Шаровари: відмінності між версіями

Зараз шаровари є часткою вбрання національного костюму [[курд|курдів]], пунтунівпуштунів, дарі та ін.

Арабський мандрівник Ібн-ФалданФадлан, теж очевидець, у Х столітті пише про обряд поховання знатного купця у русів, які приплили на Волгу зі своєї країни через купецькі справи: «Отже, вони наділи на нього (покійного) шаровари, і гетри, і чоботи».

Шаровари увійшли у вбрання [[козак]]ів [[Запоріжжя]]. У дорожніх нотатках німецького посла [[Еріх Лясота|Epixa Лясоти]] (XVI ст.), який відвідав Запоріжжя, знаходимо згадку про такі елементи одежі запорожців, як татарський кобеняк і мантій. Посол відгукується про козаків як про людей дуже щедрих, котрі зробили йому багаті подарунки: кунячу шубу і чорну лисячу шапку. Відомості про костюм козаків XVII ст. є й у відомій праці [[Ґійом Левассер де Боплан|Ґ.Ґійома ЛевассерЛевассера де Боплана]]. Він перелічує, зокрема, сорочки, шаровари, шапки і каптани з товстого сукна, що складали повсякденний козацький одяг. Польські письменники XVIII ст. зазначали, що запорізькі козаки носили широкі шаровари з золотим галуном замість опушки, суконні з відкидним рукавом напівкунтуші, білі шовкові жупани, шовкові з золотими китицями пояси й високі шапки зі смушковими окільниками сірого кольору і червоним шовковим вершком (шликом), який закінчувався китицею.