото в ультрафіолетовому світлі, відбитому від таких об'єктів як, наприклад, хмари Сатурна та/або його кільця, для дослідження їх структури та складу. Прилад призначений для вимірювання ультрафіолетового випромінювання з довжиною хвилі від 55,8 до 190 нм, цей інструмент також є цінним для визначення складу атмосфери, її розподілу і температури. На відміну від інших видів спектрометрів, цей чутливий інструмент може приймати як спектральні, так і просторові показники. Спектрограф допомагає у визначенні складу газів.<ref name="instruments-cassini" />
 
=== Спектрометр для отримання карт у видимому діапазоні (Visible and Infrared Mapping Spectrometer) ===
Це інструмент дистанційного зондування, що отримує дані про склад поверхонь супутників Сатурна, кілець і атмосфер Сатурна і Титана, за допомогою видимого та інфрачервоного світла. Він складається з двох камер в одному блоці: одна для виміріввимірювання у видимому світлі, інша&nbsp;— для вимірювання у інфрачервоному. Спектрометр досліджує відбите і власне світло атмосфери, кілець і поверхонь в діапазоні від 350 до 5100 нм. Він також «ловить» сонячне світло і світло зір, яке проходить через кільця, що допомагає в глибшому вивченні їх структури. Вчені планують використовувати цей спектрометр для довгострокових досліджень руху хмар і морфології в системі Сатурна, а також щоб визначити погодні умови на Сатурні.<ref name="instruments-cassini" />
 
== Плутонієве джерело живлення ==
Рядок 273:
 
=== Перевірка загальної теорії відносності ===
10 жовтня 2003 року було оголошено результати експерименту з перевірки [[Загальна теорія відносності|загальної теорії відносності]], проведені за допомогою «Кассіні». Теорія передбачає, що масивний об'єкт (такий як Сонце) викривлює простір-час. Це призводить до затримки й частотного зсуву електромагнітного випромінювання (світла або радіохвиль). Коли апарат перебував поз інший бікіншого від Сонця боку, він випромінював сигнал, який проходив повз Сонце й спостерігався з Землі. Сигнал, що надходив від апарату, змінювався відповідно до передбачень теорії{{Джерело?}}.
 
Хоча деякі вимірні відхилення від значень, розрахованих з використанням загальної теорії відносності, передбачені деякими незвичайними космологічними моделями, такі відхилення не були виявлені в цьому експерименті. Попередні випробування з використанням радіохвиль, що передавались космічними зондами Вікінг і Вояджер, відповідали розрахунковим значенням загальної теорії відносності з точністю до 1:1000. Точніші вимірювання з експерименту космічного зонда Кассіні поліпшили цю точність приблизно до 1:51 000<ref group="Note">Наразі це найточніше вимірювання {{нп|Параметризована післяньютонівська формалізація |параметра післяньютонівської формалізації||Parameterized post-Newtonian formalism}} ''γ'' . Його результат ( ''γ'' - 1 = (2,1 ± 2,3) × 10<sup>−5</sup> ) узгоджується з передбаченим [[загальна теорія відносності|загальною теорією відносності]] ( ''γ'' = 1 ).</ref>. Ці дані підтверджують загальну теорію відносності Ейнштейна.