Каганець Марко Васильович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 44:
== Життєпис ==
Народився у [[Коропець|Коропці]] (тепер [[Монастириський район|Монастириського району]]) в селянській родині (старші: брат Іван, сестра Юстина). Освіту здобув, займаючись самоосвітою, самотужки вивчив [[німецька мова|німецьку мову]]. Сусідом Марка Каганця був батько [[Гаврилишин Богдан Дмитрович|Богдана Гаврилишина]]. Одружився після повернення з війська. [[Вуйко]] дружини Федоні був [[війт]]ом Коропця.<ref>''Гаврилишин Д.'' Коропець… — С. 558.</ref> Мав брата Івана, якому в жовтні 1908-го було 33 роки<ref name="KL1908_6">[http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=klw&datum=19081016&seite=10&zoom=33&query=%22Epilog%22%2B%22zaj%C5%9Bcia%22%2B%22w%22%2B%22Koropcu%22&ref=anno-search Epilog zajścia w Koropcu] //
=== Громадський почин ===
Рядок 52:
Брав участь у виборах до [[Райхсрат|Австро-Угорського парламенту]], [[Галицький Сейм|Галицького Сейму]]. У січні 1908 р. мав аудієнцію у графа Бадені, який вимагав не брати участі у виборах до парламенту у Відні взамін за 15 моргів поля.<ref name="ReferenceA"/> Перед смертю отримав два листи від [[намісник]]а Галичини графа [[Анджей Казімєж Потоцький|Анджея Казімєжа Потоцького]] з вимогою не брати участь у виборах.<ref name="ВМ3">''Маркевич В.'' Коропець… — С. 553.</ref>
Під час правиборів<ref>[http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=klw&datum=19080208&seite=3&zoom=33 Polała się krew] // [[Kurjer Lwowski]]. — 1908. — № 65 (8 lutego). — S. 3. {{ref-pl}}</ref> до Галицького Сейму<ref name="KSt1">[http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=ksw&datum=19080301&seite=1&zoom=33 Kurjer Stanislawowski]. — 1908. — № 1173 (1 marca). — S. 1. {{ref-pl}}</ref> IX каденції 6 лютого 1908 року, протестуючи проти фальсифікації передвиборчої боротьби, був заколотий багнетами [[жандарм]]ами (діал. '''«шандарами»,''' зокрема Ябчинським, Токарським, Банасем; за словами посла Семена Вітика під час розгляду справи в Райхсраті, жандарми кричали до протестувальників, зокрема, «собачі душі»<ref>[http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=klw&datum=19080702&seite=4&zoom=33&query=%22Kahaniec%22&ref=anno-search ] //
За загиблим у 1908 році Марком Каганцем було заборонено проводити богослужіння в [[Собор Святого Юра|Соборі Святого Юра]].<ref>''[[Горак Роман Дмитрович|Горак Р]].'' Задля празника. У сутінках. — К. : Радянський письменник, 1989. — С. 208. — ISBN 5-333-00206-1.</ref> Похований у Коропці, на могилі стоїть хрест із червоного каменю-[[пісковик]]у.
|