Конотопська битва: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 21365962 користувача Brandner Для подібних міркувань є форуми |
|||
Рядок 28:
Битва відбулася у ході [[Російсько-українська війна (1658-1659)|московсько-української війни (1658—1659)]], під час періоду української історії, який заведено називати [[Руїна|Руїною]] — періодом після смерті [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], часу [[Громадянська війна|громадянської війни]], інтервенції сусідніх з [[Україна|Україною]] держав та подальшого знищення залишків надбань минулих років [[Хмельниччина|визвольної війни]]. Протиріччя з [[Московія|московським]] урядом, через його втручання у внутрішні справи [[Гетьманщина|Гетьманщини]], територіальні суперечки щодо завойованих [[Військо Запорозьке|Військом Запорозьким]] теренів південно-східної [[Білорусь|Білорусі]] та недотримання царатом [[Березневі статті|Переяславських статей]] продовжували загострюватися.
З приходом до влади Виговський був позбавлений широкої народної та козацької підтримки<ref>В. В. Кривошея. Козацька еліта Гетманщини. — С. 144—146</ref> через те, що, по-перше, політика Виговського була спрямована на задоволення інтересів шляхти й ігнорувала інтереси селянства, міщан і рядового козацтва<ref>Горобець В. Влада та соціум Гетьманату. Дослідження з політичної та соціальної історії ранньомодерної України. — К., 2009. — С. 13</ref><ref>В. С. Степанков. Володарі гетьманської булави. — К., 1994. — С. 288—289</ref><ref>В. В. Кривошея. Козацька еліта Гетманщини. — С. 133—134</ref>, по-друге, через його обрання гетьманом на старшинській, а не на [[Козацька рада|генеральній раді]], що фактично означало нелегітимність його обрання, та репресії у [[Військо Запорозьке|війську]]<ref>В. В. Кривошея. Козацька еліта Гетманщини. — С. 138—140</ref> .
▲З приходом до влади Виговський був позбавлений широкої народної та козацької підтримки<ref>В. В. Кривошея. Козацька еліта Гетманщини. — С. 144—146</ref> через те, що, по-перше, політика Виговського була спрямована на задоволення інтересів шляхти й ігнорувала інтереси селянства, міщан і рядового козацтва<ref>Горобець В. Влада та соціум Гетьманату. Дослідження з політичної та соціальної історії ранньомодерної України. — К., 2009. — С. 13</ref><ref>В. С. Степанков. Володарі гетьманської булави. — К., 1994. — С. 288—289</ref><ref>В. В. Кривошея. Козацька еліта Гетманщини. — С. 133—134</ref>, по-друге, через його обрання гетьманом на старшинській, а не на [[Козацька рада|генеральній раді]], що фактично означало нелегітимність його обрання, та репресії у [[Військо Запорозьке|війську]]<ref>В. В. Кривошея. Козацька еліта Гетманщини. — С. 138—140</ref> . -->
Московські воєводи, у свою чергу, сприяли загостренню [[громадянська війна|громадянської війни]] в Україні. У цих умовах [[Іван Виговський|Виговський]] намагався укласти [[Гадяцький договір]], за яким [[Україна]] мала отримати рівноправне місце в [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] під назвою [[Велике князівство Руське (1658—1659)|Велике Князівство Руське]] поряд з [[Польща|Польщею]] та [[Литва|Литвою]], заборонялася [[Берестейська унія|Унія]] та гарантувалися права [[Київська митрополія (1620—1685)|УПЦ]]. Однак сейм Речі Посполитої у травні 1659 року ратифікував договір в значно урізаному виді, викресливши з нього основні пункти, зокрема створення Великого князівства Руського.<ref>[[Таїрова-Яковлева Тетяна Геннадіївна|Т. Г. Таїрова-Яковлева]]: Иван Выговский // Единорогъ. Материалы по военной истории Восточной Европы эпохи Средних веков и Раннего Нового времени, вып.1, М., 2009: ''Под влиянием польской общественности и сильного диктата Ватикана сейм в мае 1659 г. принял Гадячский договор в более чем урезанном виде. Идея Княжества Руського вообще была уничтожена, равно как и положение о сохранении союза с Москвой. Отменялась и ликвидация унии, равно как и целый ряд других позитивных статей.''</ref> Уряд [[Московія|Московії]] перейшов до збройного вторгнення в Україну восени [[1658]] року. З'єднавшись із ворогами [[Іван Виговський|Виговського]] — [[Іван Безпалий|Іваном Безпалим]], [[осавул]]ом Вороньком та запорожцями кошового Барабаша, армія [[Ромодановський Григорій Григорович|Григорія Ромодановського]] захопила низку українських міст, зокрема [[Миргород]], [[Лубни]] та [[Пирятин]], і вирізала не тільки прихильників гетьмана, але й грабувала мирне населення. Літописець того часу так описує пограбування [[Ромодановський Григорій Григорович|Ромодановським]] [[Конотоп]]а:
|