Великий терор: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
правопис, стиль |
||
Рядок 4:
== Масштаби ==
Масовий терор періоду тодішня влада країни вчиняла на всій території СРСР, а також у [[Монголія|Монголії]] і [[Тува|Туві]], на підставі «спущених на місця» Миколою Єжовим цифр «планових завдань» щодо виявлення та покарання так званих [[ворог народу|ворогів народу]]<ref>[http://www.memo.ru/history/document/0447.htm Оперативный приказ народного комиссара внутренних дел союза С. С. Р. № 00447 об операции по репрессированию бывших кулаков, уголовников и др. антисоветских элементов, 1937]</ref>. Показовим стало стрімке зростання числа розстріляних: 1118 осіб в 1936 році і
Протягом кампанії до ув'язнених якнайширше застосовувалися [[катування]]; [[вирок]]и до [[розстріл]]у, що не підлягали оскарженню, виносилися найчастіше без будь-якого суду й негайно приводились у виконання.
Рядок 137:
Частина репресій проводилася відносно осіб уже засуджених, що перебували в таборах. Для них виділялися ліміти «першої категорії», і також утворювалися трійки.
Терміни дії «куркульської операції» (як вона іноді називалася в документах НКВС, оскільки колишні куркулі становили більшість репресованих) кілька разів продовжувалися, а ліміти переглядалися. Так, 31 січня 1938 постановою Політбюро для 22 регіонів були виділені додаткові ліміти в 57 тис. 200 чоловік, у тому числі по «першій категорії» — 48 тис. чоловік, 1 лютого Політбюро затверджує додатковий ліміт для таборів Далекого Сходу в 12 тис. чоловік «першої категорії», 17 лютого — додатковий ліміт для України в 30 тис. чоловік всіх категорій, 31 липня — для Далекого Сходу 15 тис. чоловік
Для того, щоб виконати й перевиконати встановлені плани з репресій органи НКВС заарештовували й передавали на розгляд трійок справи людей самих різних професій і соціального походження.
Рядок 212:
* [[24 червня]] 1938 — директива Наркомату Оборони про звільнення із РККА військовослужбовців національностей, не представлених на території СРСР;
Як показав на допиті колишній голова трійки по Москві й Московській області М. І. Семенов,
{{цитата|«…Під час проведення масових операцій 1937—1938 р. з вилучення поляків, латишів, німців й ін. національностей, — арешти виконувалися без наявності компрометуючих матеріалів». А. О. Постіль, колишній начальник 3 відділення 3 відділу УНКВС у Москві й Московській області, свідчив: «Заарештовували й розстрілювали цілими родинами, у числі яких ішли зовсім неписьменні жінки, неповнолітні й навіть вагітні й усіх, як шпигунів, підводили під розстріл… тільки тому, що вони — „націонали…“. План, спущений Заковським, був 1000—1200 „націоналів“ на місяць.[http://www.martyr.ru/content/view/6/15/ Спецобъект «Бутовский полигон» (история, документы, воспоминания)]}}
Рядок 290:
{{цитата|
«ЦК ВКП стало відомо, що секретарі обкомів-крайкомів, перевіряючи працівників УНКВС, ставлять їм у провину застосування
{{text| Перший секретар ЦК КП Білорусі [[Пономаренко Пантелеймон Кондрат'євич|п. К. Пономаренко]] зажадав від керівника республіканського НКВС Насєдкіна — про що той пізніше письмово доповів новому главі НКВС СРСР Берии — відсторонити від виконання службових обов'язків всіх працівників, які брали участь у побиттях арештованих. Але від цієї ідеї довелося відмовитися: Насєдкін пояснив першому секретареві ЦК, що "якщо піти цим шляхом , те треба 80 відсотків усього апарата НКВС БССР зняти з роботи й віддати під суд».}}<ref>[http://www.redstar.ru/2007/08/15_08/4_01.html Владимир Федотов]</ref>
|