Відкрити головне меню

Зміни

вікіфікація, оформлення
}}
 
'''До́вге''' — село в [[Україна|Україні]], в [[Іршавський район|Іршавському районі]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]. Воно розташоване в східній частині Іршавського району. На півночі межує з селом Бронька (Іршавський район), на південному заході з селом Приборжавське (Іршавський район) та на південному сході з Липецькою Поляною (Хустський район). Довге простягається вздовж долини річки [[Боржава (річка)|Боржави]]. Віддалене від районного центру на 22  км, а від обласного - — на 97  км. Через Довге проходить [[Боржавська вузькоколійна залізниця|вузькоколійна залізниця Берегове — Кушниця]] та шосейні шляхи до [[Іршава|Іршави]], [[Свалява|Сваляви]] і [[Хуст]]а. У 1971—1994 роках Довге було [[Селище міського типу|селищем міського типу]].
 
== Назва ==
 
=== Освіта ===
Нині в Довгому працюють одинадцятирічна та девятирічна школи і два дошкільні навчальні заклади. Свого часу в загальноосвітній школі працювала дочка [[Франко Іван Якович|Івана Франка]]. Тепер у школі навчається 734 учні, працюють 68 вчителів, зокрема, 39 освітян мають вищу категорію.
 
[[1993]] року відкрито приватний Довжанський вищий економічний коледж «Бакалавр» імені В. Якуба. Це був єдиний в Україні вищий навчальний заклад у сільській місцевості. [[2014]] року [[коледж]] розформовано.
 
==== Православний храм Успіння Пресвятої Богородиці (1909) ====
Однією з архітектурних пам'яток, є церква Успіння Пресвятої Богородиці, будівництво якої розпочалося у [[1909]] році<ref>Borbély Zsuzsa. Rákóczi-emlékhelyeken Kárpátalján // HONISMERET.&nbsp;— Budapest, 2004.&nbsp;— 5. szám.&nbsp;— 109. old.{{ref-hu}}</ref> і завершили у [[1911]]<ref>Сирохман М. Церкви України. Закарпаття.&nbsp;— Львів, 2000.&nbsp;— С. 416</ref>. Колись це була греко-католицька церква, але у [[1949]] році влада передала її православним<ref>Тематизм. Список громад і церков Мукачівської греко-католицької єпархії станом на 1 січня 1999&nbsp;року.&nbsp;— Ужгород, 1999.&nbsp;— C. 24</ref>. Іконостас повний. Ікони-образи виконані невідомим художником. Вівтар з візантійським балдахіном, кивотом та боковим вівтарем-жертовником&nbsp;— теж початок XX століття. На стінах церкви частково збережені старі і намальовані нові фрески-розписи, виконані у 1970-1980-х роках о. Іваном Андрішком<ref name="filip" />, художником-дияконом з Приборжавського. Збереглася і стара Хресна дорога та бокові олтарі[[вівтар]]і у човні церкви. На турні-вежі знаходяться 4 дзвони. Два з них подаровані сім'єю Ковачів. На ньому надпис: «Во славу Божію даровали Ковач Михаіл и єго супруга Анна. Гудом 1922». Третій вилитий у Будапешті Анталом, а четвертий подарований церкві у [[1920]] році Матвієм Ковальом («Дзвін Матвіїв»)<ref name="filip" />. Люди кажуть, що то великий дзвін з реформатської церкви, бо великий у [[1943]] році забрали на військові потреби. Перед входом стоять два бетонні хрести з Розп'яттям. Один встановила сім'я Фірки Юрія «В пам'ять героїв впавшіх в світовій войні [[1914]]–[[1918]]» (напис латинкою). Другий хрест такий же, але напис на ньому замальовано. Він був установлений в пам'ять жертвам Другої світової війни.
 
==== Греко-католицький храм св. Іллі ====
=== Цвинтарі ===
[[Файл:Єврейський цвинтар в с.Довге.jpg|thumb|Єврейський цвинтар в селі Довге]]
* Старий
* Новий
* Єврейський
* Реформаторський
 
На території Старого цвинтаря знаходиться надгробні пам'ятники XVIII—XIX і початку XX століть. Тут збереглися кам'яні, витесані з [[пісковик]]а хрести з солярними візерунками та написами старослов'янськими кирилічними літерами. З шести старих кам'яних хрестів тільки на декількох ще можна прочитати залишки написів. На одному напис повідомляє, що тут похована дружина священика Гефія, яка померла у [[1840]] році<ref name="filip" />. Окрім дерев'яного та бетонного, є ще великий кам'яний різьблений з пісковика хрест. На цьому ж цвинтарі є близько 10 залізних хрестів з візерунками, вилиті на місцевому залізообробному заводі у XIX та на початку XX століття.