Бенкет у чуму: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
м вікіфікація |
||
Рядок 2:
'''«Бенкет під час чуми»''' — четверта з [[Маленькі трагедії|маленьких трагедій]] [[Пушкін Олександр Сергійович|О. С. Пушкіна]], створених у Болдинську осінь.
==Історія створення==
Ця маленька п'єса, що складається з однієї сцени, є перекладом фрагмента з п'єси англійського поета Джона Вільсона «Чумне місто» (
==Сюжет==
У місті панує епідемія [[Чума|чуми]]. Кілька людей накривають стіл на вулиці і починають бенкетувати і співати сумні пісні. Бенкетом керує Вальсінгам (його називають Головою). Під час бенкету до них підходить [[священик]] і дорікає їх у безбожності. Він заклинає їх припинити бенкет і розійтися по домівках, однак Вальсінгам заперечує йому, що у них похмурі будинки, а юність любить радість. Тоді священик нагадує йому, що ще три тижні тому він плакав над [[Могила|могилою]] своєї матері і додає, що бідна жінка зараз плаче на небесах, бачачи його. Голова просить священика піти. Той заклинає його ім'ям покійної дружини, яке змушує його засумувати. Він каже, що його занепалий дух ніколи не досягне того місця, де зараз його мати і дружина. Священик йде, бенкет триває, а Вальсінгам залишається в задумі. Його турбує дух улюбленої матері.
| |||