Відмінності між версіями «Північна Корея»

м (оформлення)
Після капітуляції [[Японія|Японії]] у 2-й світовій війні, Корея була окупована у [[1945]] році двома державами, які раніше оголосили стан війни з Японією, — [[СРСР]] зайняв північну частину країни, [[США]] зайняли її південну частину.
Цей поділ мав тимчасовий характер, були плани щодо об‘єднання країни у майбутньому. У двох зонах впливу з часом відбулися заснування 2 різних урядів,&nbsp;— комуністичний північнокорейський та капіталістичний ліберальний уряд у південній частині.<br/>
[[15 серпня]] [[1948]] року південну частину Кореї проголошено Республікою Корея. У свою чергу північні комуністи проголосили північну частину країни Народною Демократичною Республікою КореєюКорея [[9 вересня]] [[1948]]. Жодну сторону не задовольняв такий розподіл країни, почались сутички, громадянська війна та [[Корейська війна]], яка розпочалася нападом Північної Кореї на Південну Корею.
 
Війна тривала до 1953 року і стала найкривавішим конфліктом після Другої світової війни. За Угодою про перемир'я, підписаною [[27 липня]] [[1953]] року, Північну і Південну Корею розділяє воєнновійськово-демаркаційна лінія, по обидвіобидва сторонибоки якої проходить демілітаризована зона загальною шириною чотири кілометри.
 
Офіційною ідеологією держави є ідеї [[чучхе]], яку її творці&nbsp;— Кім Ір Сен та Кім Чен Ір визначають як «філософську ідеологію, в центрі уваги якої стоїть людина».
 
У липні 1972 року було підписано Спільну заяву Півночі і Півдня, в якомуякій булибуло зафіксованізафіксовано основніголовні принципи об'єднання: самостійно, без опори на зовнішні сили; мирним шляхом; на основі «великої національної консолідації». Об'єднання країни в Пхеньяні бачили шляхом створення конфедерації (Конфедеративна демократична республіка Корея) за формулою «одна нація, одна держава&nbsp;— дві системи, два уряди».
 
У 1991 році КНДР і [[Республіка Корея]] уклали Угоду про примирення, ненапад, співпрацю і обміни, в 1992 році прийняли Спільну декларацію про денуклеаризацію Корейського півострова.
13—15 червня 2000 року у Пхеньяні відбувся перший в історії міжкорейський саміт. За його підсумками голова Комітету оборони КНДР Кім Чен Ір і тодішній президент РК [[Кім Де Джун]] підписали Спільну декларацію Півночі і Півдня (15 червня), що нині розглядається як основоположний документ у питаннях об'єднання на довгострокову перспективу. У декларації, зокрема, мовилося про намір сторін добиватися об'єднання країни «силами самої корейської нації».
 
2—42-4 жовтня 2007 року у Пхеньяні пройшла друга міжкорейська зустріч на вищому рівні, за підсумками якої Кім Чен Ір і президент РК [[Но Му Хьон]] підписали «Декларацію про розвиток міжкорейських відносинстосунків, мир і процвітання», що розвиває ідеї і принципи Спільної декларації 2000 року.
 
Характерною особливістю розвитку політичного діалогу відносин Півночі і Півдня залишається нестабільність. При цьому міжкорейськеміжкорейська економічнеекономічна співробітництвоспівпраця останніми роками розвивається достатньо стійко. Обсяг торгівлі між Північчю і Півднем у 2007 році склав близько 1,5 мільярдів доларів США. Найбільшими поточними проектами є Кимгансанська туристична зона, Кесонська промислова зона, з'єднання залізниць й автомобільних доріг Півночі і Півдня на східному і західному узбережжіузбережжях. Крім того, Південна Корея надає Півночі значну економічну і гуманітарну допомогу. У 2007 році Пхеньян отримав від Півдня 400 тисяч тон рису на кредитнійкредитних основіумовах.
 
На початку [[2013]] року британська газета «[[The Daily Mail]]» повідомила, що у КНДР почався голод, внаслідок якого загинуло близько 10 тисяч осіб, і зафіксовані випадки канібалізму<ref>[http://tvi.ua/new/2013/01/28/u_kndr_pochavsya_holod_i_kanibalizm У КНДР почався голод і канібалізм.] ''Тві.'' 28.01.2013.</ref>.
Анонімний користувач