Відкрити головне меню

Зміни

м
вікіфікація (додавання внутрішніх посилань)
 
{{НобелівськаПремія}}
'''Жан-Поль Шарль Емар Сартр''' (фр. [[:{{lang-fr:Jean-Paul Sartre|Jean-Paul Charles Aymard Sartre]]}}; [[21 червня]] [[1905]], [[Париж]] — [[15 квітня]] [[1980]]) — французький [[філософ]], [[драматург]], [[письменник]]. Сартр був одним із найвідоміших і найвпливовіших [[мислитель|мислителів]] свого часу. У творах Сартра поєднуються літературні і філософські погляди. У своїх ранніх філософських працях він зосереджується на емоціях, уяві та природі особистості.
 
== Біографія ==
Жан-Поль Сартр (англ. [[:en:Jean-Paul Sartre|Jean-Paul Sartre]]) народився в [[Париж]]і і був єдиною дитиною в сім'ї. Його батько [[Жан-Батист Сартр]], [[офіцер]] військово-морських сил [[Франція|Франції]], мати — [[Анна-Марія Швейцер]]. По материнській лінії Жан-Поль був двоюрідним племінником [[Альберт Швейцер|Альберта Швейцера]]. Жану-Полю було лише 15 місяців, коли у нього помер батько. Родина перебралася до рідної домівки в [[Медоне]].
 
Освіту Сартр отримав у ліцеї [[Ла-Рошелі|Ла-Рошель]], закінчив [[Вища нормальна школа (Париж)|Вищу нормальну школу]] (фр. [[École normale superiéure|École normale supérieure]]) у [[Париж]]і з дисертацією з [[Філософія|філософії]], стажувався у [[Французький інститут в Берліні|Французькому інституті в Берліні]] ([[1934]]). Викладав [[філософія|філософію]] в різних ліцеях [[Франція|Франції]] ([[1929]]–[[1939]] і [[1941]]–[[1944]]); з [[1944]] року цілком присвятив себе літературній праці. Ще в студентські роки познайомився з [[Сімона де Бовуар|Сімоною де Бовуар]] (англ. [[:en:Simone de Beauvoir|Simone de Beauvoir]]), що стала не просто супутницею його життя, але ще й автором-однодумцем.
 
У [[1929]] році він закінчив [[Вища нормальна школа (Париж)|Вищу нормальну школу]] й упродовж [[1941]]–[[1945]] років викладав у різних ліцеях (йому довелося зробити короткочасну перерву у зв'язку із службою в Збройних силах і перебуванням у військовому полоні).
 
Разом з [[Сімона де Бовуар|Сімоною де Бовуар]] і [[Моріс Мерло-Понті|Морісом Мерло-Понті]] він заснував журнал [[{{нп|Les Temps modernes|«Нові часи»]] ([[:|en:Les Temps modernes|Les Temps modernes]])}}. Виступав як прихильник миру на [[Віденський конгрес народів|Віденському конгресі народів]] в [[1952]] році, в [[1953]] році був обраний членом [[Світова рада миру|Світової ради миру]].
 
У [[1956]] році Сартр і редакція журналу [[«Нові часи»]] дистанціювалися (на відміну від [[Камю]]) від прийняття ідеї французького [[Алжир]]у і підтримали прагнення до незалежності алжирського народу. Сартр виступає проти катувань, захищає свободу народів визначати свою долю, аналізує насильство як гангрену схожу з [[колоніалізм|колоніалізмом.]]
Після неодноразових погроз [[французькі націоналісти|французьких націоналістів]] ними була двічі підірвана його квартира в центрі [[Париж]]а; редакцію [[«Нових часів»]] бойовики-націоналісти захоплювали п'ять разів.
 
Сартр, як і багато представників інтелігенції країн третього світу, активно надавав підтримку [[Кубинська революція|кубинській революції]] [[1959]] року. У [[червень|червні]][[1960]] він написав у [[Франції]] [[16]] статей, під назвою [[«Ураган на цукор»]]. У цей час він співпрацював з кубинським новинним агентством [[{{нп|Prensa Latina|«Пренса Латіна»]] (англ. [[:|en:Prensa Latina|Prensa Latina]])}}. Але потім стався розрив з [[Кастро]], у [[1971]] році через [[«справи Паділья»]], коли кубинський [[поет]] [[{{нп|Герберто Паділья]] (англ. [[:||en:Heberto Padilla|Heberto Padilla]])}} був поміщений у в'язницю за критику режиму [[Кастро]].
 
Сартр взяв активну участь у [[Трибунал Рассела|Трибуналі Рассела]] з розслідування військових злочинів, скоєних у [[В'єтнам|В'єтнамі.]] У 1[[1967|967]] році [[Міжнародний трибунал з розслідування військових злочинів]] провів два своїх засідання — у [[Стокгольм]]і і в [[Роськилде]], де Сартр виголосив свою гучну промову про [[геноцид]], в тому числі в [[французький Алжир|французькому Алжирі.]]
Сартр був учасником [[революція у Франції|революції у Франції]] [[1968]] (можна навіть сказати, що Сартр став [[символ]]ом [[революція|революції]]: бунтівні [[студент]]и, захопивши [[Сорбонна|Сорбонну]], впустили всередину одного тільки Сартра), в повоєнні роки — численних [[Демократичний рух (Франція)|демократичних]], [[маоістський рух|маоістських рухів]] і організацій. Брав участь у протестах проти [[Алжирська війни|Алжирської війни]], придушення [[Угорське повстання 1956|Угорського повстання]] [[1956]], [[В'єтнамська війна|В'єтнамської війни]], проти вторгнення американських військ на [[Куба|Кубу]], проти введення радянських військ до [[Прага|Праги]], проти придушення [[інакомислення]] в [[СРСР]]. Протягом життя його політичні позиції досить сильно коливалися, але завжди залишалися лівими, і Сартр завжди відстоював права знедоленої людини, того самого приниженого [[«Самоучки»]], якщо цитувати роман «Нудота».
 
Під час чергового протесту було затримано Ж.-П. Сартра, що викликало обурення студентства. Коли про це дізнався [[Шарль де Голль]] ([[:en:Charles de Gaulle|Charles de Gaulle]]), то він наказав випустити Сартра, сказавши:
 
''«У Франції Вольтерів не саджають».''
В [[1964]] році Жан-Поль Сартр став лауреатом [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівської премії (література)]]. Але він відмовився прийняти цю [[нагорода|нагороду]], заявивши про своє небажання бути чим-небуть зобов'язаним будь-якій соціальній інституції. В тому ж році Сартр заявив про свою відмову від літературної діяльності, назвав літературу сурогатом дійсного перетворення світу.
 
Творчість Жана Поля Сартра відбиває тенденцію усього двадцятого століття й тим, що у ній він звертався безпосередньо до особистості кількох персонажів культури у своїх кількох біографіях: [[Флобер Гюстав|Флобера]], (англ. [[:en:Gustave Flaubert{{нп|Gustave Flaubert]]), [[Жане Поль|Жане]] (англ. [[:|en:Paul Janet|Paul Janet]])}} , [[Бодлер Шарль|Бодлера]] (англ. [[:en:Charles Baudelaire|Charles Baudelaire]]) тощо. Увага до людини, її вчинків та її творів пов'язана із бажанням пояснити епоху, та навпаки, аби від епохи повернутися знову до пояснення людини. Так чи інакше, наша сучасність позначена особистістю Сартра. Але визначаючи ряд «гуманістично налаштованих шанувальників культури», поруч з ім'ям Сартра завжди з'являється ім'я [[Адорно Теодор|Теодора Адорно]].
 
== Філософська концепція ==
{{Wikiquote}}
 
* [[Нудота (роман)|«Нудота»]] («[[:fr:{{нп|La Nausée|La Nausée]]|fr|La Nausée}}», [[1938]])
* «[[Мур]]» («[[:fr:{{нп|Le Mur (Sartre)|Le Mur]]|fr|Le Mur (Sartre)}}», [[1939]])
* «[[Буття й ніщо]]» («[[:fr:{{нп|L'Être et le Néant|L'Être et le Néant]]|fr|L'Être et le Néant}}», [[1943]])
* [[Мухи (п'єса)|«Мухи»]] («[[:fr:{{нп|Les Mouches|Les Mouches]]|fr|Les Mouches}}», [[1943]])
* «[[Дороги свободи]] (Незавершена тетралогія)» («[[Les chemins de la liberté, 3 vols]]», [[1945]]–[[1949]]))
* «[[Екзистенціалізм— це гуманізм|Екзистенціалізм — це гуманізм]]» («[[:fr:{{нп|L'existen|L'existentialisme est un humanisme]]|fr|L'existen}}», [[1945]])
* «[[Шаноблива повія]]» («[[:fr:{{нп|La Putain respectueuse|La P… respectueuse]]|fr|La Putain respectueuse}}», [[1946]])
* «[[Що таке література?]]» («[[Qu'est ce que la littérature?]]», [[1947]])
* «[[Брудними руками]]» («[[:fr:{{нп|Les Mains sales|Le Mains sales]]|fr|Les Mains sales}}», [[1948]])
* «[[Критика діалектичного розуму]]» («[[:fr:{{нп|Critique de la raison dialectique|Critique de la raison dialectique]]|fr|Critique de la raison dialectique}}», [[1960]])
* [[Слова (роман)|«Слова»]] («[[:fr:{{нп|Les Mots|Les Mots]]|fr|Les Mots}}», [[1964]])
* «[[Родинний ідіот. Гюстав Флобер]]» («[[L'Idiot de la famille. Gustave Flaubert 1821-1857]]», [[1971]]–[[1972]])
 
35 426

редагувань