Придністров'я: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
не плутати з Подністров'я (УНР)
Чим підтверджено?
Рядок 13:
{| style="background-color: #f9f9f9; border-collapse: collapse;"
|}
[[FileФайл:Major ethnics groups in Moldova 1989.jpg|270px]]
|-
| colspan="2" style="text-align: center;"|Етнічна карта Придністров'я.
|}
 
'''ПридністровПридністро́в'я''', (не плутати забо '''[[Подністров'я (УНР)|Подні́стря]]'') '<ref>{{Грінченко|Подністря|41453-podnistrja}}</ref>&nbsp;— регіон на вздовж лівого берега річки [[Дністер]]. Історичний край, заселений переважно [[українці|українцями]] ([[русини|русинами]]) та [[молдавани|молдаванами]] ([[волохи|волохами]]). Поділяється на північну ([[Поділля|подільську]]) і південну ([[Український степ|степову]]) частини. До подільського Придністров'я належать [[Кам'янка (Молдова)|Кам'янка]], [[Рибниця]], [[Рашків (Молдова)|Рашків]]; до степового &nbsp;— [[Тирасполь]], [[Дубоссари]], [[Слободзея]]. Подільське Придністров'я входило до складу [[ВКЛ|Великого князівства Литовського]], [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], [[Гетьманщина|Гетьманщини]], степове Придністров'я &nbsp;— до складу [[Золота Орда|Золотої Орди]], [[Кримське ханство|Кримського ханства]], [[Османська імперія|Османів]]. З кінця XVIII &nbsp;ст. північна і південна частині об'єднані у складі [[Російська імперія|Російської імперії]] ([[Подільська губернія]] і [[Херсонська губернія]]). У 1918 році належало [[УНР]], згодом &nbsp;— [[УРСР|Радянській Україні]]. [[1940]] року передане радянською владою до складу [[МРСР|Радянської Молдови]]. З [[1992]] року, внаслідок [[Придністровський конфлікт|Придністровського конфлікту]], контролюється самопроголошеною [[невизнані держави|невизнаною]] [[Придністровська Молдавська Республіка|Придністровською Молдавською Республікою]], терени якої [[Молдова]] вважає своїми. Румунська назва &nbsp;— '''Трансні́стрія''' ({{lang-ro|Transnistria}}, «Задністров'яЗадністря»).
 
== Історія ==
 
=== Адміністративно-державні утворення ===
[[FileФайл:Location of Cossack Hetmanate.png|thumb|450px|Україна за часів Богдана Хмельницького.]]
 
==== В добу [[Київська Русь|Київської Русі]] ====
* [[Уличі]]
Рядок 71 ⟶ 73:
 
==== Друга світова війна ====
У 1941&nbsp;р. Німеччина і її союзники напали на СРСР, Румунія отримала можливість повернути території, приєднані рік тому Радянським Союзом. До складу Великої Румунії, крім Бессарабії і північної Буковини, увійшла область між річками Південний Буг і Дністер (включаючи міста Балта, Одеса та правобережну частину м. Миколаєва), яку назвали [[Трансністрія|Трансністрією]] («Задністров'яЗадністря»).
 
У 1944&nbsp;р., з виходом Червоної армії на Балкани, межі повернулися до положення, що існували на початок німецько-радянської війни.
Рядок 92 ⟶ 94:
25 серпня 1991&nbsp;р. т.з. Верховна Рада ПМРСР прийняла «Декларацію про незалежність ПМРСР» (Молдова проголосила незалежність двома днями пізніше).
 
27 серпня 1991&nbsp;р. парламент Молдавської РСР прийняв закон №&nbsp;691 «Про декларацію про незалежність», який оголошував що не має юридичної сили закон 2 серпня 1940&nbsp;р. «Про утворення союзної Молдавської РСР», відповідно до якого МАРСР стала частиною Молдавської РСР, підкреслюючи, що "не запитавши населення Бессарабії, півночі Буковини та області Херца, насильно захоплених 28 червня 1940 року, а також населення Молдавської АРСР (Задністров'яЗадністря), утвореної 12 жовтня 1924 року, Верховна Рада СРСР, у порушення своїх конституційних повноважень, прийняла 2 серпня 1940 року закон «Про утворення союзної Молдавської РСР».<ref>[http://www.bri.gov.md/oDepartamentru/Zakonodatelistvo/Zakoni/Nezavisimosti.htm ЗАКОН РЕСПУБЛИКИ МОЛДОВА О Декларации о независимости Республики Молдова Nr.691-XII от 27.08.91]</ref>
 
5 листопада 1991&nbsp;р., у зв'язку з розпадом СРСР, ПМРСР перейменована в Придністровську Молдавську Республіку (ПМР). У молдовській версії назва звучить як «Дністровська Молдавська Республіка».
Рядок 103 ⟶ 105:
 
== Населення ==
 
=== Відомі українці ===
{{External media|
Рядок 109 ⟶ 112:
}}
 
* [[Скліфосовський Микола Васильович]] &nbsp;— український і російський хірург.
* [[Шкурупій Гео Данилович]] &nbsp;— український письменник, представник напряму [[панфутуризм]]у.
* [[Іван Сірко]] &nbsp;— легендарний [[кошовий отаман]] [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]]. В січні 1664-го року, під час походу, взяв у облогу Тягиню ([[Бендери]]), повернувши до козацької України все Придністров'я, разом з [[Рашків (Молдова)|Рашковом]]<ref>[[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитро Яворницький]]. Історія запорозьких козаків. Т. II, 1990, с. 262—263.</ref>. До Сірка під Бендери з козаками ходили [[Іван Свирговський]] у 1574-му році, і [[Григорій Лобода]] з [[Северин Наливайко|Северином Наливайком]] 1594-го.
* [[Іван Мазепа]] (1639—1709, [[Варниця]], [[Османська імперія]])&nbsp;— український гетьман, борець за незалежну Україну. Помер та був похований у селі Варниця, неподалік від [[Бендери|Бендер]]. На місці колишньої могили тепер знаходиться пам'ятний знак з написом: «На цьому місці 22 вересня 1709 року помер гетьман України Іван Мазепа». Разом з гетьманом Мазепою у Бендерах перебували його соратники [[Пилип Орлик]], [[Гордієнко Кость|Кость Гордієнко]], [[Войнаровський Андрій Іванович|Андрій Войнаровський]], [[Дмитро Лазаревич Горленко|Дмитро Горленко]].
* [[Пилип Орлик]] (1672—1742)&nbsp;— український гетьман, борець за незалежну Україну. Після смерті Івана Мазепи обраний українським гетьманом на козацькій раді в [[Бендери|Бендерах]] 5 квітня 1710-го року. Того ж дня козацькою старшиною та гетьманом була ухвалена так звана [[Конституція Пилипа Орлика|«Бендерська Конституція»]], перша конституція України<ref>[http://chtyvo.org.ua/authors/Pritsak_Omelian/The_First_Constitution_of_Ukraine_5_April_1710_anhl.pdf Omeljan Pritsak. The First Constitution of Ukraine (5 April 1710)]//Harvard Ukrainian Studies.&nbsp;— Vol. 22: Cultures and Nations of Central and Eastern Europe (1998).&nbsp;— Published by [[Украинский научный институт Гарвардского университета|Harvard Ukrainian Research Institute]].&nbsp;— PP. 471—496</ref>. 1711-го року, саме з Бендер відправляється Орлик у [[Похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну (1711)|визвольний похід проти росіян на Правобережну Україну]], але після невдалої осади [[Біла Церква|Білої Церкви]], змушений повертатися назад. Резиденція гетьмана залишається в Бендерах до 1714-го року.