Гайворонський тепловозоремонтний завод: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Basio (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Більш розширена і актуальна інформація
Рядок 3:
| логотип =
| тип = ПАТ
| девиз =ПАТ "ГТРЗ" - Територія успіху!
| заснована = [[1897]]
| місцезнаходження = [[Гайворон]] [[Кіровоградська область]] [[Україна]]
| ключеві фігури = ГоловаГенеральний правління: Пилипишин Володимир Миколайовичдиректор
| галузь = [[Машинобудування]]
| продукція = Ремонт локомотивівтепловозів
| обіг =
| операційний прибуток =
| чистий прибуток =
| число співробітників =
| сайт =http://gtrz.com.ua
}}
'''ПАТ «Гайворонський тепловозоремонтний завод»''' — - промислове підприємство [[Україна|України]], знаходитьсящо спеціалізується на капітальному ремонті тепловозів нормальної і вузької колії, а також виробництві запасних частин тягового рухомого складу. Розташоване в місті [[Гайворон]] Кировоградської області.
 
== Історія ==
 
Історія ПАТ «Гайворонський тепловозоремонтний завод» починалася з майстерень по ремонту паровозів вузької (750мм) колії, побудованих в 1897 році на з'єднанні всіх південних залізничних під'їзних шляхів Російським акціонерним товариством Царського будинку (Головні майстерні для ремонту рухомого складу). З 1898 року завод став функціонувати як повноцінне підприємство.
Заснований у [[1897]] році як залізничні майстерні, в яких ремонтувалися [[паровоз]]и і вагони [[ширина колії|вузької колії]]. У [[1937]] році майстерні перейменовані в Паровозоремонтний завод.
 
Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] завод був евакуйований в місто [[Алатир (місто)|Алатир]] [[Чуваська Республіка|Чуваської АРСР]]. Незабаром після звільнення Гайворона до травня [[1944]] року відремонтований перший паровоз, у [[1947]] році досягнутий довоєнний рівень виробництва.
У 1937 році Головні майстерні були перейменовані в Гайворонський паровозоремонтний завод - єдине в системі ЦТВР МПС СРСР підприємство, яке спеціалізувалося на ремонті паровозів вузької (750 мм) колії.
З [[1970]] року завод став називатися Гайворонським тепловозоремонтним заводом.
 
Під час [[Німецько-радянськаДругої війна|Німецько-радянськоїсвітової війни]] завод був евакуйований в місто [[Алатир (місто)|Алатир]] [[Чуваська Республіка|Чуваської АРСР]]. Незабаром після звільнення Гайворона від німецько-фашистських окупантів до травня [[1944]] року відремонтованийбуло відремонтовано перший паровоз, а у [[1947]]  році досягнутийдосягнуто довоєнний рівень виробництва.
 
У 1965 році завод досяг найкращих показників, відремонтувавши 392 паровоза.
 
У зв'язку з переходом на нові, більш прогресивні види тяги - тепловозну і електровозну - підприємство освоїло ремонт тепловозів вузької колії ТУ-4 і ТУ-7, ТУ-2.
 
У квітні 1970 року підприємство було перейменовано в тепловозоремонтний завод.
 
Для поліпшення умов працівників заводу були побудовані новий побутовий корпус з роздягальнями та душовими, а також їдальня, магазин, заводоуправління.
 
Починаючи з 1997 року завод, після реконструкції під'їзних шляхів, тобто перешивки з вузької (750мм) на нормальну (1524мм) колію, приступив до освоєння капітального ремонту тепловозів ТГМ-23, ТГМ-40, ТГК-2 різних модифікацій, дрезин ДГКу, АГМу.
 
З серпня 2004р. завод було реструкторизовано у відкрите акціонерне товариство «Гайворонський тепловозоремонтний завод» як підприємство державного сектора економіки.
 
З 2011 р. завод перейменували в публічне акціонерне товариство «Гайворонський тепловозоремонтний завод».
 
У липні 2014 року Кабінет міністрів України затвердив рішення про продаж 100% акцій заводу (що знаходилися у власності Фонду державного майна України), в вересні 2017 року завод був проданий за 10,7 млн. гривень, новим власником підприємства стала компанія ТОВ «УКРСПЕЦХЕМ».
 
== Продукція ==