Прево (посада): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис
→‎Історія: уточнення, доповнення
Рядок 12:
Починаючи з XI ст. [[Капетинги]] відбирають управління королівським доменом від шляхетства і передають його до прево. Останні були, як правило, заможними різночинцями, які володіли правом збирання королівських податків на своїй підконтрольній території (превоте). Ця практика, сприятлива для королівських фінансів, спричинила незабаром серйозні зловживання. Тому з кінця XII ст. прево контролювався «роз'їзним» бальї, надалі, у XIII ст. прево контролювали бальї і сенешаль на місцях.
 
Прево був у Середньовіччі завідувачем сеньйоріального домену і мав обов'язки управляти, судити та збирати податки. Безпосереднім начальником прево був бальї. Понад того, він був зобов'язаний управляти майном та прибутками господаря, світського або духовного володаря. Прево поступово став представником короля та його влади у підрозділі домену. У XIV ст. судова влада прево змінилася. Вона розширилася та стала являти суд першої інстанції як цивільного так і кримінального суду. Коли король дарував якомусь місту [[Жалувана грамота|грамоту вільностей]] або грамоту громади (''une charte de franchises ou de commune''), він дарував йому тим самим і превоте. Зловживання та скарги підлеглих рясніли на цій службі, аж до того, що захист від свавілля превоте став однією із головних вимог громадської думки. Прево низького походження не користувалися любов'ю народу.
 
Як правило, превоте діяли за системою [[Відкуп податків|відкупів]]: держава віддавала прево збирання різноманітних податків, які були в королівстві, способом утримання частини грошей. Але ця система породила проблему, бо у такому разі було трудно контролювати їх й наглядати за ними. Прево з цього мали вигоду більш не дотримуватися своїх обов'язків і робиличинили, що хотіли.
 
Щодо фінансів, прево мали збирати гроші з населення, а саме [[чинш]] або польовий податок, який правився з врожаїв, до того ж ще й інші повинності, такі як прибутки від дорожніх зборів (які зазвичай стягали на мостах), також податки на товари.