Фунт стерлінгів: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 109:
Золотий стандарт був призупинений в роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]] (1914-1918). До війни Сполучене Королівство мало одну з найсильніших економік у світі, на неї припадало 40% від усіх іноземних інвестицій у світі. Але після війни країна стала боржником, вона мала заборгованість у 850 млн фунтів, біля 40% яких припадало на США.<ref>{{cite journal|title=The Interest Burden of Inter-Government Debts |date= 2 September 1922|page=342 |work= The Economic World |volume= 110 |url=https://books.google.com/books?id=C0REAQAAMAAJ&pg=PA342&dq=1921+loans+40+per+cent+British+government+spending%22&hl=en&sa=X&ved=0CDQQ6AEwAWoVChMIt6vmmJ_IyAIVi8uACh3gMQwp#v=onepage&q=1921%20loans%2040%20per%20cent%20British%20government%20spending%22&f=false}}</ref> У 1925 була спроба відновити дію золотого стандарту, але тепер з обміном на золоті злитки а не монети. Однак вона не була реалізована через настання [[Велика депресія|Великої депресії]], загальносвітової потужної економічної кризи внаслідок якої фунт стерлінгів девальвував на 25%.<ref>''The Board of Trade Journal'', 7 January 1932</ref>
У 1922 році від [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії]] була відділена [[Ірландська Вільна держава]] яка
У 1940 році, згідно з Угодою з США, вартість фунта стерлінгів була прив'язана до [[Долар США|Долара США]] у співвідношенні £1 = $4,03. Цей курс існував проятягом усієї [[Друга світова війна|Другої світової війни]] і став частиною [[Бреттон-Вудська система|Бреттон-Вудської системи]] яка регулювала обмінні курси валют у післявоєнні роки. Під час війни [[Третій Рейх|нацисци]] проводили таємну спецоперацію «Бернхард», метою якої було підірвати економіку Великої Британії шляхом випуску в обіг великої кількості фальшивих банкнот фунта стерлінгів. У відповідь [[Банк Англії]] припинив друк нових банкнот, і після війни випустив зовсім нову їх серію.
Внаслідок постійного економічного тиску у післявоєнні роки, Уряд Великої Британії 19 вересня 1949 року девальвував фунт стерлінгів на 30,5% до $2,80 за £1.<ref name=srplumt>{{cite news |url=https://news.google.com/newspapers?id=EPQjAAAAIBAJ&sjid=nu0DAAAAIBAJ&pg=6843%2C1538862 |work=Spokesman-Review |location=(Spokane, Washington) |agency=Associated Press |last=Nevin|first=Louis |title=How the British pound plummeted |date=3 October 1976 |page=E2}}</ref> В 1961, 1964 та 1966 роках, фунт піддавався новим атакам тиску на валютний курс через його продажі спекулянтами на користь долара. Урядом [[Гарольд Вільсон|Вільсона]] були прийняті кроки на обмеження вивозу британської валюти за кордон фізичними особами у розмірах не більше 50 фунтів переказом
[[Файл:Sterling zone.png|міні|220пкс|Стерлінгова зона [[Британська імперія|Британської імперії]]]]
До 1970 року, у Великій Британії ціни номінувалися в фунтах, [[шилінг]]ах і [[Пенні (монета Великої Британії)|пенсах]], з співвідношеннями 1 фунт = 20 шилінгів = 240 пенсів, до того ж, з різними, багатьом незрозумілими, написами на монетах та банкнотах. Це створювало багато незручностей. Так наприклад, деякі ціни вказувалися ще в гінеях (одна гінея дорівнювала 21 шилінгу) хоча їх монети давно вишли з обігу. Заклики до приведення фунта до [[Десяткова система числення|десяткової системи числення]] лунали давно і вперше були зроблені ще в 1824 році Сером Джоном Вроттеслі, депутатом від Стаффордшира. Така реформа вже була проведена в деяких колоніях: в [[Гонконг]]у (в 1863-1866 рр.), [[Кіпр]]і (1955-1960) і на території [[Британський мандат у Палестині|Палестинського мандату]] (1926-1948). Зрештою таке рішення було прийняте й Урядом Великої Британії наприкінці 1966 року.<ref>Hansard Parliamentary Papers,HL, Deb 10 March 1966, vol 273, cc1211-6</ref> Рішенням постановлялося що з 15 лютого 1971 фунт стерлінгів стане поділятися на 100 нових пенсів. Щоб відрізнити від колишніх пенсів, з 1971 по 1981 рік випускалися монети з написом «нові пенси» (new pence), після чого в обіг вийшли звичні сьогодні монети з написом «
З падінням [[Бреттон-Вудська система|Бреттон-Вудської системи]] фунт стерлінгів з серпня 1971 перейшов на плаваючий режим валютного курсу (пізніше закріплений як [[Ямайська валютна система]]). Цей перехід привів до деякого зміцнення фунта до $2,65 за £1 в березні 1972. Приблизно в цей час припинила своє існування Стерлінгова зона коли головні його члени перейшли від фіксованого курсу своїх валют відносно фунта стерлінгів до плаваючого відносно фунта та долара.
|