Кассіні — Гюйгенс: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація |
Немає опису редагування |
||
Рядок 77:
Гюйгенс відділився від орбітального апарата [[25 грудня]] [[2004]] року приблизно о 2:00 UTC, досягнув супутника Сатурна — [[Титан (супутник)|Титана]] — [[14 січня]] [[2005]] року, увійшов в його атмосферу й опустився на поверхню. Зонд успішно передав дані на Землю, використовуючи орбітальний апарат як передавач (реле). Це була перша посадка в зовнішній частині [[Сонячна система|Сонячної системи]].
Після 10-ти років перебування Кассіні на орбіті, [[3 квітня]] [[2014]] року, ''NASA'' повідомило, що виявлено докази існування великого підземного океану рідкої води на [[Енцелад (супутник)|Енцеладі]], супутнику Сатурна. На думку вчених, підземний океан свідчить про те, що Енцелад є одним з
[[30 червня]] [[2014]] ''NASA'' відзначило десяту річницю діяльності Кассіні, підкресливши серед інших знахідок відкриття рідкої води на Енцеладі.
Рядок 209:
=== Композитний інфрачервоний спектрометр (Composite Infrared Spectrometer) ===
CIRS — це дистанційний зондувальний інструмент для вимірювання інфрачервоних хвиль, що надходять від об'єктів, з метою отримання даних про їх температуру, теплові властивості й склад. Протягом місії Кассіні — Гюйгенс, CIRS буде вимірювати інфрачервоне випромінювання від атмосфери, кілець і поверхонь різноманітних об'єктів системи Сатурна. CIRS дасть змогу вивчити атмосферу Сатурна
=== Мас-спектрометр іонів і нейтральних частинок (Ion and Neutral Mass Spectrometer) ===
Спектрометр — прямий зондувальний інструмент, який аналізує заряджені частинки (такі як протони й важкі іони) і нейтральні частинки (такі як атоми) поблизу Титана і Сатурна, отримуючи таким чином інформацію про їх атмосфери. Прилад призначений також для
=== Камера підсистеми (Imaging Science Subsystem) ===
Рядок 221:
=== Магнітосферна камера (Magnetospheric Imaging Instrument) ===
Це прямий зондувальний інструмент, який створює світлини та робить
=== RADAR ===
Рядок 233:
=== Ультрафіолетовий спектрометр-камера (Ultraviolet Imaging Spectrograph) ===
Це інструмент дистанційного зондування, який робить фото в ультрафіолетовому світлі, відбитому від таких об'єктів як, наприклад, хмари Сатурна та/або його кільця, для дослідження їх структури та складу. Прилад призначений для вимірювання ультрафіолетового випромінювання з довжиною хвилі від 55,8 до 190 нм, цей інструмент також є цінним для визначення складу атмосфери, її розподілу і температури. На відміну від інших видів спектрометрів
=== Спектрометр для отримання карт у видимому діапазоні (Visible and Infrared Mapping Spectrometer) ===
Це інструмент дистанційного зондування, що отримує дані про склад поверхонь супутників Сатурна, кілець і атмосфер Сатурна і Титана, за допомогою видимого та інфрачервоного світла. Він складається з двох камер в одному блоці: одна для
== Плутонієве джерело живлення ==
Рядок 273:
=== Перевірка загальної теорії відносності ===
10 жовтня 2003 року було оголошено результати експерименту з перевірки [[Загальна теорія відносності|загальної теорії відносності]], проведені за допомогою «Кассіні». Теорія передбачає, що масивний об'єкт (такий як Сонце) викривлює простір-час. Це призводить до затримки й частотного зсуву електромагнітного випромінювання (світла або радіохвиль). Коли апарат перебував
Хоча деякі вимірні відхилення від значень, розрахованих з використанням загальної теорії відносності, передбачені деякими незвичайними космологічними моделями, такі відхилення не були виявлені в цьому експерименті. Попередні випробування з використанням радіохвиль, що передавались космічними зондами Вікінг і Вояджер, відповідали розрахунковим значенням загальної теорії відносності з точністю до 1:1000. Точніші вимірювання з експерименту космічного зонда Кассіні поліпшили цю точність приблизно до 1:51 000<ref group="Note">Наразі це найточніше вимірювання {{нп|Параметризована післяньютонівська формалізація |параметра післяньютонівської формалізації||Parameterized post-Newtonian formalism}} ''γ'' . Його результат ( ''γ'' - 1 = (2,1 ± 2,3) × 10<sup>−5</sup> ) узгоджується з передбаченим [[загальна теорія відносності|загальною теорією відносності]] ( ''γ'' = 1 ).</ref>. Ці дані підтверджують загальну теорію відносності Ейнштейна.
|