Фернандо VII: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
оформлення згідно правил ВП - див. ВП:РЖ, шаблон
Рядок 27:
}}
 
'''Фердинанд VII''' ({{н}} [[14 жовтня]] [[1784]], [[Сан-Лоренсо-де-Ель-Ескоріаль]], [[Мадрид (автономне співтовариство)|Мадрид]] — {{†}} [[29 вересня]] [[1833]]) — король [[Іспанія|Іспанії]] з [[19 березня]] [[1808]] року по [[6 травня]] [[1808]] року, вдруге з [[8 грудня]] [[1813]] року по [[29 вересня]] [[1833]] року. Походив з династії [[Бурбони|Бурбонів]]. Правив після зречення свого батька [[Карл IV (король Іспанії)|Карла IV]] (перший раз) та після вигнання [[Жозеф Бонапарт|Жозефа I Бонапарта]] (другий раз).
 
== Принц Астурійський ==
До того, як Фердинанд посів королівський трон у [[1808]] році, значну частину свого життя він провів у протистоянні з фаворитом свого батька Карла IV Мануелем де Годоєм. Негативні особисті якості, а саме, слабкодухість, недостатня рішучість, недовіра до оточуючих, стали причиною того, що низка заговорівзаколотів проти Годоя закінчилася невдало. До того ж, Фердинанд з переляку видав усіх своїх спільників.
 
Прискорило падіння Годоя та передачу влади від Карла IV до Фердинанда зовнішній чинник — дії [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона I Бонапарта]]. У [[1807]] році французи окупували Португалію (згідно з Фонтенблоською угодою [[1807]] року), яка до того з [[1801]] року належала до Іспанії. [[19 березня]] [[1808]] року Фердинанд став королем.
 
== Правління ==
Перше володаруванняволодарювання Фердинанда VII було короткостроковим. Зречення Карла IV для Наполеона було несподіванкою. Він мав свій план з контролю Іспанії — змінити династію Бурбонів на Бонапартів. Вже [[23 березня]] [[Йоахім Мюрат]] зайняв Мадрид. Бонапарт запросив Фердинанда VII у Францію [[20 квітня]] Наполеон став вимагати зречення Фердинанда на користь Карла IV, чого в підсумку і досяг 6 травня. Але Карл IV ще напередодні — 5 травня — зрікся на користь Бонапартів.
 
Після поразки Наполеона під Лейпцигом у 1813 році політика Франції щодо іспанських Бурбонів змінилася. 11 грудня 1813 року у Валансе укладено угоду, згідно з якою королем Іспанії визнавався Фердинанд VII. З 1814 по 1820 рік влада ФердинандФердинанда VII була абсолютною, і не стримувалася парламентом. Ці роки не були спокійними. Дедалі більше зростало незадоволення. Щорічно відбувалися виступи військових проти уряду, так званні пронунсіаменто. Першим таким був виступ [[Рафаель Ріеґо-і-Нуньєс|полковника Ріеґо]] 1 січня 1820 року. Була відроджена Конституція.
 
Революційні події 1820—1822 років викликали занепокоєння країн [[Священний союз|Священного союзу]]. Фердинанд запросив підтримку ззовні. У 1823 році французькі війська відновили владу Фердинанда VII. ліберальні свободи було ліквідовано. Фердинанд розпустив армію, щоб замінити її на нову. Але протистояння продовжувалося. Тепер критика йшла не тільки від лібералів, а й від незадоволеннихнезадоволених прихильників короля.
 
== Родина ==
Рядок 55:
 
== Джерела ==
* Baumgarten. Geschichte Spaniens vom Ausbruch der französischen Revolution. Leipzig 1865-71, 3 Bde. {{ref-de}}
{{бібліоінформація}}
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:red; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
| width="25%" | Попередник<br/>[[Карл IV (король Іспанії)|Карл IV]]<br/>[[Жозеф Бонапарт|Жозеф I]]
Рядок 66 ⟶ 65:
 
{{Іспанські монархи}}
{{бібліоінформація}}
 
[[Категорія:Королі Іспанії]]
[[Категорія:Бурбони]]