Джеймс Сомервілль: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація |
доповнення |
||
Рядок 69:
Після завершення війни [[командер]] Дж. Сомервілль залишився на флоті й в березні 1920 року отримав призначення на посаду [[начальник штабу|начальника штабу]] лінкора [[HMS Ajax (1912)|«Аякс»]], а згодом призначений на таку ж посаду на лінійний корабель [[HMS Emperor of India|«Емперор оф Індіа»]].
[[31 грудня]] [[1921]] року він став капітаном і на початку 1922 року переведений до [[Британське адміралтейство|Адміралтейства]] заступником директора зв'язку флоту. У серпні 1922 року Дж. Сомервілль повернувся до бойових частин і вперше став командиром лінкора [[HMS Benbow (1913)|«Бенбоу»]], який очолював 4-ту бойову [[ескадра|ескадру]] флоту — флагманського корабля [[контр-адмірал]]а [[Джон Келлі|Дж. Келлі]]. У лютому 1925 року його призначено директором департаменту зв'язку Королівського флоту, а на початку 1927 він знову очолив [[флагманський корабель]] адмірала [[Джон Келлі|Дж. Келлі]], цього разу лідера 1-ої бойової ескадри флоту — лінкора [[HMS Warspite (03)|«Ворспайт»]], а після того, як він потрапив на непозначену на картах скелю в Егейському морі — лінкора [[HMS Barham (04)|«Барем»]].
1929 Сомервілль поступив на навчання до [[Королівський коледж оборонних наук|Імперського коледжу оборони]], по завершенні якого у грудні 1931 році отримав призначення на посаду командира крейсера [[HMS Norfolk (78)|«Норфолк»]]. [[14 жовтня]] 1932 року він став [[комодор]]ом, а [[12 жовтня]] 1933 року отримав звання [[контр-адмірал]]а й у травні 1934 року призначений директором директорату персоналу Адміралтейства.
Рядок 88:
Хоча в приватних розмовах Дж. Сомервілль запевняв, що такий напад буде помилкою, як людина сугубо військова, він виконав наказ. [[3 липня]] 1940 року британські бойові кораблі [[Напад на Мерс-ель-Кебір|атакували колишніх товаришів у війні]] та спричинили колосальних збитків кораблям французького флоту, потопивши [[лінійний корабель]] [[Бретань (лінкор)|«Бретань»]]. Офіційні втрати французів становили 1 297 чоловіків. Найбільших втрат зазнали екіпажі [[Дюнкерк (лінкор)|«Дюнкерка»]] й «Бретані».
У серпні 1940 року командувач [[З'єднання Н]] переніс свій прапор на лінійний крейсер «Рінаун» на чолі якого у листопаді того ж року виграв морську битву проти [[Королівські військово-морські сили Італії|італійського флоту]] [[Бій біля мису Спартівенто|поблизу мису Спартівенто]]{{#tag:ref|З боку британського флоту в битві брали участь: [[авіаносець]] [[HMS Ark Royal (91)|«Арк Роял»]], [[лінкор]] [[HMS Ramillies (07)|HMS «Раміліз»]], [[лінійний крейсер]] [[HMS Renown (1916)|«Рінаун»]], [[важкий крейсер]] [[HMS Berwick (65)|«Бервік»]], 5 легких крейсерів: [[HMS Newcastle (C76)|«Ньюкасл»]], [[HMS Despatch (D30)|«Діспатч»]], [[HMS Manchester (15)|«Манчестер»]], [[HMS Sheffield (C24)|«Шеффілд»]] і [[HMS Southampton (83)|«Саутгемптон»]], [[крейсер ППО]] [[HMS Coventry (D43)|«Ковентрі»]], 14 есмінців: [[HMS Encounter (H10)|«Енкаунтер»]], [[HMS Faulknor (H62)|«Фокнор»]], [[HMS Firedrake (H79)|«Файрдрейк»]], [[HMS Forester (H74)|«Форестер»]], [[HMS Fury (H76)|«Фьюрі»]], [[HMS Gallant (H59)|«Галант»]], [[HMS Greyhound (H05)|«Грейхаунд»]], [[HMS Griffin (H31)|«Гріфін»]], [[HMS Duncan (D99)|«Дункан»]], [[HMS Kelvin (F37)|«Кельвін»]], [[HMS Wishart (D67)|«Вішарт»]], [[HMS Hotspur (H01)|«Хотспар»]], [[HMS Jaguar (F34)|«Ягуар»]] і [[HMS Hereward (H93)|«Херевард»]]; 4 [[корвет]]и: [[HMS Peony (K40)|«Піоні»]], [[HMS Salvia (K97)|«Салвіа»]], [[HMS Gloxinia (K22)|«Глоксініа»]], [[HMS Hyacinth (K84)|«Гайоцинт»]], а також транспорти: ''Clan Forbes'', ''Clan Fraser'' і ''New Zealand Star''|group=а}}. В.Черчилль був розлючений тим, що Дж. Сомервілль не віддав наказ на переслідування
[[9 лютого]] 1941 року з'єднання H провело [[Операція «Грог»|обстріл італійських позицій у Генуї]]. У травні, віце-адмірал Дж. Сомервілль на флагманському кораблі — авіаносці [[HMS Ark Royal (91)|«Арк Роял»]] — зіграв одну з ключових ролей у переслідуванні та [[Останній бій лінкора «Бісмарк»|знищенні німецького рейдера лінкора «Бісмарк»]] в Атлантичному океані.
|