Довідка:Нові редагування: відмінності між версіями

нема опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Немає опису редагування
{{Шаблон:Вікіпедія:Редагування}}
= Ганс Андерсен[ред. • ред. код] =
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем [[Андерсен]].
===Назар Запотічний Васильович (29 січня 2006,с.Надрічне) ===
{| class="wikitable"
<references />
! colspan="2" |Ганс Крістіан Андерсен
|-
! colspan="2" |Hans Christian Andersen
|-
| colspan="2" |Ганс Крістіан Андерсен у [[1869]] році
|-
!При народженні
|Hans Christian Andersen
|-
!Народження
|[[2 квітня]] [[1805]]
|-
| [[Оденсе]], [[Данія]]
|-
!Смерть
|[[4 серпня]] [[1875]] (70 років)
|-
| [[Копенгаґен]], [[Данія]]
|-
!Поховання
|Assistens Cemetery<sup>[d]</sup>
|-
!Національність
|[[Данці|данець]]
|-
!Громадянство
| [[Данія]]
|-
!Alma mater
|Slagelse Gymnasium<sup>[d]</sup>
|-
!Мова творів
|[[Данська мова|данська]]
|-
!Рід діяльності
|письменник, поет
|-
!Напрямок
|новели, казки
|-
!Жанр
|[[казка]]
|-
![[Magnum opus]]:
|The Improvisatore<sup>[d]</sup>, A Walking Tour from Holmen’s Canal to the Eastern Point of Amager in the Years 1828 and 1829<sup>[d]</sup>, The Fairy Tale of My Life<sup>[d]</sup>, [[Гидке каченя]]<nowiki/>і [[Русалонька|The Little Mermaid]]
|-
| colspan="2" |'''Нагороди та премії'''
|-
| colspan="2" |премія Прометея, зал слави<sup>[d]</sup> Golden Paintbrush<sup>[d]</sup>
|-
!Автограф:
|
|-
! colspan="2" | Роботи у Вікіджерелах
|-
! colspan="2" | Висловлювання у Вікіцитатах
|-
| colspan="2" |''' Ганс Крістіан Андерсен''' на [[Вікісховище|Вікісховищі]]
|}
'''Ганс Крі́стіан А́ндерсен''' ([[Данська мова|дан.]] ''Hans Christian Andersen''; [ˈhanˀs ˈkʁæsdjan ˈɑnɐsn̩]; [[2 квітня]] [[1805]], [[Оденсе]] — [[4 серпня]] [[1875]], [[Копенгаген]]) — [[Данія|данський]] [[письменник]], [[казкар]], автор відомих у всьому світі казок ''«Стійкий олов'яний солдатик»'', ''[[Гидке каченя|«Гидке каченя»]]'', ''[[Снігова королева|«Снігова королева»]]'', ''[[Дюймовочка|«Дюймовочка»]]'' та інших. Казки Андерсена перекладені більш ніж 150 мовами світу, вони стали основою для численних [[Екранізація|екранізацій]], [[Мультфільм|мультфільмів]], [[Театр|театральних]] постановок, [[Балет|балетів]] тощо.
 
=== Особисте життя казкаря[ред. • ред. код] ===
Ганс Крістіан Андерсен ніколи не був одружений і не мав дітей. Через це частина його життя, а саме особисте, обросло легендами та переказами. Частину цих відомостей сучасники дізналися із його уст, себто із автобіографічної книжки, а решту розповіли в своїх мемуарах його сучасники та дослідники.
 
Встидливий та полохливий хлопчак, Ганс уперше закохався ще в школі. То була дівчинка Сара, яка жаліла худорлявого з маленькими очима, величезним носом та довгими руками хлопчину. Подаровану нею троянду Андерсен зберігав впродовж усього життя.
 
У 25 років юнак Андерсен закохався в сестру університетського приятеля 17-річну Ріборґ Войт. Але її брат не хотів мати такого дивака за свого родича й заявив Гансові, що вона засватана. Він так і не дізнався, що кохана ніколи не виходила заміж.
 
20 вересня 1843 року Андерсен написав: «Я кохаю!». Йшлося про шведську співачку Енні Лінд. Вродлива жінка була на 15 років молодшою за Андерсена. На його освідчення відповіла, що взамін може запропонувати лише дружбу. Називала його братом. Оперна діва вийшла заміж за піаніста. Найліричніші казки Андерсена — «Русалонька», «Снігова королева», «Соловейко» — присвячені саме Енні Лінд.
 
«Я заплатив за свої казки велику, непомірну ціну. Відмовився заради них від особистого щастя і проґавив той час, коли уява повинна була поступитися місцем дійсності», — писав він у спогадах. Перед смертю письменник відвідував будинки розпусти, де довго бесідував з оголеними дівчатами. Далі розмов справа не йшла. Андерсен помер, так і не пізнавши жінки.
 
=== Світове визнання письменника[ред. • ред. код] ===
Розквіт творчості Ганса Крістіана Андерсена припав на другу половину 1830-1840-х років; тоді було написано більшість казок, які пізніше принесли йому світову славу.
 
У 1867 році Ганс Християн Андерсен отримав чин статського радника і звання почесного громадянина свого рідного міста Оденсе. Він був також нагороджений рицарським орденом Данеброг в Данії, орденом Білого Сокола Першого класу в Німеччині, орденом Червоного орла Третього класу в Пруссії, орденом Святого Олава в Норвегії.
 
У 1875 році за наказом короля було оголошено в день народження письменника, що буде поставлений пам'ятник Андерсену в Копенгагені в королівському саду. Андерсен не вважав себе дитячим письменником і сам не цінував свої казки, але продовжував писати все нові й нові.
 
=== Хвороба і смерть митця[ред. • ред. код] ===
Андерсен відрізнявся високим зростом, був худорлявий і сутулий. Характер у казкаря теж був вельми кепський і полохливий: він боявся пограбувань, собак, втрати паспорта, боявся загинути у вогні та отруєння. Він жахався найменшої подряпини, а назви хвороб викликали у нього тремтіння. Йому снилося, що його поховають заживо, тому щовечора клав біля ліжка записку: «Я живий».
 
1872 року Андерсен вперше пережив напад хвороби, від якої йому вже не судилося вилікуватися. Влітку [[1872]] Андерсен упав з ліжка й дуже забився. Він так і не одужав після цієї травми, але прожив до 4 серпня [[1875]] року. Помер у будинку свого друга банкіра Моріца Мельхіора. Напередодні смерті він замовив музику на свій похорон, формулюючи замовлення словами: «Більшість із тих, хто йтиме за мною, будуть дітьми, тож нехай такт відповідає маленьким крокам».
 
На час своєї смерті Андерсен уже здобув світову славу. Він отримував стипендію від данського уряду як «національна гордість». Уже до смерті казкаря розпочалося планування встановлення йому пам'ятника, який зараз стоїть на площі перед ратушею у Копенгагені. День похорону Ганса Крістіана Андерсене був оголошений національним днем жалоби в Данії, а на відспівуванні письменника була присутня королівська сім'я.
 
== Творча діяльність[ред. • ред. код] ==
Пам'ятник Г. К. Андерсен у [[Копенгаґен|Копенгаґені]]
Перу Андерсена належать [[Поема|поеми]], [[П'єса|п'єси]], [[Нарис|нариси]], [[Роман (жанр)|романи]], книги подорожніх нотаток, проте в літературі він залишився перш за все, як автор казок та історій, що склали 24 збірки, виданих в 1835—1872. Загалом, дослідники життя та творчості Андерсена, зокрема Ганс Крістіан Андерсен Центр, зуміли віднайти чималий пласт творінь данського письменника: 212 казок, 28 саг, 6 романів, 6 «іншої прози», 51 п'єсу, 25 подорожніх книжок, 4 біографії, 6 автобіографічних публікацій, 42 статті, листи та інші речі, 7 сатирично-гумористичних оповідок, 8 поем, 1024 вірша и 37 брошур.
 
У літературі дебютував восени [[1828]] як автор сповненого казкової містики твору «Прогулянки від Хольмен-каналу до східного мису острова Амагер» ''(хоч до того він відсилав пробні свої твори до газет й альманахів і декотрі з них були опубліковані, а деякі залишилися в рукописах чи дитячих споминах автора)''. Видана на Новий [[1829]] рік, книжечка набула великої популярності й уже в квітні вийшов її другий наклад. Пізніше він приєднався до течії прогресивних романтиків.
 
З [[1835]] року він почав друкувати [[Казка|казки]], яких за 40 років написав 156. У цьому жанрі найповніше виявився художній талант Андерсена. Казки Андерсена тісно пов'язані з фольклором, дуже динамічні, в них багато [[Гумор|гумору]], [[фантастика]] поєднана з реальним життям; багато казок є гострою соціальною сатирою ([[Нове вбрання короля|«Нове вбрання короля»]], «Соловей», «Кожному — своє місце», «Свині», «Слимак і кущ троянди», [[Дюймовочка|«Дюймовочка»]]). Жорстоким грошолюбам у казках протистоять прості бідні люди, яких Андерсен наділяє найблагороднішими моральними рисами і якостями («Стійкий олов'яний солдатик», «Кресало», [[Русалонька|«Русалонька»]], «Дівчинка з сірниками», «Снігова королева»). Казки Андерсена пройняті соціальним оптимізмом і щирою вірою в краще майбутнє людства.
 
=== Казки[ред. • ред. код] ===
У 1835 році, у переддень Різдва, вийшла друком невеличка книжка Андерсена «Казки для дітей». Це стало доброю традицією — до кожного Різдва митець видавав нову книжку, і данці сприймали її як чудовий різдвяний подарунок для своїх родин. Усього на сьогодні відомо 158 його казок, і тільки 12 із них створено на основі традиційних фольклорних творів. Отже, поняття літературна казка якнайкраще відповідає сутності творчості цього видатного митця, який сам вигадував казкові історії. На тлі численних казкарів, яких породила епоха романтизму в різних країнах, казки Андерсена відрізняються відсутністю дидактичних основ і, як здавалося критикам XIX століття, відсутністю належної шани до королівських осіб, які в казках Андерсена ходять палацом у пантофлях (адже палац є їхнім домом), стелють постелі й варять гречану кашу.
{| class="wikitable"
|
* «Лелеки» (Storkene, 1839)
* «Альбом хрещеного» (Gudfaders Billedbog, 1868)
* «Ангел» (Engelen, 1843)
* «Анне Лісбет» (Anne Lisbeth, 1859)
* «Бабуся» (Bedstemoder, 1845)
* «Блоха і професор» (Loppen og Professoren, 1872)
* «Блукаючі вогники в місті» (Lygtemændene ere i Byen, sagde Mosekonen, 1865)
* « Бог ніколи не вмре» (Den gamle Gud lever endnu, 1836)
* «Великий морський змій» (Den store Søslange, 1871)
* «Бронзовий кабан» (Metalsvinet, 1842)
* «Бузина матінка» (Hyldemoer, 1844)
* «Бутилочне горлишко» (Flaskehalsen, 1857)
* «В день смерті» (Paa den yderste Dag, 1852)
* «В дитячій» (I Børnestuen, 1865)
* «Весела вдача» (Et godt Humeur, 1852)
* «Вітер розповідає про Вальдемара До і його доньок» (Vinden fortæller om Valdemar Daae og hans Døttre, 1859)
* «Вітряк» (Veirmøllen, 1865)
* «Чарівний пагорб» (Elverhøi, 1845)
* «Комірець» (Flipperne, 1847)
* «Всяк знайсвоє місце» («Alt paa sin rette Plads», 1852)
* «Вен і Глен» (Vænø og Glænø, 1867)
* «Гидке каченя» (Den grimme Ælling, 1843)
* «Ганс Опецьок» («Ганс-дурник») (Klods-Hans, 1855)
* «Два брата» (To Brødre, 1859)
* «Дві дівиці» (To Jomfruer, 1853)
* «Дванадцать пасажирів» (Tolv med Posten, 1861)
* «Дворовий півень і флюгерний» (Gaardhanen og Veirhanen, 1859)
* «Льодяна діва» (Iisjomfruen, 1861)
* «Дівчина з сірниками» (Den lille Pige med Svovlstikkerne, 1845)
* «Дівчинка, яка наступила на хліб» (Pigen, som traadte paa Brødet, 1859)
* «День переїзду» (Flyttedagen, 1860)
* «Дикі лебеді» (De vilde Svaner, 1838)
* «Директор лялькового театру» (Marionetspilleren, 1851)
* «Дні тижня» (Ugedagene, 1868)
* «Домовий і господиня» (Nissen og Madamen, 1867)
* «Домовик крамаря» (Nissen hos Spekhøkeren, 1852)
* «Дорожній товариш» (Reisekammeraten, 1835)
* «Дочка болотного царя» (Dynd-Kongens Datter, 1858)
* «Дріада» (Dryaden, 1868)
* «Дюймовочка» (Tommelise, 1835) (см. также Дюймовочка (персонаж))
* «Єврейка» (Jødepigen, 1855)
* «Ялина» (Grantræet, 1844)
* «Єпископ Берглумський і його родичі» (Bispen paa Børglum og hans Frænde, 1861)
* «Є ж рязница!» («»Der er Forskjel!», 1851)
* «Жаба» (Skrubtudsen, 1866)
* «Наречений і наречена» (Kjærestefolkene или Toppen og Bolden, 1843)
* «Зелені крихти» (De smaa Grønne, 1867)
* «Злий князь» (Den onde Fyrste, 1840)
* «Золотий хлопчик» (Guldskat, 1865)
* «І в щіпці часом ховається щастя» (Lykken kan ligge i en Pind, 1869)
* «Іб і Христиночка» (Ib og lille Christine, 1855)
* «З вікна богадільні» (Fra et Vindue i Vartou, 1846)
* «Справжня правда» (Det er ganske vist!, 1852)
* «Історія року» (Aarets Historie, 1852)
* «Історія однієї матері» (Historien om en Moder, 1847)
* «Як буря переважила вивіски» (Stormen flytter Skilt, 1865)
* «Яка красива!» («»Deilig!», 1859)
* «Калоши щастя» (Lykkens Kalosker, 1838)
* «Крапля води» (Vanddraaben, 1847)
* «Ключ від воріт» (Portnøglen, 1872)
* «Дещо» («Noget», 1858)
* «Дзвін» (Klokken, 1845)
* «Дзвоновий вир» (Klokkedybet, 1856)
* «Дзвоновий сторож Оле» (Taarnvægteren Ole, 1859)
* «Комета» (Kometen, 1869)
* «Червоні черевички» (De røde Skoe, 1845)
* «Хто ж найщасливіша?» (Hvem var den Lykkeligste?, 1868)
* «Лебедине гніздо» (Svanereden, 1852)
* «Лён» (Hørren, 1848)
* «Маленький Клаус і Великий Каус» (Lille Claus og store Claus, 1835)
* «Маленький Тук» (Lille Tuk, 1847)
* «Метелик»(Sommerfuglen, 1860)
* «Муза нового віку» (Det nye Aarhundredes Musa, 1861)
* «На дюнах» (En Historie fra Klitterne, 1859)
* «На краю моря» (Ved det yderste Hav, 1854)
* «На могилі дитини» (Barnet i Graven, 1859)
* «На пташиному дворі» (I Andegaarden, 1861)
* «Гноївковий жук» (Skarnbassen, 1861)
* «Німа книга» (Den stumme Bog, 1851)
* «Нічний ковпак старого холостяка» (Pebersvendens Nathue, 1858)
* «Недобрий хлопчик» (Den uartige Dreng, 1835)
|
* «Нове вбрання короля» (Keiserens nye Klæder, 1837)
* «Про що розказувала стара Іоганна» (Hvad gamle Johanne fortalte, 1872)
* «Обривок нитки перлів» (Et stykke Perlesnor, 1856)
* «Кресало» (Fyrtøiet, 1835)
* «Оле-Лукойе» (Ole Lukøie, 1841)
* «Щепка райської рослини» (Et Blad fra Himlen, 1853)
* «Парочка» (Kærestefolkene, 1843)
* «Пастушка і сажотрус» (Hyrdinden og Skorsteensfeieren, 1845)
* «Пейтер, Петер і Пер» (Peiter, Peter og Peer, 1868)
* «Перо и чорнильниця» (Pen og Blækhuus, 1859)
* «Танцюй, лялечко, танцюй!» (Dandse, dandse Dukke min!, 1871)
* «Побратими» (Venskabs-Pagten,1842)
* «Под вербою» (Under Piletræet, 1852)
* «Пролісок» (Sommergjækken, 1862)
* «Останній сон старого дуба» (Det gamle Egetræes sidste Drøm, 1858)
* «Остання перлина» (Den sidste Perle, 1853)
* «Прадід» (Oldefa'er, 1870)
* «Предки птахівниці Грети» (Hønse-Grethes Familie, 1869)
* «Прекрасна троянда світу» (Verdens deiligste Rose, 1851)
* «Принцеса на горошині» (Prindsessen paa Ærten, 1835)
* «Пропаща» («Hun duede ikke», 1852)
* «Стрибуни» (Springfyrene, 1845)
* «Псіхея» (Psychen, 1861)
* «Птаха народної пісні» (Folkesangens Fugl, 1864)
* «Птаха фенікс» (Fugl Phønix, 1850)
* «П'ятеро з одного стручка» (Fem fra en Ærtebælg, 1852)
* «Райський сад» (Paradisets Have, 1839)
* «Розповіді сонячного промінця» (Solskins-Historier, 1869)
* «Хлоп'яча балаканина» (Børnesnak, 1859)
* «Троянда с могили Гомера» (En Rose fra Homers Grav, 1842)
* «Ромашка» (Gaaseurten, 1838)
* «Русалонька» (Den lille Havfrue, 1837)
* «З фортечного валу» (Et Billede fra Castelsvolden, 1846)
* «Садівник і господарі» (Gartneren og Herskabet, 1872)
* «Сальная свічка» (Tællelyset, 1820-е гг.)
* «Найнеймовірніше» (Det Utroligste, 1870)
* «Свічки» (Lysene, 1870)
* «Свинопас» (Svinedrengen, [[1841]])
* «Свиня-скарбничка» (Pengegrisen, 1854)
* «Сердечне горе» (Hjertesorg, 1852)
* «Срібна монетка» (Sølvskillingen, 1861)
* «Сидень» (Krøblingen, 1872)
* «Скороходи» (Hurtigløberne, 1858)
* «Сніговик» (Sneemanden, 1861)
* «Сніжна королева» (Sneedronningen, 1844)
* «Приховано — не забуто» (Gjemt er ikke glemt, 1866)
* «Соловей» (Nattergalen, 1843)
* «Сон» (En Historie, 1851)
* «Сусіди» (Nabofamilierne, 1847)
* «Стара могильна плита» (Den gamle Gravsteen, 1852)
* «Старий будинок» (Det gamle Huus, 1847)
* «Старий вуличний ліхтар» (Den gamle Gadeløgte, 1847)
* «Старий церковний дзвін» (Den gamle Kirkeklokke, 1861)
* «Стійкий олов'яний солдатик» (Den standhaftige Tinsoldat, 1838)
* «Доля будяка» (Hvad Tidselen oplevede, 1869)
* «Скриня-літак» (Den flyvende Kuffert, 1839)
* «Суп з ковбасної палочки» (Suppe paa en Pølsepind, 1858)
* «Щаслива родина» (Den lykkelige Familie, 1847)
* «Син дворецького» (Portnerens Søn, 1866)
* «Талісман» (Talismanen, 1836)
* «Тінь» (Skyggen, 1847)
* «Тернистий шлях слави» («Ærens Tornevei», 1855)
* «Тітка» (Moster, 1866)
* «Тітонька Зубна Біль» (Tante Tandpine, 1872)
* «Ганчір'я» (Laserne, 1868)
* «Що чоловік не зробить, все добре» (Hvad Fatter gjør, det er altid det Rigtige, 1861)
* «Равлик і трояндовий кущ» (Sneglen og Rosenhækken, 1861)
* «Філософський камінь» (De Vises Steen, 1858)
* «Хольгер Датчанин» (Holger Danske, 1845)
* «Квіти маленької Іди» (Den lille Idas Blomster, 1835)
* «Чайник» (Theepotten, 1863)
* «Чого тільки не вигадають…» (Hvad man kan hitte paa, 1869)
* «Через тисячу років» (Om Aartusinder, 1852)
* «Що сказала вся сім'я» (Hvad hele Familien sagde, 1870)
* «Циганська голка» (Stoppenaalen, 1845)
* «Гречка» (Boghveden, 1841)
* «Ельф трояндового куща» (Rosen-Alfen, 1839)
|}
 
=== Переклади[ред. • ред. код] ===
Ще за життя письменника його творчість, особливо казки, почали перекладати англійською та іншими мовами світу (нині його казки перекладено 145 мовами).
 
== Вшанування Ганса Крістіана Андерсена[ред. • ред. код] ==
Співвітчизники Андерсена свято зберігають пам'ять про нього, він є для них національною гордістю. Ще за його життя було встановлено йому пам'ятника, проект якого створив Огюст Сабьо, а відкоригував сам Ганс. З тих пір на площі в Копенгагені, названій на його честь, стоїть пам'ятник: казкар в кріслі з книжкою в руці й на самоті.
 
Щороку 2 квітня, в день народження письменника, в усьому світі святкується Міжнародний день дитячої книги. З 1956 року Міжнародною радою з дитячої книги (IBBY) присуджується Золота медаль Ганса Християна Андерсена — вища міжнародна нагорода в сучасній літературі. Цією медаллю нагороджуються письменники, а з 1966 року — художники, за внесок у дитячу літературу.
 
У Копенгагені та в його рідному містечку Оденсе створено музеї письменника. Щороку в день народження митця данці збираються на всенародне свято на честь великого казкаря, віншують його в промовах, віршах і піснях. В світі існує кілька міжнародних Літературних премій імені Андерсена, якими нагороджують найкращих дитячих письменників, художників та ілюстраторів. У багатьох містах установлено пам'ятники письменникові: Оденсе, Копенгагені, Нью-Йорку, Братиславі, Москві та інших.
* Пам'ятник Гансу Крістіану Андерсену у місті [[Копенгаген]].
* [[Премія імені Г. К. Андерсена]]
* [[2476 Андерсен]] — [[астероїд]], який назвали на честь казкаря.
 
== Ганс Крістіан Андерсен й Україна[ред. • ред. код] ==
Незважаючи на чималу відстань та плинність часу Ганс Крістіан Андерсен залишив помітний слід в українській культурі. Насамперед це повязано із його творчим набутком, який захопив чимало українських письменників, які на його основі захопилися літературним казкарством та перекладом. Окрім того уже наступні творчі покоління: художників, кінематографів, мультиплікаторів та видавців продовжили надихатися творчістю датчанина в своїх роботах.
 
=== Український переклад[ред. • ред. код] ===
Українською мовою твори Андерсена перекладали [[Старицький Михайло Петрович|Михайло Старицький]], [[Грінченко Марія Миколаївна|Марія Грінченко]], [[Іваненко Оксана Дмитрівна|Оксана Іваненко]] та інші.
* «Казки». Переклад і передмова О. Іваненко (К., 1955).
* «Казки». Переклад і передмова [[Кирпа Галина Миколаївна|Г. Кирпи]] (К., 2006).
* «Дикі лебеді». Переклад [[Кирпа Галина Миколаївна|Г. Кирпи]] (Львів : [[Видавництво Старого Лева]], 2016).
 
== Цікаві факти[ред. • ред. код] ==
* У казці «Два брати» Г. К. Андерсен писав про знаменитих братів [[Ганс Крістіан Ерстед|Ганса Крістіана]] і [[Андерс Сандьое Ерстед|Андерса Ерстедів]].
* У Андерсена є казка про [[Ісаак Ньютон|Ісаака Ньютона]].
* Андерсена сердило, коли його називали дитячим казкарем і говорив, що пише казки як для дітей, так і для дорослих. З цієї ж причини він наказав, щоб на його пам'ятнику, де початково казкаря мали оточувати діти, не було жодної дитини.
* Одна із ранніх казок письменника, «Сальна свічка» ([[Данська мова|дан.]] ''Tællelyset''), була знайдена в Національному архіві [[Фюн|Фюна]] лише у жовтні [[2012]] року.
* Г. К. Андерсен був найбільш видаваним в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] закордонним письменником за 1918—1986 роки: загальний тираж 515 видань склав 97,119 млн примірників.
 
== Див. також[ред. • ред. код] ==
* [[Премія імені Г. К. Андерсена]]
 
== Примітки[ред. • ред. код] ==
[[Ганс Крістіан Андерсен|↓ Показувати повністю]]
# [[Ганс Крістіан Андерсен#cite ref-.5Bhttp:.2F.2Fandersen.sdu.dk.2Fliv.2Ftidstavle.2F http:.2F.2Fandersen.sdu.dk.2Fliv.2Ftidstavle.2F.5D.3Cspan class.3D.22wef low priority links.22.3E.3C.2Fspan.3E.3Cdiv style.3D.22display:none.22.3E.3C.2Fdiv.3E 1-0|Вгору↑]] http://andersen.sdu.dk/liv/tidstavle/
# [[Ганс Крістіан Андерсен#cite ref-.5Bhttps:.2F.2Fwww.hebban.nl.2Fhet-gouden-penseel https:.2F.2Fwww.hebban.nl.2Fhet-gouden-penseel.5D.3Cspan class.3D.22wef low priority links.22.3E.3C.2Fspan.3E.3Cdiv style.3D.22display:none.22.3E.3C.2Fdiv.3E 2-0|Вгору↑]] https://www.hebban.nl/het-gouden-penseel
# [[Ганс Крістіан Андерсен#cite ref-3|Вгору↑]] У своїй автобіографії «Правдива історія мого життя» (1846) Андерсен писав: ''«Мій батько виконував усі мої бажання. Я повністю займав його думки і серце, він жив мною. У вихідні він робив для мене збільшуване скло, улаштовував театр, виготовляв малюнки, які можна було змінювати, а з них складати історії»''
# [[Ганс Крістіан Андерсен#cite ref-4|Вгору↑]] [https://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_gans-kristian-andersen-boyavsya-ditej/271723 казка «Стійкий олов'яний солдатик», написана 1838-го року, присвячена батькові казкаря. Син, коли виріс, став пристрасно колекціонувати олов'яних солдатиків]
# [[Ганс Крістіан Андерсен#cite ref-5|Вгору↑]] [https://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_gans-kristian-andersen-boyavsya-ditej/271723 Мандри Ганса Крістіана Андерсена]
# [[Ганс Крістіан Андерсен#cite ref-6|Вгору↑]] Ймовірно тому в його казках так багато троянд
# [[Ганс Крістіан Андерсен#cite ref-7|Вгору↑]] Незадовго до смерті письменник написав у щоденнику: ''«Ось уже десятки років моє справжнє життя минає вві сні, коли до мене приходить кохана Ріборґ»''
# [[Ганс Крістіан Андерсен#cite ref-8|Вгору↑]] [https://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_gans-kristian-andersen-boyavsya-ditej/271723 Особисте життя Ганса Крістіана Андерсена]
# [[Ганс Крістіан Андерсен#cite ref-9|Вгору↑]] Письменникові не сподобалися макети декількох пам'ятників, де він був в оточенні дітей
# ↑ [[Ганс Крістіан Андерсен#cite ref-Bryant 10-0|Перейти до:<sup>'''''а'''''</sup>]] [[Ганс Крістіан Андерсен#cite ref-Bryant 10-1|<sup>'''''б'''''</sup>]] Bryant, Mark: ''Private Lives'', 2001, p.12 (англ.)
# [[Ганс Крістіан Андерсен#cite ref-EB 11-0|Вгору↑]] Elias Bredsdorff, Hans Christian Andersen: the story of his life and work 1805-75, Phaidon (1975) ISBN 0-7148-1636-1 (англ.)
# [[Ганс Крістіан Андерсен#cite ref-12|Вгору↑]] [http://www.bigbook.ru/articles/detail.php?ID=8699 перша п'єса майбутнього казкаря — «Карась та Ельвіра»].
# [[Ганс Крістіан Андерсен#cite ref-13|Вгору↑]] Спочатку, згідно з проектом, він сидів у кріслі, оточений дітьми, і це обурило Андерсена. ''«Я і слова не міг би сказати в такій атмосфері»'', — сказав він.
# [[Ганс Крістіан Андерсен#cite ref-14|Вгору↑]] [http://www.aif.ru/culture/person/10_faktov_iz_zhizni_gansa_hristiana_andersena 10 фактів з життя Ганса Крістіана Андерсена]
# [[Ганс Крістіан Андерсен#cite ref-15|Вгору↑]] [http://www.webcitation.org/6D1yxt3hs Tallow Candle: Hans Christian Andersen's 'first work']. BBC. 13 December 2012. Архів [http://www.bbc.co.uk/news/world-europe-20706230 оригіналу] за 2012-12-19. Процитовано 13 December 2012.
# [[Ганс Крістіан Андерсен#cite ref-16|Вгору↑]] Книгоиздание СССР. Цифры и факты. 1917—1987 / Е. Л. Немировский, М. Л. Платова. — М. : Книга, 1987. — С. 311. — 3000 прим.
 
== Джерела[ред. • ред. код] ==
* [[Українська радянська енциклопедія]] : у 12-ти т. / гол. ред. [[Бажан Микола Платонович|М. П. Бажан]] ; редкол.: [[Антонов Олег Костянтинович|О. К. Антонов]] та ін. — 2-ге вид. — К. : [[Головна редакція Української радянської енциклопедії|Головна редакція УРЕ]], 1974–1985.
* ''Рудницький М.'' Видатний майстер казки // Жовтень, 1955, № 4.
* ''Кирпа Г.'' Серце повне казок // Зарубіжна література. — 2002. — № 40.
* Дитинство Ганса описане в книзі для дітей «Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна» / [[Ірен Роздобудько]]. — Київ : [[Грані-Т]], 2007. — 160 сторінок. — Серія: [[Життя видатних дітей|«Життя видатних дітей»]]. ISBN 978-966-465-258-9
[[Категорія:Вікіпедія:Довідка]]
{{DEFAULTSORT:{{PAGENAME}}}}
Анонімний користувач