Вікіпедія

Миколаїв (Львівська область): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 76:
 
=== Поява міста Миколаєва ===
Поява міста Миколаєва пов'язана з особою [[Микола Тарло|Миколи Тарла]]. Родина Тарлів з'явилася в часи Владислава Опольського, який спроваджував сілезьких лицарів. Піденесення родини почалося від Закліки Тарла, який вперше згадується під [[1431]]&nbsp;р. як посланець короля [[Владислав II Ягайло|Владислава Ягайла]] до подільських магнатів, які не хотіли віддавати Поділля з Кам'янцем васалам великого литовського князя [[Свидригайло Ольгердович|Свидригайла]]<ref>Софонович Феодосій. Хроніка з літописців стародавніх. К., 1992, с. 182.</ref>. Пізніше Закліка Тарло з Щекаровиць став крайчим коронним і старостою стрийським. Синами Закліки були Андрій Тарло іта Павло Тарло. Племінником Павла був сандомирський хоружний і королівський секретар Микола Тарло, який є засновником міста Миколаєва<ref>Миколаївщина. Збiрник наукових статей.&nbsp;— Т.1 / Iн-т українознавства iм. I.Крип'якевича НАН України.&nbsp;— Львiв, 1998.&nbsp;— С. 107.</ref>.
 
Микола Тарло був у хорошихдобрих відносинах із [[Сигізмунд Август|Сигізмундом Августом]]. [[20 лютого]] [[1570]]&nbsp;р. було підписано привілей на заснування міста Миколаєва.
 
Привілей короля Сигизмунда Августа на заснування міста Миколаєва і надання йому магдебурського права підписаний 20 лютого 1570&nbsp;р. був підтверджений королями [[Стефан Баторій|Стефаном Баторієм]], [[Сигизмунд ІІІ|Сигизмундом ІІІ]], [[Владислав ІV|Владиславом ІV]], [[Михайло Корибут|Михайлом Корибутом]], [[Август ІІ|Августом ІІ]]. З незначними змінами він був підтверджений і австрійськими цісарями [[Йосиф II|Йосифом ІІ]] у [[1782]]&nbsp;р. та [[Франц II|Францом І]] у 1794&nbsp;р.<ref>Миколаївщина. Збiрник наукових статей.&nbsp;— Т.1 / Iн-т українознавства iм. I.Крип'якевича НАН України.&nbsp;— Львiв, 1998.&nbsp;— С. 109.</ref>
 
Перша грамота, яка лягла в основу конституції міста підтверджує те, що міщани отримували власне самоурядування на чолі з виборною Радою з 6 чоловік, очолених бурмістром, звільнювалися від юридикації будь-яких урядовців і підлягали у всіх справах суду війта. Щоби заохотити нових поселенців їх звільнювали від усіх податків на 20 років, в тому числі від «[[шос]]у» (стягався з міського населення пропорційно до розміру нерухомого і рухомого майна)<ref>Миколаївщина. Збiрник наукових статей.&nbsp;— Т.1 / Iн-т українознавства iм. I.Крип'якевича НАН України.&nbsp;— Львiв, 1998.&nbsp;— С. 111.</ref>.
Рядок 86:
Тарло вибрав місце для міських укріплень, для костьолу, для свого власного дому. Міські укріплення будувалися вже з врахуванням застосування артилерії. Судячи з того, що у XVII&nbsp;ст. місто кілька разів витримало татарські наїзди, укріплення таки були добудовані.
 
Найдавніше передмістя виникло при дорозі на Дроговиже, де була церква св.Святого Миколая, звалося спочатку Перемиським, бо сам тракт, вів з Перемишля на Галич. У XIX&nbsp;ст., коли система доріг змінилася, це передмістя називали Львівським.
Помер Микола Тарло влітку [[1571]]&nbsp;р., маючи заледве близько 50 років<ref>Миколаївщина. Збiрник наукових статей.&nbsp;— Т.1 / Iн-т українознавства iм. I.Крип'якевича НАН України.&nbsp;— Львiв, 1998.&nbsp;— С. 112.</ref>.
 
У [[1578]]&nbsp;р. у місті було 37 дворів. У [[1580]]&nbsp;р. міщани добилися права на безмитний проїзд старостинською дорогою через Дроговиже. Ядвіга Тарло (дружина Миколи Тарла), яка жиламешкала у [[Дроговиж]]і, активно вмішувалася у життя міста і вважала себе дідичкою. Тому боротьба міщан з нею розпочалася звід 1580 &nbsp;р.<ref>Миколаївщина. Збiрник наукових статей.&nbsp;— Т.1 / Iн-т українознавства iм. I.Крип'якевича НАН України.&nbsp;— Львiв, 1998.&nbsp;— С. 113.</ref>.
 
=== XIII—XV&nbsp;ст. ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Миколаїв_(Львівська_область)