Іконописна школа Києво-Печерської лаври: відмінності між версіями

'''Іконописна школа''' [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської Лаври]] здавна була центром давньоруського та українського живопису. Її Започаткував [[Аліпій Печерський]] на початку XII ст.

 

Згідно з літописами і [[Києво-Печерський патерик|Києво-Печерським Патериком]] іконописна і малярська майстерня Києво-Печерської лаври була заснована наприкінці 11 ст. й невдовзі стала визначним центром іконопису [[Київська Русь|Київської Русі]]. Фахова художня школа виникла тут, однак, лише наприкінці 17 ст. У зв'язку з цим інколи історію майстерні поділяють на два періоди: «до» і «після», проте для цього немає достатніх підстав. Києво-Печерська лавра ще з часів Київської Русі була осередком і [[іконопис]]у, і [[Живопис|малярства]]. Одним із перших її майстрів був печерський чернець Алімпій, котрий, імовірно, брав участь у розписі новозбудованої Великої церкви Печерської ([[Успенський собор (Київ)|Успенського собору]]) і водночас навчався техніки [[Фреска|фрескового]] живопису в грецьких майстрів, які прибули до Києва з [[Візантія|Візантії]] 1083 року. Грецькі майстри працювали разом із давньоруськими іконописцями над внутрішнім оздобленням собору аж до його освячення 1089 року. У 1951 році на території Києво-Печерської лаври поблизу Успенського собору археологи розкопали залишки давньої майстерні з виготовлення [[Смальта|смальти]] для [[Мозаїка|мозаїки]]. Про високий рівень давньоруського мистецтва в лаврі свідчать, зокрема, створені Алімпієм ікони, що збереглися дотепер, — «Свенська (Печерська) Богоматір з предстоящими Антонієм і Феодосієм» і «Ярославська Оранта» (обидві перебувають у зібранні Третьяковської галереї в Москві, РФ), а також твори інших майстрів, наприклад, мініатюри до [[Київський Псалтир|Київського Псалтиря]] 1397, рельєфний триптих «Богоматір з Антонієм і Феодосієм» (1470).

 

Як школа живопису майстерня почала діяти від кінця 17 ст., з нею була пов'язана творчість видатного українського гравера Антонія (Тарасевича).

 

 

Майстерня мала свою систему художнього навчання. Учнями школи були представники різних соціальних прошарків суспільства — духовенства, міщан, селян. На першому ступені навчання вони опановували можливості зображення рослин, природних ландшафтів, тварин, людей. На другому — виконували станкові іконописні роботи і займалися монументальним розписом. Збереглися численні навчальні малюнки учнів лаврської майстерні й роботи її викладачів, виконані в 1-й половині 18 ст., зокрема естампи, серед яких чимало портретів визначних церковних і політичних діячів. Нині ці роботи становлять неабияку культурну та наукову цінність, є своєрідною енциклопедією тогочасного українського живопису. Так само куншти (кужбушки, кунштбухи; куншт — малюнок, картинка) на релігійні сюжети, що створювалися в майстерні з кінця 17 ст., віддзеркалюють особливості всієї української графіки та живопису тієї епохи.

 

 

У XIX ст. в Петербурзі вже діяла [[Петербурзька академія мистецтв|Академія мистецтв]]. В Україні, уславленій своїми художниками, роль такого навчального закладу фактично виконувала Лаврська іконописна школа. З іконописною школою пов'язані імена відомих митців, таких як [[Мурашко Микола Іванович|Микола Мурашко]] та [[Їжакевич Іван Сидорович|Іван Їжакевич]].

 

 

 

 

== Будівля іконописної майстерні ==

 

 

 

В теперішній час в будинку розташовані творчі майстерні [[Спілка художників України | Спілки художників України]].