Студити: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стиль, оформлення, вікіфікація |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
[[Студійський устав]]-правило ввів у [[Києво-Печерський монастир|Києво-Печерському монастирі]] близько [[1070]] св. [[Феодосій Печерський]], звідки він поширився по інших монастирях. У кінці [[19 століття|19 ст.]] в [[Галичина|Галичині]] розпочався рух за віднову первісного чернечого життя. В [[1898]] р. на Сокальщині (нині — Львівська область) було засновано першу монашу спільноту.
Молодих юнаків підтримав майбутній митрополит [[Шептицький Андрей|Андрей (Шептицький)]] з метою відродження форми монашого життя, властивої для слов'ян Сходу. Перших студитів А. Шептицький поселив у с.
З [[1935]] року студити почали видавати місячник «Ясна Путь» (для внутрішнього вжитку) і «Промінчик Сонця Любови» для народу. У [[1939]] році в студитів було 8 монастирів і 3 місійні станиці (на [[Підляшшя|Підляшші]] — [[Заболотів]] і Шостка та на [[Полісся|Поліссі]]). Головним настоятелем студитів був митрополит А. Шептицький з титулом [[архимандрит]]а, по його смерті — брат митрополита [[Климентій Шептицький]]. 1939 року усіх студитів було 225 (у тому числі 22 ієромонахи). З приходом більшовиків [[1944]] р. чимало студитів загинуло, у [[Унівська лавра|Свято-Успенській Лаврі]] в Уневі влаштовано концентраційний табір для духовенства, яке не визнало російське [[православ'я]].
| |||