Троїцька надбрамна церква: відмінності між версіями

'''Тро́їцька Надбра́мна це́рква'''&nbsp;— [[Церква (храм)|церква]] над Святою брамою [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] у [[Київ|Києві]], побудована у [[1106]]—[[1108]]&nbsp;роках. Єдина серед наземних споруд Лаври, яка збереглася неушкодженою з часів [[Київська Русь|Київської Русі]], одна з визначних пам'яток архітектури, культури та історії українського народу.<ref>Троїцька надбрамна церква. 900 років.&nbsp;— Київ: Фенікс Києво-Печерський заповідник.&nbsp;— 2008</ref> Церква розташована над головною монастирською брамою в уступі [[Фортечні мури Києво-Печерської лаври|фортечних мурів]].

Троїцька надбрамна церква була побудована в 1106—1108 роках на кошти чернігівського князя Святослава Давидовича, який прийняв постриг у Києво-Печерському монастирі під ім'ям [[Микола Святоша|Миколи Святоши]].<ref>[http://www.kplavra.kiev.ua/cgi-bin/view.cgi?part=exkurs&lg=ua&act=exkurs&id=5 Троїцька надбрамна церква] на офіційному сайті Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.</ref>

Наприкінці XVII сторіччя і протягом XVIII церкву було значно реконструйовано у стилі [[українське бароко|українського бароко]] і вона набула свого сучасного вигляду. Під час реконструкції з'явився «укорочений» купол, змінилося внутрішнє вбрання та з'явилися нові розписи стін. Первинний аскетичний вигляд було замінено бароковою «грайливістю».

У 1725 році для церкви було зроблено велику центральну люстру&nbsp;— [[панікадило]] на 16 свічок. В 1730—1740-х роках художники з [[Іконописна майстерня Києво-Печерської лаври|Художньої Іконописної школи Монастиря]] розписали церкву іконами. Теми для всіх фресок були взяті з [[Біблія|Біблії]]. На декор, орнаменти та кольорове вирішення значною мірою вплинули традиції українського фольклорного мистецтва. Імена художників були визначені нещодавно завдяки дослідженням в архівах.

Церква знаходиться на другому поверсі над брамою. У плані споруда є невеликою і майже квадратною (11,5х11,0 м). Чотири масивні стовпи розділяють інтер'єр церкви на три [[неф]]и, кожен з яких має [[Абсида|апсиди]] сферичної форми зі східного боку,<ref>Апсиди можна побачити тільки з середини&nbsp;— зовнішні стіни рівні.</ref> на стіни і стовпи спирається [[склепіння]] і барабан куполу. Вузькі вікна створюють загальний візуальний ефект руху вгору, відчуття піднесеної легкості.

Архітектура церкви типова для будівництва церков XI&nbsp;— XII сторіччя, яке було поширене за часів Київської Русі. Відмінною особливістю церкви є те, що тут ніколи не було [[Хори|хорів]].

У 1730-1740-х роках східний та західний фасади церкви були оздоблені в стилі [[українське бароко|українського бароко]], якому притаманні пишна декорованість, динамічність і святковість. Розписи на фасадах і внутрішніх стінах церкви виконані темперою і олією майстрами лаврської іконописної школи. Розписи екстер'єру змінювали досить часто. Останні виконані у 1900—1902 роках.

На уступах фортечних мурів ліворуч і праворуч Святих врат у 1901—1902 роках [[Іван Їжакевич|Іваном Їжакевичем]] були написані композиції «Собор преподобних Ближніх печер» та «Собор преподобних Дальніх печер».

Живопис Троїцької надбрамної церкви&nbsp;— найцінніша пам'ятка українського художнього мистецтва початку XVIII &nbsp;ст. Він виділяється бездоганним малюнком, виразністю фарб, високою композиційною майстерністю і включає в себе більш ніж 100 композицій. Сюжети живопису взяті з історії християнської церкви та біблійних переказів. Значну частину площі розписів займає пейзаж, що має символічне значення.

Фреска в центральному апсиді церкви присвячена [[Перший Нікейський собор|Першому Вселенському собору]] в [[Нікея|Нікеї]]. В самому центрі композиції серед багатьох фігур можна виділити [[Константин Великий|Імператора Констянтина]], оточеного церковними ієрархами. Художники зобразили їх одягненими в костюми XVIII сторіччя. З лівого боку фрески зображений Гетьман [[Іван Скоропадський]].

* [[Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник]]