Найтриваліший [[Фізика|фізичний]] [[експеримент]] почав в {{нп|[[Університет Квінсленда|Квінслендському університеті|en|University of Queensland}}]] австралійського міста [[Брисбен]] професор [[Томас Парнелл (фізик)|Томас Парнелл]]. У [[1927]] році він помістив у скляну лійку на [[штатив]]і шматок твердої [[смола|смоли]], яка за молекулярними властивостям є рідиною, хоча і дуже в'язкою. Парнелл нагрів лійку, щоб смола злегка розплавлась і затекла до носика воронки. У [[1938]] році перша крапля смоли впала в підставлений Парнеллом лабораторний стакан. Друга впала в [[1947]] році. Восени [[1948]] року професор помер, і спостереження продовжили його учні. Краплі падали в [[1954]], [[1962]], [[1970]], [[1979]], [[1988]], [[2000]] й [[2008]] роках. Періодичність падіння крапель 3285 діб. В останні десятиліття сповільнилася через роботу [[кондиціонер]]а. Цікаво, що жодного разу крапля не падала в присутності спостерігачів.
[[Джон Мейнстоун]] з [[альма-матер]] професора Парнелла був нагороджений у [[2005]] році [[Ігнобелівська премія|Ігнобелівською премією]] у галузі фізики за найтриваліший експеримент.
